- •Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
- •1. Мікроорганізм-збудник,
- •2. Організм господаря (людина чи тварини)
- •3. Певні, у тому числі й соціальні, умови навколишнього середовищ Форми інфекційного процесу
- •Відмінності інфекційних хвороб
- •Механізми і шляхи передачі інфекції.
- •Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до міжнародних вимог класифікація за л.В.Громашевським
- •Повторні захворюваннч
- •Методика обстеження інфекційного хворого. Значення клінічного та епідеміолоогічного анамнезу у діагностиці. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.
- •Обєктивне обстеження хворого, зміни з боку різних систем
- •Імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційним хворобам. Поняття про анафілаксію та алергію. Використання реакцій імунітету для діагностики інфекційних хвороб.
- •Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.
- •1) Забезпечення режиму бережливість психіки хворого;
- •2) Строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
- •3) Забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
- •.Висновок.
- •Лікування комплексне та індивідуальне. Основні лікарські засоби специфічної дії, характеристика кожної групи лікарських засобів
- •Імунотерапія
- •Патогенетичне лікування, основні групи лз, показання щодо їх призначення. Патогенетичне лікування
- •Принципи інтенсивної терапії в лікування пацієнтів з інфекційними хворобами
- •2. Антибактеріальна терапія
- •3. Противірусна терапія
- •4. Детоксикація і дезінтоксикації організму
- •Значення догляду за хворими як лікувального чинника, роль середнього медичного персоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими.
- •Лікувальне харчування. Режим харчування інфекційних хворих. Значення лікувального харчування згідно з дієтою в лікуванні інфекційних хворох
- •Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб. Заходи щодо джерела інфекції, знешкодження шляхів передачі інфекцій, вплив на сприйнятливий до інфекційних заражень колектив.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Медичне спостереження за осередком інфекційної хвороби. Протиепідемічні заходи в осередку.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Шляхом штучної аттенуації ( штучне стійке ослаблення)патогенних м-о
- •Шляхом відбору природних вірулентних штамів
- •Методами генної інженерії
- •Основи охорони праці та охорони праці в галузі
- •Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні
- •Дотримання правил роботи з інфекційним матеріалом
- •Шлунково_кишкова кровотеча
- •Паратиф а і в. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу а і в. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Клінічні критерії шигельозу
- •Лабораторні методи підтвердження
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія.
- •Епідеміологія.
- •Діагностика
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •Лабораторне підтвердження
- •Класифікація
- •Лікування:
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз
- •Діагностичні критерії парагрипу
- •Діагностичні критерії аденовірусної інфекції
- •Діагностичні критерії рс-інфекції
- •Діагностичні критерії риновірусної інфекції
- •Лікування
- •2. Противірусна терапія.
- •Профілактика
- •Герпесвірусні інфекції. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Імунітет. Клінічні прояви. Діагностика, лікування. Догляд. Профілактика.
- •34. Менінгококова хвороба. Етіологія. Епідеміологія.
- •Клінічна картина менінгококової інфекції
- •Діагноз менінгококової інфекції
- •Лікування менінгококової інфекції
- •Профілактика менінгококової інфекції
- •Дифтерія
- •Альтернативна класифікація дифтерії
- •IV. Бактеріоносійство.
- •Клінічні критерії:
- •Інфекційний мононуклеоз
- •Класифікація
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Клінічні симптоми
- •За клінічними формами гострі ангіни бувають:
- •Лікування
- •Симптоми рикетсіозів
- •Клінічна діагностика рикетсіозів
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів
- •Лікування рикетсіозів
- •Як запобігти рикетсіози?
- •Клінічні ознаки
- •41.Малярія
- •Класифікація хвороби
- •Симптоми правця
- •Діагностика правця
- •Лікування правця
- •Профілактика правця
- •47. Лептоспіроз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Симптоми чуми
- •Діагностика чуми
- •Лікування чуми
- •Профілактика чуми
- •49. Туляремія. Етіологія. Резервуари інфекції в природі та шляхи зараження людини. Клінічна картина. Загальна профілактика. Щеплення проти туляремії. Заходи в осередку.
