Тема 1. ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ ДО КУРСУ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ (1918-1945 рр.)

1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу

2. Проблеми періодизації

3. Основні напрямки історіографії та джерельна база

Тема 2. КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ

1. Геополітичні зміни у світі: причини, характер і наслідки

2. Проблеми устрою світу на мирних конференціях після закінчення Першої світової війни (1919-1921 рр.). Мирні договори із союзниками Німеччини

3. Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період

4. Міжнародні відносини країн Європи та Америки (кінець 1920 – 1 вересня 1939 р.)

Тема 3. АНГЛІЯ

1. Економічне і соціально-політичне становище Англії у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика Англії у міжвоєнний період

Тема 4. ФРАНЦІЯ

1. Економічне і соціально-політичне становище Франції у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період

Тема 5. НІМЕЧЧИНА

1. Економічне і соціально-політичне становище Німеччини у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика Німеччини у міжвоєнний період

Тема 6. ІТАЛІЯ

1. Економічне і соціально-політичне становище Італії у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика Італії у міжвоєнний період

Тема 7. ІСПАНІЯ

1. Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика Іспанії у міжвоєнний період

Тема 8. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПІВДЕННОЇ ЄВРОПИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

1. Економічне і соціально-політичне становище Австрії у міжвоєнний період

2. Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період

3. Економічне і соціально-політичне становище Румунії у міжвоєнний період

4. Економічне і соціально-політичне становище Албанії у міжвоєнний період

5. Економічне і соціально-політичне становище Греції у міжвоєнний період

Тема 9. КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

1. Економічне і соціально-політичне становище Бельгії у міжвоєнний період

2. Економічне і соціально-політичне становище Нідерландів у міжвоєнний період

3. Економічне і соціально-політичне становище Данії у міжвоєнний період

4. Економічне і соціально-політичне становище Норвегії у міжвоєнний період

5. Економічне і соціально-політичне становище Швеції у міжвоєнний період

6. Економічне і соціально-політичне становище Фінляндії у міжвоєнний період

Тема 10. СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (СРСР)

1. Економічне і соціально-політичне становище СРСР у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період

Тема 11. КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

1. Економічне і соціально-політичне становище сполучених штатів Америки (США) у міжвоєнний період

2. Зовнішня політика США у міжвоєнний період

3. Економічне і соціально-політичне становище Канади у міжвоєнний період

Тема 12. КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

1. Економічне і соціально-політичне становище Мексики у міжвоєнний період

2. Економічне і соціально-політичне становище Аргентини у міжвоєнний період

3. Економічне і соціально-політичне становище Бразилії у міжвоєнний період

4. Економічне і соціально-політичне становище Чилі у міжвоєнний період

5. Економічне і соціально-політичне становище Куби у міжвоєнний період

Тема 13. КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1. Причини та характер ІІ світової війни

2. Окупація Німеччиною Польщі. Вступ у війну СРСР

3. Окупація Німеччиною північної і західної Європи

4. Початок війни Німеччини проти СРСР. Бойові дії на території СРСР в 1941-1943 рр.

5. Криза гітлерівського блоку і кроки по зміцненню антигітлерівської коаліції держав у 1943 р.

6. Завершення звільнення радянської території в 1944 р.

7. Відкриття другого фронту. Звільнення народів західної Європи від німецьких окупантів

8. Розгром і безумовна капітуляція Німеччини. Підсумки Другої світової війни та її уроки

ПЕРЕДМОВА

Курс “Новітня історія країн Європи та Америки” завершує вивчення студентами комплексу дисциплін зі Всесвітньої історії. Подією, яка розмежовує епохи нової та новітньої історії, є закінчення Першої світової війни, що стало відправною точкою процесу докорінного оновлення світу, країн Європи та Америки зокрема. Основним змістом епохи новітньої історії є прискорений, хоча й не позбавлений суперечностей, економічний прогрес передових країн світу, суспільно-політична нестабільність у багатьох із них, виникнення тоталітаризму в Європі, активізація лівих і правих політичних рухів і їх блоків, підготовка і розв’язання Другої світової війни – найбільшої трагедії людства.

