- •Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
- •1. Мікроорганізм-збудник,
- •2. Організм господаря (людина чи тварини)
- •3. Певні, у тому числі й соціальні, умови навколишнього середовищ Форми інфекційного процесу
- •Відмінності інфекційних хвороб
- •Механізми і шляхи передачі інфекції.
- •Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до міжнародних вимог класифікація за л.В.Громашевським
- •Повторні захворюваннч
- •Методика обстеження інфекційного хворого. Значення клінічного та епідеміолоогічного анамнезу у діагностиці. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.
- •Обєктивне обстеження хворого, зміни з боку різних систем
- •Імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційним хворобам. Поняття про анафілаксію та алергію. Використання реакцій імунітету для діагностики інфекційних хвороб.
- •Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.
- •1) Забезпечення режиму бережливість психіки хворого;
- •2) Строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
- •3) Забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
- •.Висновок.
- •Лікування комплексне та індивідуальне. Основні лікарські засоби специфічної дії, характеристика кожної групи лікарських засобів
- •Імунотерапія
- •Патогенетичне лікування, основні групи лз, показання щодо їх призначення. Патогенетичне лікування
- •Принципи інтенсивної терапії в лікування пацієнтів з інфекційними хворобами
- •2. Антибактеріальна терапія
- •3. Противірусна терапія
- •4. Детоксикація і дезінтоксикації організму
- •Значення догляду за хворими як лікувального чинника, роль середнього медичного персоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими.
- •Лікувальне харчування. Режим харчування інфекційних хворих. Значення лікувального харчування згідно з дієтою в лікуванні інфекційних хворох
- •Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб. Заходи щодо джерела інфекції, знешкодження шляхів передачі інфекцій, вплив на сприйнятливий до інфекційних заражень колектив.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Медичне спостереження за осередком інфекційної хвороби. Протиепідемічні заходи в осередку.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Шляхом штучної аттенуації ( штучне стійке ослаблення)патогенних м-о
- •Шляхом відбору природних вірулентних штамів
- •Методами генної інженерії
- •Основи охорони праці та охорони праці в галузі
- •Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні
- •Дотримання правил роботи з інфекційним матеріалом
- •Шлунково_кишкова кровотеча
- •Паратиф а і в. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу а і в. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Клінічні критерії шигельозу
- •Лабораторні методи підтвердження
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія.
- •Епідеміологія.
- •Діагностика
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •Лабораторне підтвердження
- •Класифікація
- •Лікування:
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз
- •Діагностичні критерії парагрипу
- •Діагностичні критерії аденовірусної інфекції
- •Діагностичні критерії рс-інфекції
- •Діагностичні критерії риновірусної інфекції
- •Лікування
- •2. Противірусна терапія.
- •Профілактика
- •Герпесвірусні інфекції. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Імунітет. Клінічні прояви. Діагностика, лікування. Догляд. Профілактика.
- •34. Менінгококова хвороба. Етіологія. Епідеміологія.
- •Клінічна картина менінгококової інфекції
- •Діагноз менінгококової інфекції
- •Лікування менінгококової інфекції
- •Профілактика менінгококової інфекції
- •Дифтерія
- •Альтернативна класифікація дифтерії
- •IV. Бактеріоносійство.
- •Клінічні критерії:
- •Інфекційний мононуклеоз
- •Класифікація
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Клінічні симптоми
- •За клінічними формами гострі ангіни бувають:
- •Лікування
- •Симптоми рикетсіозів
- •Клінічна діагностика рикетсіозів
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів
- •Лікування рикетсіозів
- •Як запобігти рикетсіози?
- •Клінічні ознаки
- •41.Малярія
- •Класифікація хвороби
- •Симптоми правця
- •Діагностика правця
- •Лікування правця
- •Профілактика правця
- •47. Лептоспіроз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Симптоми чуми
- •Діагностика чуми
- •Лікування чуми
- •Профілактика чуми
- •49. Туляремія. Етіологія. Резервуари інфекції в природі та шляхи зараження людини. Клінічна картина. Загальна профілактика. Щеплення проти туляремії. Заходи в осередку.