- •Етіологія
- •Симптоми
- •Епідеміологія
- •Діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Локалізована форма
- •Генералізована форма
- •Діагностика сибірки
Повторні захворюваннч
Вторинна інфекція – це інфекція, викликана іншим видом мікроорганізмів і розвинулась на фоні первинного, основного захворювання.
Реінфекція – повторне зараження організму вже після перенесеного захворювання тим самим або іншим варіантом того самого збудника.
Рецидивом називають повернення клінічних проявів хвороби без повторного зараження.
Суперінфекція - це: - повторне зараження цим же захворюванням після видужання хворого; [0] - повторне зараження тим самим захворюванням у невилікуванного хворого; [100] - зараження іншим захворюванням на фоні невилікуванної хвороби
НОСІЙСТВО ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЇ (інвазії) — одна із форм інфекційного (інвазійного) процесу, за якої паразитування збудників в організмі хазяїна протікає без зовні виражених клінічних проявів
----- інвазивність — здатність проникати та розповсюджуватися в макроорганізмі, реалізується через ферменти патогенності (гіалуронідаза, фібринолізин, нейрамінідаза тощо.);
Змішані (мікст-) інфекції розвиваються внаслідок інфікування кількома видами мікроорганізмів;
Змішані інфекції характеризуються якісно іншим протіканням, як правило, більш важким, порівняно з моноінфекцією, причому патогенний ефект не носить простого сумарного характеру.
Взаємовідносини мікроорганізмів за змішаних інфекцій досить варіабельні:
у тому випадку, коли мікроорганізми активізують або ускладнюють протікання хвороби, їх позначають як активатори чи синергісти.Наприклад, інфекції, викликані вірусом грипу і стрептококами групи В;
у випадку, коли мікроорганізми взаємно пригнічують патогенну дію один одного, їх позначають як антагоністи. Наприклад, кишкова паличка пригнічує активність патогенних сальмонел, шигел, стрептококів і стафілококів.
Методика обстеження інфекційного хворого. Значення клінічного та епідеміолоогічного анамнезу у діагностиці. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.
Методи діагностики інф. Хворих
епід.анамнез – (чи має щеплення? Чи був за кордоном? Де саме відпочивав?)
анамнез хвороби – (коли захв.? Які симптоми? Кал, сеча?)
Огляд інфекційного хворого
Свідомість
Положення в ліжку.
вираз обличчя
Шкірні покриви (гіпертермія, бліді, ціанотичні)
Висипи (плями, папули, везикули)
Стан лімфатичних вузлів (форма квасолини, сливи, горіха)
Перевіряємо НС
Перевіряємо менінгіальні озн. (Симптом Брудзинського, Кергніга)
Регідність мязів потилиці
Перевірка дихальної системи
Пульмс
ЕКГ
Дивимось живіт (форма, болісність, зб. Печінка-селезінка)
Синдром Пастернацького
Стан сечі (колір Нсоломяно-жовтний,питома вага)
Клінічне розпізнавання хвороби грунтується на розпитуванні хворого (збирання анмнезу) або його родичів та на даних обєктивного обстеження.
(ЗЯСОВУЮТЬ: особлив.розвитку хвороби, провідний синдр, час і динаміка проявів окремих симптомів, виникнення ускладнень)
Слід при цьому підкреслити, що в розпізнаванні хвороби винятково велике значення має епідеміологічний анамнез.
В епідеміологічний анамнез повинні входити відомості про наявність інфекційних захворювань в оточенні хворого, приїзд з місць і країн їх розповсюдження.
Змістом його є з'ясування відомостей про що відбулася зіткненні з іншими хворими, що в повсякденній лікарській практиці позначається як встановлення можливого «контакту» з інфекційними хворими, чи мав щеплення, де выдпочивав, чи був за кордоном, чи перебував вын в якомусь певному осередку, чи був у контакты з хворими тваринами, операцыъ, гемотрансфузыъ, умови харчування,)
Симптомокомплекс або синдром – це ряд певних симптомів характерних для певного захворювання, який наявний у хворого у певний проміжок захворювання. Визначення симптомокомплексів, дозволяє встановити попередній або остаточний діагноз хвороби. Тому під ранньою діагностикою інфекційних хвороб розуміється діагностика в початковому періоді, тобто до формування повної клінічної картини хвороби з її типовими проявами.