За цим стислим переліком сутнісних явищ в історії країн Європи та Америки знаходиться безмежна кількість історичних фактів, подій, значна частина яких оцінюється істориками неоднозначно.

Епоху новітньої історії можна поділити на два періоди. Перший період охоплює час з 1918 до 1945 рр. Другий період розпочинається в 1945 р. і продовжується до наших днів. У пропонованому посібнику розглядається історія першого періоду, з 1918 до 1945 рр., до перемоги держав антигітлерівської коаліції над Німеччиною та її союзниками в Європі. Усвідомлюючи масштабність історичних подій, що відбувалися на двох континентах, особливості їх виникнення, розвитку і завершення вважаємо за доцільне умовно поділити лекційний курс на три блоки.

У першому блоці дається загальна характеристика геополітичних змін в Європі, політичних рухів, аналізуються причини , характер і наслідки міждержавних відносин між двома світовими війнами. Зрозуміло, що в названих процесах, окрім загальних рис, були й особливості. У посібнику це висвітлюється в тісному взаємозв’язку з розвитком аналогічних процесів на європейському й американському континентах.

Аналіз міжнародних відносин і суспільно-політичних рухів зроблено саме в цій частині посібника. Адже вони найбезпосереднішим чином впливали на політичне і соціально-економічне становище в кожній окремо взятій країні і на континентах в тому числі.

В основу другої частини посібника покладено країнознавчий принцип висвітлення історії народів двох континентів. Причому за рамками названого курсу полишено історію слов’янських країн, оскільки вона вивчається в окремих курсах. Робота над структуруванням посібника на цьому не завершилася. У другій частині посібника основна увага зосереджена на поглибленому аналізі історії тих країн і народів Європи та Америки, які були причетні до її творення і відігравали визначальну роль у появі історичних подій і їх суттєвому впливі на політичне і соціально-економічне становище сусідніх народів. До таких країн ми відносимо Великобританію, Францію, Італію, Іспанію, СРСР у Європі та США і окремі країни Латинської Америки – на американському континенті. Разом з тим , історія країн Північної, Східної і Південно-Східної Європи розглядається в окремих лекціях. Вважаємо за доцільне відступити від прийнятої в навчальній літературі послідовності викладання історії країн Європи та Америки. Перш за все, беремо для розгляду історію країн Європи, а потім – Америки.

Третя частина посібника присвячена аналізу однієї проблеми – Другій світовій війні. Виділяємо такі вузлові питання: причини та характер Другої світової війни; окупація Німеччиною Польщі і вступ у війну СРСР; окупація Німеччиною країн Західної Європи; початок війни Німеччини проти СРСР та бойові дії на його території в 1941-1943 рр.; криза гітлерівського блоку і кроки по зміцненню антигітлерівської коаліції в 1943 р.; завершення звільнення території СРСР в 1944 р.; відкриття Другого фронту і звільнення народів Західної Європи від німецьких окупантів; розгром і безумовна капітуляція Німеччини та підсумки Другої світової війни.

Тема 1. Вступна лекція до курсу новітньої історії країн європи та америки (1918-1945 рр.)

За насиченістю і вагомістю історичних явищ, подій і фактів період, який ми маємо розглядати, не має аналогів у багатовіковій історії народів Європи та Америки. Основними із них були дві світових війни, революції в багатьох країнах Європи (в Росії їх було дві), всеосяжна економічна криза, заснування перших міжнародних організацій (Ліга Націй та ООН) і їх спроби налагодити дійсно міжнародну співпрацю у вирішенні глобальних проблем людства. Це був час активної політичної боротьби, яка мала тенденції до жорсткого військового протистояння як в рамках держав капіталістичної системи, так і між ними і СРСР. Зіткнення класових інтересів у міжнародному масштабі в ті роки досягло своєї вершини. Вони реалізовувались державними інститутами, політичними партіями, окремими історичними особами, в тому числі А. Гітлером, Й. Сталіним, Ф. Рузвельтом, У. Черчіллем, Ф. Франко та іншими. Це були десятиріччя утвердження тоталітаризму в помислах і діях на державному рівні. Найбільш повною мірою це явище проявилося у Німеччині, Італії, Іспанії і СРСР.

