
- •1 Предмет і завдання психологічної науки
- •1 .1. Предмет психологи
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •1.3. Місце психологи в системі наук
- •1 .4. Галузі психологічних знань
- •1.5. Мозок і психіка
- •1 Предмет і завдання психологічно)' науки із
- •1.6. Школи, напрями, концепції у психології
- •2 До історії психологічної думки 2.1. Дохристиянські часи — XVIII ст.
- •2.2. Розвиток психологічної думки у XIX — XX ст.
- •1 31 Методи психології
- •3.1. Загальні питання побудови психологічних досліджень
- •3,2. Загальнонаукові методи
- •3.3. Статистичний метод у психології
- •3.4. Конкретні наукові методи
- •4 Розвиток психіки та свідомості
- •4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
- •4.2. Механізми відображувальноїдіяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •4.3. "Мова" і спілкування тварин
- •4 .4. Відмінність психіки людини від психіки тварин
- •4.5. Суспільно-історичний характер свідомості
- •4.6. Свідомість та її структура. Свідоме
- •4.7. Свідомість та ментальність
- •Ольні запитання та завдання
- •5 Відчуття 5.1. Поняття про відчуття
- •5.2, Фізіологічна основа відчуттів
- •5.3. Класифікація відчуттів
- •5.4. Види відчуттів
- •5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
- •5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
- •6.2. Фізіологічна основа сприймання
- •6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
- •6.4. Загальні особливості сприймання
- •6.5. Класифікація та види сприймання
- •6.6. Індивідуальні особливості сприймання
- •7 Мислення
- •7.1. Поняття про мислення. Функції мислення
- •7.2. Теорії мислення
- •7 .3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
- •7.4. Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •7.5. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •7.6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач. Цілемотиваційний бік мислення
- •7.7. Види мислення
- •7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини
- •7 .9. Розвиток мислення
- •7.10. Поняття про інтелект
- •8.1. Поняття про пам'ять
- •8 .2. Теорії пам'яті
- •8 .3. Види пам'яті
- •8.4. Процеси і закономірності пам'яті
- •8.5. Індивідуальні особливості пам'яті
- •8.6. Розвиток пам'яті
- •9 Уява 9.1. Поняття про уяву
- •9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
- •9.3. Види уяви. Процеси уяви
- •9.4. Розвиток уяви у дітей
- •9 Уява 2)7
- •10 Почуття 10.1. Поняття про почуття та емоції
- •10.2. Теорії емоцій
- •10.3. Фізіологічна основа емоцій
- •1 0.4. Вплив емоцій на людину
- •10.5. Види емоцій
- •10 Почуття 231
- •10 Почуття 237
- •10.6. Форми прояву почуттів
- •10 Почуття 239
- •10.7. Вищі почуття
- •11.2. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги
- •11.3. Властивості уваги
- •11.4. Види уваги
- •11.5. Увага й особистість. Неуважність та її причини
- •11.6. Розвиток уваги у школярів
- •11.7. Основні критерії вихованості уваги
- •12.1. Основні характеристики активності та діяльності
- •1 2.2. Теорії діяльності
- •12.3. Структура активності та діяльності
- •12.4. Засвоєння діяльності
- •12.5. Динаміка і саморегуляція активності особистості
- •12.6. Основні види діяльності
- •13.1. Поняття про особистість
- •1 3.2. Теорії особистості
- •1 3.3. Структура особистості
- •13.4. Спрямованість особистості
- •13.5. Самосвідомість та "я-концепція" особистості
- •13.6. Особистісне зростання
- •14 Темперамент 14.1. Поняття про темперамент
- •14.2. Історія розвитку вчення про темперамент
- •1 4.3. Тип вищої нервової діяльності та темперамент
- •14.4. Психологічна характеристика типів темпераменту
- •14.5. Роль темпераменту в праці та навчанні
- •14.6. Темперамент і проблеми виховання
- •14.7. Вимоги діяльності та тип темпераменту
- •15 Характеї 15.1. Поняття про характер
- •15.2. Провідні риси характеру
- •15.3. Акцентуйовані риси характеру
- •15.4. Природа та вияви характеру
- •15.5. Вчинок і формування характеру
- •15.6. Формування характеру в дитинстві
- •16 Здібності 16.1. Поняття про здібності
- •16.2. Якісна і кількісна характеристика здібностей
- •16.3. Види здібностей
- •16.4. Здібності, обдарованість, талант
- •1 7.1. Поняття про волю. Функції волі
- •17.2. Історія розвитку уявлень про волю
- •17.3. Воля як вища психічна функція
- •17.4. Вольова регуляція поведінки
- •17.5. Фази складної вольової дії
- •17.6. Класифікація вольових якостей особистості
- •17.7. Розвиток та виховання
- •17 Вольова активність особистості
- •18.2. Функції та форми спілкування
- •18.3. Структура спілкування
- •18.4. Види спілкування
- •1 8.5. Засоби спілкування
- •18 Спілкування Дії
- •18.6. Ефективність спілкування
- •1 8.7. Стилі спілкування
- •18.8. Оволодіння навичками спілкування
- •19.2. Класифікація груп у психології
- •19.3. Вплив спільності на індивіда
- •19.4. Сприймання і розуміння людьми одне одного як аспект міжособистісних стосунків
- •7 : Мислення 139
- •16 Здібності 353
- •Розділ IV психологія міжособистісних взаємодій
- •19 Психологія міжособистісних стосунків 422
- •Навчальне видання
- •Загальна психологія
4.7. Свідомість та ментальність
У сфері свідомості є явища, які в тому чи іншому суспільному середовищі характеризують її відмінність від інших психічних феноменів.
