Механізми і шляхи передачі інфекції.
Фекально-оральний - механізм проникнення збудника з кишечника хворого (через брудну грунт, немиті руки, воду і продуктихарчування) через рот в організм іншої людини. Другим поширеним механізмом передачі інфекції є парентеральний
Парентеральний - механізм передачі інфекції, коли вона впроваджується в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт, тобто через кров (у тому числі при багаторазовому використанні шприца).
Аерогенний - передача збудника може здійснюватися шляхом вдихання збудника.
Контактний - передача збудника здійснюється при попаданні збудника на шкіру або слізітой (як правило з мікротравмами).
Інфекційні (заразні) хвороби супроводжують людство впродовж усієї історії. Кількість людей, які померли від цих хвороб, не піддається ніякому підрахунку. Можна стверджувати, що загинуло у багато разів більше, ніж від таких соціальних і природних лих, як війни, голод, повені, пожежі та землетруси, разом узятих. Час від часу виникали спустошливі епідемії. Вражаючою за масштабами і наслідками була епідемія чуми в XIV ст., яка має історичну назву "чорна смерть".. У XVIII ст. від іншої дуже небезпечної хвороби - натуральної віспи - загинула десята частина населення Землі. На роки першої світової війни (1914-1918 рр.) припала тяжка епідемія грипу, яка вразила понад 500 млн чоловік, з них померли близько 20 млн, тобто стільки, як на фронтах від бойової травми.
Завдяки досягненням науки і планомірній профілактичній роботі вдалось ліквідувати деякі інфекційні хвороби. Але й сьогодні заразні хвороби, а нараховується їх майже 1500, залишаються однією з найчастіших причин смерті та інвалідності.
До інфекційних належить велика група хвороб, що спричинюються патогенними вірусами, бактеріями, найпростішими таіншими збудниками.
При розгляді інфекційних хвороб широко користуються терміном "інфекція", який походить від латинського слова іnfесtіо -заражати. Сучасна наука під терміном "інфекція", або "інфекційний процес", розуміє взаємодію між макроорганізмом і мікроорганізмом у певних умовах довкілля.
Важливо зазначити, що кожна сторона, яка бере участь вінфекційному процесі, має власні інтереси. Зокрема, макроорганізм хоче зберегти постійність свого внутрішнього середовища, яка є неодмінною умовою здоров'я. А патогенний мікроб, котрий вторгся в це середовище, хоче використати його ресурси для власного відтворення.
ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
перенаселення планети,
урбанізація і міграція населення,
антропогенне перетворення природи,
екологічні зрушення,
природні та соціальні катастрофи,
ріст імунодефіцитних станів.
Фекально-оральний
Цим
шляхом передаються всі кишкові інфекції
(«хвороби брудних рук»). Патогенний
мікроб з калом, блювотними масами
хворого потрапляє на харчові продукти,
воду, посуд, а потім через рот у
шлунково-кишковий тракт здорової
людини, викликаючи захворювання
Повітряно-крапельний Цим шляхом поширюються всі вірусні захворювання верхніх дихальних шляхів. Вірус зі слизом при чханні або розмові потрапляє на слизові верхніх шляхів здорової людини
Рідинний Характерний для кров'яних інфекцій. Переносниками цієї групи захворювань служать кровоссальні комахи: блохи, воші, кліщі, комарі та т.п.
^ Контактний або контактно-побутовий Цим шляхом відбувається зараження більшістю
венеричних захворювань при тісному спілкуванні здорової людини з хворим
Переносниками зоонозних інфекцій служать дикі і домашні тварини.
Зараження відбувається при укусах або при тісному контакті з хворими тваринами