10.5. Види емоцій

Залежно від суб'єктивної цінності переживань Б. І. До-

донов вирізняє наступні види емоцій.

Альтруїстичні — переживання, що виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям: бажання принести іншим людям

\ 0 Почуття 229

р адість і щастя, почуття тривоги за їхню долю, співпереживання, почуття надійності, відданості, співчуття.

Комунікативні — виникають на підставі потреби в спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками і переживаннями, почуття симпатії, прихильність, почуття поваги до когось, почуття вдячності, бажання заслужити схвалення від близьких і шанованих людей.

Глоричні — пов'язані з потребою в самоствердженні, славі: праг­нення завоювати визнання, повагу, почуття враженої самозакоханості і бажання взяти реванш, почуття гордості, переваги, задоволення тим, що відбулося зростання, підвищена цінність своєї особистості.

Практичні — визначаються успішністю чи неуспішністю діяль­ності, труднощами її здійснення і завершення: бажання досягти успіху в роботі, почуття напруження, захопленість роботою, приємна втома, приємне задоволення від результатів своєї праці.

Романтичні — виявляються у прагненні до всього незвичайного, таємного: чекання чогось незвичайного і дуже хорошого, світлого; хвилююче почуття сприйняття зміненого довкілля: все здається іншим, незвичайним, сповненим особливої значущості, таємничості.

Гностичні — пов'язані з потребою в пізнавальній і духовній гар­монії: прагнення пізнати суть явищ, почуття здивування або неро­зуміння, вагання; почуття ясності або неясності думки; нестримне прагнення долати суперечності у своїх судженнях і все система­тизувати; почуття близькості вирішення проблеми; радість відкрит­тя істини.

Естетичні — пов'язані з ліричними переживаннями: потреба в красі, почуття витонченого, піднесеного і величного; насолода звуками, почуття хвилюючого драматизму, світлого суму, поетично-споглядального стану; почуття духовного зростання; почуття рід­ного, близького, приємність спогадів про минуле, гірко-приємне почуття самотності.

Гедонічні — пов'язані із задоволенням потреби в тілесному і ду­ховному комфорті: насолода приємними духовними і фізичними відчуттями від знань, смачної їжі, тепла, сонця тощо; почуття без­турботності, спокою, знемоги, почуття веселощів; приємне бездум­не збудження, хтивість.

Акизитивні — виникають у зв'язку з інтересом до накопичення, колекціонування: прагнення нагромадження, радість у зв'язку зі збільшенням нагромаджень; приємне почуття від споглядання своїх зібрань.

Мобілізаційні (пугнічні) — походять від потреби в подоланні не­безпеки, інтересу до боротьби: потреба в гострих відчуттях, захоп-

Розділ II Психічні процеси 230

л ення ризиком, почуття спортивного азарту, рішучість, спортивна злість, почуття сильного вольового та емоційного напруження, мобілізація своїх фізичних і розумових здібностей.

Інші класифікації емоцій і почуттів. Переживання людини дуже різноманітні, їх поділяють на види за змістом, характером ставлен­ня до об'єктивної дійсності, яке в них виявляється, за ступенем їх розвитку, силою й особливостями їх вияву. Відповідно "до цього всю різноманітність людських переживань можна поділити на дві групи. До першої належать ті, що є відображенням ситуативного ставлен­ня людини до певних об'єктів, до другої — ті, в яких виявляється стійке й узагальнене ставлення до них. Перша група переживань, як зазначалося, називається емоціями, друга — почуттями.

Емоції поділяються на прості, що є безпосереднім відображенням взаємовідношень людини з тими чи іншими об'єктами, і складні, в яких це відображення має опосередкований характер. За силою, характером вияву і стійкістю серед емоцій вирізняються афекти і настрої.

За змістом виділяють насамперед моральні, інтелектуальні та естетичні почуття. Деякі з них можуть набирати характеру прист­растей.

Прості емоції. Викликаються безпосередньо дією на організм тих чи інших об'єктів, пов'язаних із задоволенням його первинних пот­реб. Кольори, запахи, смаки тощо бувають приємні чи неприємні, можуть викликати задоволення чи незадоволення. Емоції, безпосе­редньо пов'язані з відчуттями, називаються емоційним тоном відчуттів. Він виникає, зокрема, під час сприймання об'єктів, пов'язаних із задоволенням первинних потреб людини. Переживан­ня задоволення і незадоволення, приємного й неприємного є ос­новними якостями елементарних емоцій. Будучи полярними, вони проявляються у житті людини як єдність протилежностей. Емо­ційний тон відчуттів і сприймань відіграє важливу роль у діяльності людини. Він регулює її дії, спонукаючи шукати одні об'єкти й уни­кати, відмовлятися, захищатися від інших.

Складні емоції. У процесі життя і діяльності людини елементарні переживання її перетворюються на складні емоції, пов'язані з ро­зумінням їх об'єктів, усвідомленням їх життєвого значення.

До складних емоцій належать інтерес, здивування, радість, страждання, горе, депресія, гнів, відраза, зневага, ворожість, страх, тривога, сором тощо. К. Ізард називає їх "фундаментальними емоціями", які мають свій спектр психологічних характеристик і зовнішніх виявів.