4.7. Свідомість та ментальність

У сфері свідомості є явища, які в тому чи іншому сус­пільному середовищі характеризують її відмінність від інших психіч­них феноменів.

Ментальність — це притаманний даній нації варіант світосприй­мання, поведінки, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі (Г. Швторак).

Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, міфологією та релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має надсвідомий ха­рактер. Національний менталітет є продуктом певної культури і вод­ночас, персоніфікуючи її, — носієм, продовжувачем культурних тра­дицій і норм поведінки в наступних поколіннях. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через ро­дину, яка відтворює культурне середовище етногрупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті із своєрідного родинного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом усього свого життя. Пізніші куль-

Розвиток психіки та свідомості 7 7

т урні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки. Так, глибо­ко вкоріненими в душі українців є "матріархальність" родини, не­довіра до влади, загострена прихильність до ідеї рівності.

"Душа" українського народу формувалася впродовж багатьох століть існування в контексті землеробської культури, яка народжу­вала в етнічній свідомості пращурів українського люду архетип лас­кавої, лагідної неньки-землі, її поетичне бачення, що зумовлювало обрядовість народного життя. Це й спричинилося до формування основних рис української ментальності.

Антеїзм. Термін "антеїзм" походить від імені давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свою життєву силу в постійному зв'язку з матір'ю-землею. Родючість грунту, краса при­роди, чарівна м'якість краєвидів, емоційно-шанобливе ставлення до землі загалом — усе це сприяло розвиткові надзвичайної працездат­ності українського народу.

"Екзистенціально-межове " світовідчуття. Вчені розуміють під цим гостроемоційне переживання сьогодення, життєлюбність,

поетичне, лірично-пісенне сприймання природного й соціального оточення, пріоритет "серця" над "головою".

Індивідуалізм зумовлений проживанням у малих соціальних гру­пах. В українському менталітеті поєднаний з ідеєю рівності, пова­гою до кожного індивіда та його свободи, гострим несприйняттям деспотизму, абсолютної монархічної влади.

Соціопсихологічний і політичний конформізм. В історичному ста­новленні психіки особливу роль відіграє геополітична ситуація. Ко­лонізація України, відсутність державності, соборності території розвивали й особливості світосприймання народу з домінантою то­тального підкорення. За таких умов нівелювалися споконвічні чес­ноти свободи, честі, сумління тощо. Умовою виживання стали соціопсихологічний і політичний конформізм, який передбачав не лише прислужництво "меншовартісної" нації, а й її задоволення від рабства.

Те, що українці століттями не мали своєї держави, спричинило недостатнє усвідомлення ними себе як національної самостійної Єдності, комплекс меншовартості, занепад рідної мови та інших оз­нак національної самобутності, позначилося на розвитку національ­ної самосвідомості. Останню тлумачать як усвідомлення народом своєї ільнпгті^ національної своєрідності або, коли йдеться про окрему як усвідомлення індивідом причетності до певного народу, його культури і мови, усвідомлення свого місця й ролі у світовій циві-лізаип _{та П}р_{ава на} національну незалежність. Ці ознаки національ-

Розділ 1 Загальні питання психологи 100

н ої самосвідомості особливо гостро проявились у мільйонів укра­їнців одночасно у дні "помаранчевої" революції (2004—2005 рр.).

Розрізняють два типи української ментальності: землеробський і козацький. Перший тип хронологічно давніший: його глибинні корені сягають прадавньої індоєвропейської культури; другий сформувався в епоху середньовіччя на грунті оригінального етно-соціального утворення — козацтва. В першому пріоритет у свідо­мості належить жінці — Берегині, матері, в другому — чоловікові, сильному, мужньому, незалежному мандрівнику, воїну. Зіткнення цих двох типів ментальності сформувало такі риси національного характеру українців, як надзвичайно високе почуття трагічного і співпереживання людським стражданням.