- •Перелік умовних скорочень
- •Структура і функціонування імунної системи
- •Природні бар'єри
- •4) Розселення т- і в-лімфоцитів на периферії та індукція толерант-
- •5) Антигенозалежний етап диференціювання лімфоцитів (імуноге-
- •Дефіцит компонентів комплементу
- •2. Інтерферони
- •3. Фактори некрозу пухлин (фнп)
- •4. Інші цитокіни
- •Toll-like рецептори
- •2. Особливості механізмів набутого і вродженого імунітету.
- •3. Структура імунної системи. Основні органи і клітини.
- •4. Функції комплементу, його роль в нормі і при патології.
- •5. Основні механізми клітинної цитотоксичності.
- •6. Популяції і субпопуляції лімфоцитів. Cd-номенклатура.
- •7. Макрофаги, їх роль у специфічному і неспецифічному імунітеті.
- •8. Класи і функції імуноглобулінів. Роль імунних комплексів.
- •9. Типи цитокінів. Їх функції і біологічна роль.
- •10. Молекули міжклітинної адгезії.
- •Організація імунної відповіді
- •4. Стадія формування та підтримки імунологічної пам'яті. Відбувається
- •5. Відповідь при повторному контакті з антигеном. За рахунок існуван-
- •Дисфункції імунної системи
- •1. Розлади процесів перетравлення (кілінгу):
- •2. Розлади хемотаксису, міграції і дегрануляції:
- •3. Дефекти опсонізації і поглинання:
- •1. Вісім або більше випадків отиту протягом 1 року.
- •2. Два або більше випадків синуситів протягом 1 року.
- •3. Два або більше місяців призначення антибіотиків без значного
- •4. Дві пневмонії або більше протягом 1 року.
- •5. Значне відставання дитини у рості або у масі тіла.
- •6. Рецидивні глибокі абсцеси підшкірної клітковини або абсцеси
- •7. Персистентна молочниця ротової порожнини або інших ділянок
- •8. Потреба у внутрішньовенному введенні антибіотиків для досяг-
- •9. Дві "глибокі" інфекції або більше: менінгіти, остеомієліти, целю-
- •10. Первинні імунодефіцити в родинному анамнезі.
- •Клінічні синдроми, які часто виявляються:
- •Клінічні синдроми, які виявляються у частини хворих:
- •1. Алергічні захворювання.
- •2. Автоімунні захворювання.
- •3. Онкозахворювання.
- •4. Дисбактеріози.
- •5. Хроніосепсис.
- •III. Розлади обміну речовин та інтоксикації, зумовлені:
- •1. Ураженням детоксикаційних органів і систем (печінка, нирки).
- •2. Хронічним ураженням інших органів.
- •3. Ендокринопатіями.
- •4, Втратою крові, білків.
- •1. Екологічні і виробничі чинники.
- •2. Аліментарні фактори (дефіцит вітамінів, мікроелементів, якіс-
- •3. Інфекційні хвороби:
- •II. Зумовлені соціальними факторами:
- •1. Спосіб життя і шкідливі звички (куріння, алкоголь, урбанізація,
- •2. Надмірний рівень сумарного стресового навантаження.
- •3. Ятрогенії:
- •Імунопатологічні синдроми
- •1. Синдром швидкої втоми [втомливості] — екологічний імуноде-
- •2. Синдром хронічної втоми - стан з глибшими імунологічними
- •Оцінка імунного статусу людини
- •3. На сьогодні у клініках та імунологічних лабораторіях світу викорис-
- •1. Забираючи кров для імунологічного обстеження, необхідно макси-
- •2. Показники імунограми найкраще порівнювати з індивідуальною нор-
- •3. Комплексний аналіз імунограми більш інформативний, ніж характе-
- •4. Якщо показники індивідуальної норми не відомі, особливо необхід-
- •5. Реальну інформацію в імунограмі несуть лише значні зсуви показни-
- •6. Висновки можна робити лише після порівняння імунологічних і
- •Період реконвалесценції:
- •Трансплантаційна імунологія. Імуногенетика
- •1990 Р. Більше 18 тис. Американців потребували тансплантації органів
- •2. Dn і do локуси розміщені між dp і dq ділянками. Dn і do
- •//|Pp|dq |drhc2|BdC4Af210hAlC4b| 21-онвн tnFojTnFpHв[ с | а
- •1. Якщо лімфоцити донора і реципієнта змішати у культурі клітин, то в
- •2. Проте mlr зазвичай проводиться у вигляді односпрямованого тесту,
- •1. Протягом певного часу забирають кілька зразків сироватки кро-
- •2. Якщо хоча б в одному випадку виявляється лізис донорських
- •2. Гостре або пришвидшене відторгнення. Реакція опосередковується
- •3. Лабораторні: лейкоцитоз із еозинофілією і збільшенням шое, пока-
- •4, Імунологічні: важливими критеріями кризу є зростання співвідношен-
- •Генетика імунної відповіді
- •1. Пептиди, які зв'язуються з ніа-і класу, містять 8-10 амінокислот,
- •2. Молекули ніа-і класу синтезуються в цитозолі клітини, де зали-
- •9 Алельних варіантів. При цьому виявилося, що лише деякі з них пов'я-
- •50 Млн хворих на віл/снід, більшість із них, очевидно, помре протя-
- •3. Автоімунні ураження:
- •1) Пряма цитопатична дія вірусу. Вона підтверджується тим, що три-
- •2) Пригнічення продукції іл-2 — основного фактора росту і актива-
- •3) Поверхневий глікопротеїд віЛу др120, одночасно зв'язуючись з
- •4) Вірусні антигени та імунні комплекси активують так званий пе-
- •5) Можливе також ураження вірусом клітин-попередників т-лімфо-
- •6) Віруси цитомегалії та мікобактерії туберкульозу, які часто акти-
- •20 І більше разів рідше, ніж у віці 60-69 років. Очевидно, імунна систе-
- •Вакцини. Імунопрофілактика
- •1 Рік після трансплантації кісткового мозку можна застосувати вбиті
- •Хірургічна імунологія
- •Медіатори септичної запальної відповіді та їх антагоністи
- •2. Етіотропне лікування при сепсисі відіграє важливу, але не вирі-
- •3. Патогенетична терапія полягає у профілактиці і лікуванні син-
- •8 Год вводять біфідумбактерин, який пришвидшує формування біфідо-
- •70 % Випадків втрата яйцеклітини відбувається до імплантації [преім-
- •4. Потужним фактором імунологічного захисту плода є децидуальна
- •5. Після дозрівання трофобласта він сам починає продукувати імуносу-
- •6. Аменорея з гіпоестрогенією.
