- •1 Предмет і завдання психологічної науки
- •1 .1. Предмет психологи
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •1.3. Місце психологи в системі наук
- •1 .4. Галузі психологічних знань
- •1.5. Мозок і психіка
- •1 Предмет і завдання психологічно)' науки із
- •1.6. Школи, напрями, концепції у психології
- •2 До історії психологічної думки 2.1. Дохристиянські часи — XVIII ст.
- •2.2. Розвиток психологічної думки у XIX — XX ст.
- •1 31 Методи психології
- •3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
- •3,2. Загальнонаукові методи
- •3.3. Статистичний метод у психології
- •3.4. Конкретні наукові методи
- •4 Розвиток психіки та свідомості
- •4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
- •4.2. Механізми відображувальноїдіяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •4.3. "Мова" і спілкування тварин
- •4 .4. Відмінність психіки людини від психіки тварин
- •4.5. Суспільно-історичний характер свідомості
- •4.6. Свідомість та її структура. Свідоме
- •4.7. Свідомість та ментальність
- •Ольні запитання та завдання
- •5 Відчуття 5.1. Поняття про відчуття
- •5.2, Фізіологічна основа відчуттів
- •5.3. Класифікація відчуттів
- •5.4. Види відчуттів
- •5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
- •5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
- •6.2. Фізіологічна основа сприймання
- •6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
- •6.4. Загальні особливості сприймання
- •6.5. Класифікація та види сприймання
- •6.6. Індивідуальні особливості сприймання
- •7 Мислення
- •7.1. Поняття про мислення. Функції мислення
- •7.2. Теорії мислення
- •7 .3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
- •7.4. Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •7.5. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •7.6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач. Цілемотиваційний бік мислення
- •7.7. Види мислення
- •7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини
- •7 .9. Розвиток мислення
- •7.10. Поняття про інтелект
- •8.1. Поняття про пам'ять
- •8 .2. Теорії пам'яті
- •8 .3. Види пам'яті
- •8.4. Процеси і закономірності пам'яті
- •8.5. Індивідуальні особливості пам'яті
- •8.6. Розвиток пам'яті
- •9 Уява 9.1. Поняття про уяву
- •9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
- •9.3. Види уяви. Процеси уяви
- •9.4. Розвиток уяви у дітей
- •9 Уява 2)7
- •10 Почуття 10.1. Поняття про почуття та емоції
- •10.2. Теорії емоцій
- •10.3. Фізіологічна основа емоцій
- •1 0.4. Вплив емоцій на людину
- •10.5. Види емоцій
- •10 Почуття 231
- •10 Почуття 237
- •10.6. Форми прояву почуттів
- •10 Почуття 239
- •10.7. Вищі почуття
- •11.2. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги
- •11.3. Властивості уваги
- •11.4. Види уваги
- •11.5. Увага й особистість. Неуважність та її причини
- •11.6. Розвиток уваги у школярів
- •11.7. Основні критерії вихованості уваги
- •12.1. Основні характеристики активності та діяльності
- •1 2.2. Теорії діяльності
- •12.3. Структура активності та діяльності
- •12.4. Засвоєння діяльності
- •12.5. Динаміка і саморегуляція активності особистості
- •12.6. Основні види діяльності
- •13.1. Поняття про особистість
- •1 3.2. Теорії особистості
- •1 3.3. Структура особистості
- •13.4. Спрямованість особистості
- •13.5. Самосвідомість та "я-концепція" особистості
- •13.6. Особистісне зростання
- •14 Темперамент 14.1. Поняття про темперамент
- •14.2. Історія розвитку вчення про темперамент
- •1 4.3. Тип вищої нервової діяльності та темперамент
- •14.4. Психологічна характеристика типів темпераменту
- •14.5. Роль темпераменту в праці та навчанні
- •14.6. Темперамент і проблеми виховання
- •14.7. Вимоги діяльності та тип темпераменту
- •15 Характеї 15.1. Поняття про характер
- •15.2. Провідні риси характеру
- •15.3. Акцентуйовані риси характеру
- •15.4. Природа та вияви характеру
- •15.5. Вчинок і формування характеру
- •15.6. Формування характеру в дитинстві
- •16 Здібності 16.1. Поняття про здібності
- •16.2. Якісна і кількісна характеристика здібностей
- •16.3. Види здібностей
- •16.4. Здібності, обдарованість, талант
- •1 7.1. Поняття про волю. Функції волі
- •17.2. Історія розвитку уявлень про волю
- •17.3. Воля як вища психічна функція
- •17.4. Вольова регуляція поведінки
- •17.5. Фази складної вольової дії
- •17.6. Класифікація вольових якостей особистості
- •17.7. Розвиток та виховання
- •17 Вольова активність особистості
- •18.2. Функції та форми спілкування
- •18.3. Структура спілкування
- •18.4. Види спілкування
- •1 8.5. Засоби спілкування
- •18 Спілкування Дії
- •18.6. Ефективність спілкування
- •1 8.7. Стилі спілкування
- •18.8. Оволодіння навичками спілкування
- •19.2. Класифікація груп у психології
- •19.3. Вплив спільності на індивіда
- •19.4. Сприймання і розуміння людьми одне одного як аспект міжособистісних стосунків
- •7 : Мислення 139
- •16 Здібності 353
- •Розділ IV психологія міжособистісних взаємодій
- •19 Психологія міжособистісних стосунків 422
- •Навчальне видання
- •Загальна психологія
1 31 Методи психології
3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
в
сіх
науках існують поняття метод
дослідження, методика
дослідження. Ці
поняття необхідно розрізняти,
диференціювати, хоч вони і пов'язані
між собою.