Ментальність — це притаманний даній нації варіант світосприймання, поведінки, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі (Г. Швторак).
Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, міфологією та релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має надсвідомий характер. Національний менталітет є продуктом певної культури і водночас, персоніфікуючи її, — носієм, продовжувачем культурних традицій і норм поведінки в наступних поколіннях. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через родину, яка відтворює культурне середовище етногрупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті із своєрідного родинного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом усього свого життя. Пізніші куль-
Розвиток психіки та свідомості 7 7
т урні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки. Так, глибоко вкоріненими в душі українців є "матріархальність" родини, недовіра до влади, загострена прихильність до ідеї рівності.
"Душа" українського народу формувалася впродовж багатьох століть існування в контексті землеробської культури, яка народжувала в етнічній свідомості пращурів українського люду архетип ласкавої, лагідної неньки-землі, її поетичне бачення, що зумовлювало обрядовість народного життя. Це й спричинилося до формування основних рис української ментальності.
Антеїзм. Термін "антеїзм" походить від імені давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свою життєву силу в постійному зв'язку з матір'ю-землею. Родючість грунту, краса природи, чарівна м'якість краєвидів, емоційно-шанобливе ставлення до землі загалом — усе це сприяло розвиткові надзвичайної працездатності українського народу.
"Екзистенціально-межове " світовідчуття. Вчені розуміють під цим гостроемоційне переживання сьогодення, життєлюбність,
поетичне, лірично-пісенне сприймання природного й соціального оточення, пріоритет "серця" над "головою".
Індивідуалізм зумовлений проживанням у малих соціальних групах. В українському менталітеті поєднаний з ідеєю рівності, повагою до кожного індивіда та його свободи, гострим несприйняттям деспотизму, абсолютної монархічної влади.
Соціопсихологічний і політичний конформізм. В історичному становленні психіки особливу роль відіграє геополітична ситуація. Колонізація України, відсутність державності, соборності території розвивали й особливості світосприймання народу з домінантою тотального підкорення. За таких умов нівелювалися споконвічні чесноти свободи, честі, сумління тощо. Умовою виживання стали соціопсихологічний і політичний конформізм, який передбачав не лише прислужництво "меншовартісної" нації, а й її задоволення від рабства.
Те, що українці століттями не мали своєї держави, спричинило недостатнє усвідомлення ними себе як національної самостійної Єдності, комплекс меншовартості, занепад рідної мови та інших ознак національної самобутності, позначилося на розвитку національної самосвідомості. Останню тлумачать як усвідомлення народом своєї ільнпгті^ національної своєрідності або, коли йдеться про окрему як усвідомлення індивідом причетності до певного народу, його культури і мови, усвідомлення свого місця й ролі у світовій циві-лізаип та Права на національну незалежність. Ці ознаки національ-
Розділ 1 Загальні питання психологи 100
н ої самосвідомості особливо гостро проявились у мільйонів українців одночасно у дні "помаранчевої" революції (2004—2005 рр.).
Розрізняють два типи української ментальності: землеробський і козацький. Перший тип хронологічно давніший: його глибинні корені сягають прадавньої індоєвропейської культури; другий сформувався в епоху середньовіччя на грунті оригінального етно-соціального утворення — козацтва. В першому пріоритет у свідомості належить жінці — Берегині, матері, в другому — чоловікові, сильному, мужньому, незалежному мандрівнику, воїну. Зіткнення цих двох типів ментальності сформувало такі риси національного характеру українців, як надзвичайно високе почуття трагічного і співпереживання людським стражданням.