Період з 1918 до 1945 рр. був таким, коли мільйони людей з Європи та Америки тривалий час проживали на чужих територіях, що було наслідком захоплення військовою силою значних територій багатьох держав, встановлення і підтримування там окупаційних режимів. Можемо констатувати, що 1918-1945 рр. – це мартиролог людства. Чисельність людських втрат ще й досі не встановлена. Існує думка, що ця цифра сягає 100 мільйонів чоловік.

Спираючись на сучасні досягнення історичної науки, маємо виявити першопричини історичної драми ХХ сторіччя, місце і роль у ній окремих історичних осіб, значимих для тих десятиріч ідеологій. Зауважимо, що не дивлячись на те, що з тих пір пройшло уже понад півсотні років , до цього часу існують різні політичні оцінки багатьох подій і явищ того часу. Можна без ризику на помилку стверджувати, що і сучасні оцінки багатьох подій новітньої історії країн Європи та Америки не є кінцевими. Введення в науковий обіг нових документів і співставлення їх з уже відомими буде спонукати дослідників до внесення коректив у здавалось би уже сталі уяви про недалеке минуле народів Європи та Америки.

Не дивлячись на складні політичні, військові умови економічний, науково-технічний прогрес, поступ у вирішенні багатьох соціальних проблем в країнах Європи та Америки дійсно мав місце. Окремі історики, політологи схильні пояснювати це тим, що поштовхом виступала війна, особливо Друга світова. Якщо це дійсно мало певний вплив, то виникає питання: якою ціною ті економічні і науково-технічні здобутки були досягнуті?

1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу

Предметом новітньої історії країн Європи та Америки є вивчення закономірностей економічного, соціального та політичного розвитку країн Європи та Америки, особливостей діяльності політичних партій, рухів, громадських об’єднань та державних структур, ролі осіб в історичному процесі новітньої доби.

При викладанні курсу Новітньої історії країн Європи та Америки використовуються ті ж методи, що і при вивченні інших дисциплін історичного циклу, а саме: хронологічний, порівняльного і синхронного аналізу сутнісних історичних явищ. У сукупності названі методи дозволяють розглядати окремі стадії розвитку країн Європи та Америки як органічні моменти єдиного історичного процесу.

Вивчаючи даний складний історичний період, ми будемо спиратися на певні принципи, які існують в історичній науці. До них ми відносимо, перш за все, принцип об’єктивності, тобто вивчення визначальних історичних процесів, опора на факти, а не на схему , розгляд позитивних і негативних явищ в їх взаємозв’язку.

Універсальним є принцип історизму. Він передбачає вивчення історичного явища, простеження етапів його розвитку, зв’язок з іншими історичними процесами того часу.

Принцип соціального (класового) підходу дає можливість співставити класові і загальнолюдські інтереси в історичному розвитку. Цей принцип набуває особливого значення при оцінці програм політичних партій, їх діяльності та ролі в розвитку суспільства по тому чи іншому шляху. Наше завдання полягає в тому, щоб ми аналізували політичну діяльність партій, громадських об’єднань, а не судили їх за помилки у вирішенні тієї чи іншої проблеми.

До функцій курсу ми відносимо такі, як:

1) пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча). Для студента, майбутнього вчителя історії в школі вона набирає чи не найважливішого значення;

2) практично-політична. Вона дозволяє розглядати історичний процес в єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Саме тут знаходяться корені інтересу людини до історії, тобто до того, що було, що є і що буде;

3) світоглядна функція. Вона формує погляд на світ, суспільство, закони його розвитку, дає можливість виховання у студентів патріотизму, розуміння ними таких категорій як честь, обов’язок перед суспільством, людське щастя і добро, пізнання моральних цінностей людства.