- •1 Предмет і завдання психологічної науки
- •1 .1. Предмет психологи
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •1.3. Місце психологи в системі наук
- •1 .4. Галузі психологічних знань
- •1.5. Мозок і психіка
- •1 Предмет і завдання психологічно)' науки із
- •1.6. Школи, напрями, концепції у психології
- •2 До історії психологічної думки 2.1. Дохристиянські часи — XVIII ст.
- •2.2. Розвиток психологічної думки у XIX — XX ст.
- •1 31 Методи психології
- •3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
- •3,2. Загальнонаукові методи
- •3.3. Статистичний метод у психології
- •3.4. Конкретні наукові методи
- •4 Розвиток психіки та свідомості
- •4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
- •4.2. Механізми відображувальноїдіяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •4.3. "Мова" і спілкування тварин
- •4 .4. Відмінність психіки людини від психіки тварин
- •4.5. Суспільно-історичний характер свідомості
- •4.6. Свідомість та її структура. Свідоме
- •4.7. Свідомість та ментальність
- •Ольні запитання та завдання
- •5 Відчуття 5.1. Поняття про відчуття
- •5.2, Фізіологічна основа відчуттів
- •5.3. Класифікація відчуттів
- •5.4. Види відчуттів
- •5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
- •5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
- •6.2. Фізіологічна основа сприймання
- •6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
- •6.4. Загальні особливості сприймання
- •6.5. Класифікація та види сприймання
- •6.6. Індивідуальні особливості сприймання
- •7 Мислення
- •7.1. Поняття про мислення. Функції мислення
- •7.2. Теорії мислення
- •7 .3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
- •7.4. Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •7.5. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •7.6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач. Цілемотиваційний бік мислення
- •7.7. Види мислення
- •7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини
- •7 .9. Розвиток мислення
- •7.10. Поняття про інтелект
- •8.1. Поняття про пам'ять
- •8 .2. Теорії пам'яті
- •8 .3. Види пам'яті
- •8.4. Процеси і закономірності пам'яті
- •8.5. Індивідуальні особливості пам'яті
- •8.6. Розвиток пам'яті
- •9 Уява 9.1. Поняття про уяву
- •9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
- •9.3. Види уяви. Процеси уяви
- •9.4. Розвиток уяви у дітей
- •9 Уява 2)7
- •10 Почуття 10.1. Поняття про почуття та емоції
- •10.2. Теорії емоцій
- •10.3. Фізіологічна основа емоцій
- •1 0.4. Вплив емоцій на людину
- •10.5. Види емоцій
- •10 Почуття 231
- •10 Почуття 237
- •10.6. Форми прояву почуттів
- •10 Почуття 239
- •10.7. Вищі почуття
- •11.2. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги
- •11.3. Властивості уваги
- •11.4. Види уваги
- •11.5. Увага й особистість. Неуважність та її причини
- •11.6. Розвиток уваги у школярів
- •11.7. Основні критерії вихованості уваги
- •12.1. Основні характеристики активності та діяльності
- •1 2.2. Теорії діяльності
- •12.3. Структура активності та діяльності
- •12.4. Засвоєння діяльності
- •12.5. Динаміка і саморегуляція активності особистості
- •12.6. Основні види діяльності
- •13.1. Поняття про особистість
- •1 3.2. Теорії особистості
- •1 3.3. Структура особистості
- •13.4. Спрямованість особистості
- •13.5. Самосвідомість та "я-концепція" особистості
- •13.6. Особистісне зростання
- •14 Темперамент 14.1. Поняття про темперамент
- •14.2. Історія розвитку вчення про темперамент
- •1 4.3. Тип вищої нервової діяльності та темперамент
- •14.4. Психологічна характеристика типів темпераменту
- •14.5. Роль темпераменту в праці та навчанні
- •14.6. Темперамент і проблеми виховання
- •14.7. Вимоги діяльності та тип темпераменту
- •15 Характеї 15.1. Поняття про характер
- •15.2. Провідні риси характеру
- •15.3. Акцентуйовані риси характеру
- •15.4. Природа та вияви характеру
- •15.5. Вчинок і формування характеру
- •15.6. Формування характеру в дитинстві
- •16 Здібності 16.1. Поняття про здібності
- •16.2. Якісна і кількісна характеристика здібностей
- •16.3. Види здібностей
- •16.4. Здібності, обдарованість, талант
- •1 7.1. Поняття про волю. Функції волі
- •17.2. Історія розвитку уявлень про волю
- •17.3. Воля як вища психічна функція
- •17.4. Вольова регуляція поведінки
- •17.5. Фази складної вольової дії
- •17.6. Класифікація вольових якостей особистості
- •17.7. Розвиток та виховання
- •17 Вольова активність особистості
- •18.2. Функції та форми спілкування
- •18.3. Структура спілкування
- •18.4. Види спілкування
- •1 8.5. Засоби спілкування
- •18 Спілкування Дії
- •18.6. Ефективність спілкування
- •1 8.7. Стилі спілкування
- •18.8. Оволодіння навичками спілкування
- •19.2. Класифікація груп у психології
- •19.3. Вплив спільності на індивіда
- •19.4. Сприймання і розуміння людьми одне одного як аспект міжособистісних стосунків
- •7 : Мислення 139
- •16 Здібності 353
- •Розділ IV психологія міжособистісних взаємодій
- •19 Психологія міжособистісних стосунків 422
- •Навчальне видання
- •Загальна психологія
1.3. Місце психологи в системі наук
Психологія має багатогранні зв'язки як із природничими, так і з соціальними науками.
