Засоби, що впливають на функцію печінки.

Жовчогінні засоби.

Жовч утворюється у печінці гепатоцитами в кількості 0,5-1 л на добу. Вона має рН біля 8, містить жовчні кислоти, холестерин, пігмент білірубін. Жовч є обов’язковим компонентом нормального травлення, що забезпечує емульгування жирів і всмоктування ліпофільних речовин з кишечника у кров.

Процес синтезу складових частин жовчі стимулюється рефлекторно – дією жовчних кислот на слизову оболонку тонкої кишки і прямо – дією їх на печінкові клітини. Печінка регулює виведення холестерину із крові за рахунок витрати його на будову жовчних кислот та виділення з жовчю. Печінка також є одним з головних органів знезараження різних хімічних агентів, а також метаболізму лікарських засобів та виведення їх із крові з жовчю.

Лікарське регулювання жовчоутворення та виділення жовчі у кишечник буває необхідне при захворюваннях печінки, органів травлення, а також при гіперхолестеринемії.

Жовчогінні засоби ділять на дві групи: 1 – стимулюють утворення жовчі; 2 – сприяють виділенню жовчі у кишечник.

1. Натуральними стимуляторами жовчоутворення та жовчовиведення є жири, жовток яєць.

Найбільш активними засобами, що збільшують секрецію жовчі рахуються синтетичні засоби: кислота дегідрохолієва, оксафенамід, циквалон. Стимуляторами жовчоутворення є також ліобіл, алохол, конфлавін, флакумін, фламін.

Названі препарати стимулюють секрецію жовчних кислот, білерубіна та збільшують екскрецію

холестерина. Їх застосовують за 15-20 хв. до їди з тим, щоб вони досягли 12-палої кишки раніше їжі та включили процес виділення жовчі.

Збільшують секрецію жовчі також препарати із рослин: квітів безсмертника піскового,

кукурудзяних рилець, шипшини, комбінації різних рослин у формі жовчогінного чаю. Рослинні жовчогінні призначають у формі інфузу або декокту із розрахунку 10 г на 200 мл по 1/3 – ½ стакана за 20-30 хвилин до їди в теплому виді. При запальних процесах жовчного міхура (холіцистит) та жовчних протоків (холангіт), які є наслідком попадання в них бактерій, застосовують жовчогінні препарати разом з антибактеріальними засобами, які переважно виділяються печінкою з жовчю, наприклад, левоміцетин.

2. При поступленні в дванадцятипалу кишку кислого вмісту шлунка і жирів відбувається відкриття Сфінктера Одді, помірні скорочення жовчного міхура і в результаті цього жовч виділяється у просвіт дванадцятипалої кишки. При запаленні жовчних протоків і міхура цей нормальний механізм не діє і необхідно застосовувати засоби, що сприяють виділенню жовчі.

Для зняття спазму можна застосовувати атропін, папаверин, но-шпу і інші, наркотичні анальгетики. Скорочення жовчного міхура викликає гіпертонічний (10-25%) розчин магнію сульфату, який у підігрітому вигляді вводять через тонкий зонд в дванадцятипалу кишку. Як жовчогінний засіб магнію сульфат або карловарську сіль призначають всередину по 1 чайній ложці на ½ склянку теплої (40⁰-45⁰) води. Гіркі мінеральні води, що містять сульфати, п’ють в теплому виді за 30-40 хвилин до їди. Вони сприяють виділенню жовчі із міхура.

Виділенню жовчі сприяє берберин, що міститься в листках барбарису, комбінований препарат холагол.

ПРЕПАРАТИ:

Кислота дегідрохолієва Acidum dehydrocholicum – таб. 0,2.

Таблетки «Алохол» Тabulettae “Allocholum”.

Таблетки «Холензим» Тав. Cholenzimum obduktae.

Конвафлавін Convaflavinum таб. 0,01.

Оксафенамід Oxaphenamidum таб. 0,25.

Циквалон Cycvalonum таб. 0,1.

Фламін Flaminum таб. 0,05.

Кукурудзяні приймочки Stigmata Maydis фл. 25 мл.

Холосас Cholosasum фл. 300,0.

Холагол Cholagolum фл. 10 мл.

Гепатопротекторні засоби – це лікарські засоби, що підвищують резистентність тканин печінки до різного роду впливів. В результаті агресивного впливу (хімічного, інфекційного, гіпоксичного і інших) клітини печінки зазнають дистрофічних змін різного ступеню. Задача фармакології в тому, щоб попередити загибель помірно дистрофованих клітин і повернути їх долю в сторону відновлення та захистити ще здорові елементи органа від втягнення у патологічний процес.

Найбільше значення набули препарати, що отримують із рослин, особливо із ростопші плямистої. Фармацевтична промисловість випускає ряд патентованих ліків із ростопші і інших рослин, що багаті на флавоноїди:

1. Легалон (Legalon) – 70 – драже.

2. Карсіл (Carsil) – драже.

3. Сілібор (Siliborum) – таб. по 0,04.

4. Фелумецинол (Flumecinol) – син. Зіксорин (Zixorin) капс. по 0,1.

5. Лів – 52 (Ziv - 52) – таб. (комплексний препарат).

6. Ессенціале (Essentiale) – комплексний препарат, що містить «есенціальні» (необхідні) фосфоліпіди і вітаміни – капс. і амп. по 5 мл.

Застосовують ці препарати при хронічних гепатитах, гепатохолангітах, цирозах печінки,

токсичних ураженнях, печінки, гострих гепатитах різної природи, печінковій комі.