8.6. Розвиток пам'яті

З народження дитина виявляє пам'ять в елементар­ній формі — у виробленні умовних рефлексів. Так, у відповідь на положення під час годування немовля затихає, шукає губами грудь,

8 Пам'ять 201

р обить смоктальні рухи. Двомісячна дитина впізнає матір. Чоти­римісячні діти люблять розглядати нові предмети і вже достатньо добре пам'ятають побачене. Малюк, який наслідує дорослих, розви­ває здібність запам'ятовувати їхні звуки і рухи. Наприкінці першо­го півріччя впізнавання поширюється на все оточення. Дитина відтворює образ предмета і шукає його, коли він зникає з поля зо­ру. Образна пам'ять функціонує у виразній формі на восьмому місяці життя.

У ранньому віці ходіння, засвоєння мови, практична діяльність, розширюють пізнавальну сферу дитини, підсилюють її. Так, дворічні діти, включені в практичну діяльність разом з батьками, демонструють вражаючі здібності запам'ятовування. Коли ж ця взаємодія з батьками змінюється формальними прийомами, такими як повторення, пам'ять може погіршитися. Водночас з'являється довільне запам'ятовування, тривалішим стає зберігання запам'ято-ваного. Впізнавання в цей період розвинуте значно краще, ніж відтворення. Коли дітей у віці від 2 до 4 років просили назвати об'єкти, які їм щойно показав експериментатор, 3-річні малюки змогли назвати тільки 22 % речей, а 4-річні — 40 %. Показники впізнавання у цих же дітей значно кращі: у 3-річних — 81 %, у 4-річних — 92 %.

Дошкільне дитинство характеризується формуванням довільної пам'яті, інтенсивним розвитком мимовільної пам'яті, чому сприяє ігрова діяльність. Пам'ять набуває більшої стійкості й міцності, три­валим стає зберігання. У віці 5—6 років здібність відтворювати предмети, які запам'яталися, значно підвищується. Діти починають свідомо ставити собі за мету запам'ятати певний матеріал і повто­рюють його про себе до появи суб'єктивної впевненості в тому, що вони його знають.

Діти вже можуть групувати матеріал за категоріями, створюючи зорові образи, які допомагають краще запам'ятовувати. Отже, роз­ширення прийомів запам'ятовування сприяє більш ефективному відтворенню.

Засвоювати абстрактні поняття допомагає розвиток мови, що призводить до формування логічної пам'яті. Зі вступом до школи відбувається значна перебудова і розвиток пам'яті. Вона поступово стає все більш організованим і керованим психічним процесом.

У молодшому шкільному віці розвиваються всі види пам'яті. Інтенсивно формується словесно-логічна пам'ять, яка має конкрет­ний характер і водночас будується на елементарних наукових уза­гальненнях.

Розділ II Психічні процеси 202

Д овільна пам'ять у дітей цього віку не досить сформована. Че­рез це учні молодших класів не вміють проконтролювати як своє розуміння, так і відтворення матеріалу. Ось чому вони бачать вихід у механічному запам'ятовуванні. Важливо вчити учнів розуміти і засвоювати способи заучування, спочатку на простому, а потім на складному матеріалі. Процес запам'ятовування у молодших шко­лярів розгорнутий, тому вони не можуть одночасно реалізувати кілька завдань (наприклад, точно і вибірково фіксувати матеріал). Необхідно формувати у них установку на тривале зберігання нав­чального матеріалу, тому що навчальний процес вимагає система­тичного відтворення запам'ятованого.

Учні початкових класів засвоюють різні прийоми управління пам'яттю: повторення, організацію матеріалу, семантичну його об­робку, створення розумових образів, пошук інформації в пам'яті, створення сценаріїв. Оволодіння цими вміннями сприяє розвитку довільної й абстрактно-логічної пам'яті.

У підлітковому віці в процесі оволодіння складною системою знань мимовільна й довільна пам'ять продовжують розвиватись. Відбувається перехід від конкретно-логічної до абстрактно-логічної пам'яті. Саме тому важливо вдосконалювати логічні прийоми об­робки матеріалу для запам'ятовування (класифікація, складання плану тексту, порівняння тощо), довести їх до узагальнених умінь. Слід навчити підлітків швидко аналізувати та синтезувати матеріал, розуміти його зміст, робити висновки. Уміння розуміти текст сприяє удосконаленню їхньої логічної пам'яті (як мимовільної, так і довільної).

У юнацькому віці відбувається засвоєння знань з різних галузей, що веде до формування системи поглядів на природу й суспільство. Тому пам'ять характеризується високим рівнем оволодіння склад­ною системою узагальнених умінь розуміння і запам'ятовування. Відкривається можливість подальшого розвитку абстрактно-логічної пам'яті в цьому віці, оволодіння прийомами, які допомагають за­пам'ятовувати складні системи фактів, понять, законів.

Зростання самостійності в навчальному процесі студентів збіль­шує роль довільного запам'ятовування абстрактно-логічної пам'яті. Відставання в цей період мислення від розвитку пам'яті знижує ефективність запам'ятовування і відтворення, бо матеріал недос­татньо логічно обробляється. Зменшити цю розбіжність можна тіль­ки шляхом осмислення та структурування матеріалу.

Пам'ять потрібна для засвоєння нових знань, а їх набування сприяє вдосконаленню пам'яті. Процес поліпшення пам'яті триває

8 пам'ять 203

в дорослих завдяки професійному навчанню. Особливе значення має уміння самостійно працювати з книгою, складати плани й ре­ферувати спеціальні матеріали, вести дослідження на професійному рівні. Чим стійкіші мотиви досягнення мети супроводжують діяльність суб'єкта, тим продуктивніша пам'ять. Лише усвідомлена діяльність особистості сприяє розвиткові пам'яті.

д

Контрольні запитання та завдання

1. 

   Що таке пам'ять?

2. Схарактеризуйте основні теорії пам'яті.

3. Назвіть види пам'яті. Схарактеризуйте їх.

4. Назвіть процеси пам'яті та схарактеризуйте їх.

5. У чому полягають індивідуальні особливості пам'яті?

ЛІТЕРАТУРА

Аткинсон Р. Человеческая память в процессе обучения: Пер. с англ. — М., 1980.

Бочарова С. П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельнос-та. — Тернополі», 1997.

Зинченко 17. И. Непроизвольное запоминание. — М., 1961. Йейтс Ф. А. Искусство памяти. — СПб., 1997.

Как розвивать память / И. Ю. Матюгин, Е. И. Чакаберия, И. К. Рьібникова и др. — Донецк, 1997.

Лапп Д. Искусство помнить и забьівать: Пер. с англ. — СПб., 1995. Лезер Ф. Тренировка памяти. — М., 1995.

Леонтьев А. Н. Избранньїе психологические произведения: В 2 т. — М., 1983. — Т. 1.

Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. — М., 1974.

Лурия А. Р. Маленькая книжка о большой памяти. — М, 1968.

Ляудис В. Я. Память в процессе развития. — М., 1976.

Психологш памяти: Хрестоматия / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романо-

ва. — М., 1998.

Приснякова Л. М. Нестационарная психология. — К., 2001. Роговин М. С. Проблемьі теории памяти. — М, 1977. Смирнов А. А. Избранньїе психологические трудьі: В 2 т. — М., 1987.

Розділ II Психічні процеси 204