Теоретико-методологічною основою психології є філософія. З природничими науками психологія пов'язана загальнотеоретичними положеннями, що використовуються для обґрунтування закономірностей розвитку психіки, проблемами природженого та набутого, що вважаються центральними як у психології, так і в генетиці, проблемами фізіології, зокрема фізіології вищої нервової діяльності, деякими проблемами фізики.
Експериментальна психологія розвивалася під впливом досліджень природничих наук. Перші експериментальні дослідження з психології виникли з потреб астрономії. Згодом вони стали основою таких наук, як психофізика та психоакустика. Дослідження з психології
Розділ І Загальні питання психопопї - б
Ш!ШШ№4№Шй№і№-
■■
■
'' —™
'
——
- — — —
—■
ґрунтувалися на даних біологічних наук, законі біологічної еволюції, досягненнях фізіології.
Медичні науки беруть до уваги напрацювання психології у розв'язанні проблем охорони здоров'я, боротьбі із захворюваннями. На основі медицини, педагогіки, психології виникли шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін. Знання психології сприяє спілкуванню лікаря з пацієнтом, пропаганді медичних знань, проектуванню медичної техніки.
Координація психології з технічними науками важлива для розв'язання проблем інженерної психології, ергономіки, кібернетики тощо; розробки систем керування; підготовки працівників у системі керування; створення роботів, комп'ютерів, систем комунікації, засобів відображення інформації; підготовки людини до роботи в новостворених технічних системах, апаратах.
Зв'язок з суспільними науками насамперед зумовлений тим, що психологія вийшла з філософії. Перший систематизований виклад психології належить Арістотелю (384—322 до н. є.)- Але в ті часи вона була невіддільна від філософії. Лише в XVI ст. з'явився термін "психологія", а на початку XVII ст. ця наука почала відокремлюватися від філософії. Але й сьогодні філософія та психологія мають спільні проблеми. Наприклад, у розробці теорії пізнання — гносеології. Та найтісніший зв'язок психологія має з педагогікою. К. Д. Ушинський писав, що співвідношення між ними аналогічне співвідношенню між медициною та фізіологією. Вчений вважав, якщо педагогіка хоче вивчати людину, то вона має всебічно пізнати її. На стику психології та педагогіки утворилася педагогічна психологія.
Психологія тісно пов'язана з історією, економікою, соціологією, лінгвістикою, літературознавством, теорією мистецтв, юридичними і політичними науками. На основі та під впливом загальної психології відбулося становлення таких наук, як соціальна психологія, юридична психологія тощо. Психологія має зв'язок із конфлікто-логією.
Багатогранний зв'язок психології з іншими науками — філософськими, природничими, соціальними — зумовлений тим, що в центрі її уваги стоїть людина. Проте близькість психології до інших наук і наявність спільних проблем із деякими з них не позбавляє її самостійності. Сьогодні психологія розвивається у напрямі максимального розширення зв'язків із суміжними науками, зберігаючи водночас свою своєрідність і самостійність.
О ■ 1 Предмет і завдання психологічної' науки