- •Етіологія
- •Симптоми
- •Епідеміологія
- •Діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Локалізована форма
- •Генералізована форма
- •Діагностика сибірки
Класифікація хвороби
Правець класифікують в залежності від характеру вхідних воріт інфекції (посттравматичний, постівоспалітельний і криптогенний правець), а також від поширеності процесу (генералізований і місцевий).
Місцевий правець є вкрай рідкісне формою захворювання.
Симптоми правця
Інкубаційний період правця може становити від кількох днів до місяця. Іноді захворювання починається з продромальних явищ (напруга і тремор м'язів в області проникнення інфекції, головний біль, пітливість, дратівливість), але, як правило, першою ознакою правця є біль тупого, що тягне характеру в місці попадання в організм збудника, навіть якщо рана повністю загоїлася . Потім розвиваються характерні симптоми правця: тризм (судорожне скорочення і напруга жувальної мускулатури, що утрудняє відривання рота), дисфагія (утруднення ковтання), ригідність потиличних м'язів (не супроводжується другий менінгеальними симптомами), «сардонічна посмішка» (специфічне напруження мімічної мускулатури: наморщений лоб, звужені Очні щілини, губи розтягнуті, куточки рота опущені).
Поєднання тризму, дисфагії, «сардонічною усмішки» та напруженості потиличних м'язів є специфічним Виключно для правця симптомокомплексом.
Розпал захворювання характеризується тонічними, досить болючими судомами м'язів тулуба і кінцівок. Напруга мускулатури стає постійним (навіть у сні). На третій-четвертий день захворювання відбувається здерев'яніння м'язів черевної стінки, рух в кінцівках обмежене (ноги витягнуті), дихання прискорене, набуває поверхневий характер за рахунок спазму міжреберних м'язів і діафрагми. Дефекації і сечовипускання утруднені, що також пов'язано з напругою м'язів тазового дна, кишечника і сечовивідних шляхів.
В результаті тотального хворобливого напруги м'язів спини розвивається опістотонус: хворий вигинається в положенні на спині з закинутою головою, поперек вигинається таким чином, що між нею і постіллю можна просунуть руку.
Діагностика правця
Клінічна картина правця досить специфічна для постановки діагнозу. Дослідженню на предмет виявлення збудника можуть піддаватися матеріали розтину трупа, перев'язувальний та шовний матеріал, змиви з хірургічного інструментарію, пил, грунт, повітря.
Виділення збудника зазвичай можливо з місця попадання інфекції (зіскрібки або відокремлюване в місці пошкодження шкіри). Іноді виникає необхідність мазків з носа і слизової глотки, піхви і матки (при післяпологовому або послеабортной правці).
Досліджуючи отриманий біологічний матеріал, виробляють виділення правцевого екзотоксину і біологічну пробу на мишах.
Лікування правця
Етіологічне лікування має на увазі максимально раннє ведення внутрішньом'язово протиправцевої сироватки або специфічного імуноглобуліну, після Попередньо виробленого тесту на чутливість.
Симптоматичне лікування полягає у застосуванні міорелаксантів, нейролептиків, наркотичних та седативних препаратів. Зокрема, останнім часом широке застосування знайшов діазепам, Який при важкому перебігу призначають внутрішньовенно.
Хороший ефект надає суміш аміназину з промедолом і димедролом (іноді з додавання розчину скополаміну гідроброміду). Крім того застосовують барбітурати, седуксен, оксибутират натрію. При тяжкому перебігу – фентаніл, дроперидол, периферичні міорелаксанти курареподібних дією (панкуроній, d-тубокурарин), а при лабільний нервовій системі – а-і?-Блокатори.