Метод (від грец. теіпосіоз) — спосіб пізнання, дослідження або практичного виконання чого-небудь. У нашому випадку — спосіб пізнання психічних явищ. Метод є спосіб, знаряддя, що сприяє роз'ясненню теоретичних і практичних проблем. Цей термін використовується і для позначення прийому або системи прийомів, що застосовуються в певній діяльності.
Метод дослідження будується із загальних теоретичних уявлень про суть об'єкта вивчення, дослідження та загальних принципів, які лежать в основі пізнання.
Методика (від грец. теШодіке) — сукупність прийомів виконання будь-якої роботи. Методика означає і конкретне втілення методу, вироблений спосіб взаємодії людини І об'єкта дослідження на базі конкретного матеріалу і конкретної процедури. Саме в такому розумінні вжито термін методика у даному розділі.
Термін методологія використовується неоднозначно. В одних випадках — як учення про науковий метод пізнання, в інших — як сукупність методів, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта її пізнання. Виділяють методологію загально-наукову і конкретно-наукову. В загальнонауковій методології розробляються універсальні принципи, засоби і форми наукового пізнання щодо широкого кола наук. Конкретно-наукова методологія пов'язана із науковими школами, які розрізняються своїми поясненнями досліджень і їх впровадженням у практичну роботу.
Психологічне дослідження повинне мати завершений цикл, що передбачає здійснення таких етапів.
* Вибір предмета дослідження. На цьому етапі дослідник узагальнює наукові дослідження, спрямовані на пізнання того чи іншого психологічного явища, а потім виділяє свій предмет вивчення. Первинне формулювання предмета дослідження залежить від ступеня осягнення та проникнення в його сутність. На цьому етапі відбувається формулювання цілей та вибір дій, спрямованих на предмет дослідження. Отже, на першому етапі продумується цикл пси-
Методи психологи
51
х
ологічного
дослідження, завершеність якого
досягається єдністю сутності
предмета дослідження та дій, спрямованих
на нього метою
пізнання або зміни його.
Теорешизація предмета дослідження. Полягає у багатомірному та багаторівневому розгляді предмета дослідження, осмисленні його зв'язків з іншими явищами. На цьому етапі дослідник обирає принципи, провідні методологічні положення, на які опирати меться для досягнення поставлених цілей. Вони визначають вектор дослідження та характер пізнавальних дій з предметом вивчення. На цьому етапі дослідник вибирає методи дослідження. Отже, здійснюється побудова теоретичної моделі дослідження.
Емпіричне дослідження сутності предмета вивчення. Діяльність дослідника полягає у визначенні показників, критеріїв пізнання, виборі та побудові адекватних методів і процедури дослідження.
Аналіз інтерпретації та обгрунтування даних, отриманих дослід ником.
Вивчаючи психічні явища, дослідник мусить дотримуватись певних принципів. Йдеться про загальні вихідні правила, положення, які зумовлюють усі аспекти наукової взаємодії дослідника з предметом свого дослідження.
1. Принцип об'єктивності. Психічне у психологічному дослід женні постає як об'єктивне пізнання існуючого явища. Результати дослідження не можуть змінити сутність та закономірність того яви ща, яке вивчають. Об'єктивність існування його не залежить від взаємодій з предметом дослідження.
Суб'єктивний компонент теж може мати місце у побудові психологічного дослідження. Він може виявлятися в ініціюванні дослідження як такого, у свободі вибору організаційних елементів дослідження — від змістових до технічних, у професійній компетентності дослідника. Проте об'єктивність у пізнанні явища зберігається.
2. Принцип багатомірного та багаторівневого існування предмета. Вивчення та визначення сутності предмета можуть стосуватися різних його сторін, характеристик та рівнів. Отже, предмет психо логічного дослідження постає як багатомірне та багаторівневе явище.
З- Принцип дослідження психічних явищ у розвитку вимагає розуміння їх такими, що перебувають у стані руху, зміни або очікування цієї зміни і в кожний момент існування поєднують у собі елементи минулого, теперішнього та майбутнього.
Розділ І Загальні питання психології 52
4 . Принцип творчої самодіяльності передбачає розуміння дослід ником того, що суб'єкт у своїх діяннях, в актах творчої самодіяль ності не тільки виявляє себе, а й формується та визначається в них.
5. Принцип організації формувальних та розвивальних впливів у процесі взаємодії дослідника з предметом дослідження. Перетворю вальна діяльність психолога полягає у наданні предмету досліджен ня інтенції зміни, розвитку, перетворення.