- •7. Олігоменорея.
- •8. Нерегулярний менструальний цикл з овуляцією.
- •9. Ановуляція.
- •10. Врождені аномалії.
- •11. Непрохідність маткових труб.
- •12. Злуковий процес в малому тазі.
- •13. Ендометріоз.
- •14. Набута патологія матки, цервікального каналу.
- •15. Набута патологія труб.
- •16. Набута патологія яйників.
- •17. Туберкульоз.
- •18. Імунологічні причини.
- •19. Ятрогенна причина.
- •20. Системні захворювання.
- •21. Причина не встановлена (немає лапароскопії).
- •22. Від'ємний посткоїтальний тест.
- •23. Відсутність видимої причини безпліддя.
- •1) Вторинний імунодефіцит;
- •2) Антигаметний (антиоваріальний) імунний конфлікт;
- •3} Антигаметний (антиспермальний) імунний конфлікт;
- •4) Високий рівень гістосумісності між подружжям.
- •1. Прискіпливо зібраний анамнез (див. Вище).
- •2. Огляд пацієнтки. Клінічна оцінка фертильності жінки при огляді вклю-
- •7) З метою імунореабілітації таким хворим часто призначають фізі-
- •8) З метою покращання регуляторних зв'язків між імунною та ен-
- •9} Для отримання достовірних результатів повторне імунологічне
- •1:32, Для сім'яної плазми — 1:64. Визначення титрів у динаміці дозволяє
- •Імунологія пухлин
- •6. Антологічні пухлини швидко розсмоктуються організмом у випадку,
- •7. Частота розвитку пухлин набагато вища у період новонародженості
- •8. Позитивні шкірні проби з пухлинними антигенами (екстракт з клі-
- •9. Зростання частоти виникнення пухлин у хворих, які отримують іму-
- •10. У пацієнтів з пригніченням функції клітинної ланки імунітету зрос-
- •1. Оцінка імунного статусу хворого. Окрім формування груп підвищено-
- •2. Виявлення специфічних антигенів пухлини. Метою таких обстежень
- •Основні ембріональні антигени
- •3) Активації імунної відповіді, оскільки як сама пухлина, так і цитоста-
- •1. Моноклонові антитіла. Основний принцип дії моноклонових анти-
- •2. Пухлиноінфільтруючі лімфоцити (til) — лімфоцити, активовані іп
- •Vitro у присутності клітин пухлини та іл-2 (їх ще іноді називають
- •3. Макрофагоактивуючі фактори, застосування яких забезпечує акти-
- •5. Перші серйозні досягнення в онкоімунології третього тисячоліття
- •Автоімунні хвороби
- •9 Разів, ревматоїдним артритом — утричі. Лише при анкілозуючому
- •10 До 15 типів автоантитіл різної специфіки.
- •Основні автоімунні процеси
- •4) Тироксин (трийодотиронін) — звичайно виступає в ролі гаптену,
- •5) Тетрайодотиронін — як правило, діє як гаптен;
- •6) Поверхневі мембранні антигени залози.
- •Класифікація системних васкулітів
- •2.3. Вторинні, асоційовані з імунними комплексами:
- •3. Системні васкуліти з переважним пошкодженням середніх та малих
- •3.1. Первинні, асоційованні з антитілонейтрофільно-цитоплазматич-
- •3.2. Первинні, зумовлені антиендотеліальними клітинно-фіксовани-
- •3.3. Первинні імунокомплекснозалежні:
- •3.4. Вторинні, антитілозалежні:
- •3.5. Вторинні, асоційованні з імунними комплексами:
- •4. Системні васкуліти з переважаючими пошкодженнями дрібних су-
- •4.1. Первинні, асоційованні з клітинами до базальних мембран:
- •4.2. Первинні, асоційовані з антинейтрофільноцитоплазматичними
- •4.3. Первинні, асоційовані з імунними комплексами:
- •2 (Мелоксикам), які меншою мірою подразнюють слизові оболонки.
- •5. Велика кількість хвороб і багато клінічних симптомів у одного
- •1. Тривалість симптомів хвороби.
- •2. Зв'язок симптомів з подорожами, контактом з токсичними речо-
- •3. Локальний чи генералізований характер симптомів.
- •4. Зв'язок генералізації симптомів зі зниженням маси тіла, загаль-
- •5. Детальний терапевтичний анамнез хворого за органами і системами.
- •6. Спадковий анамнез.
- •7. Особливості способу життя.
- •8. Лікувальні заходи в анамнезі (променева терапія, гемодіаліз).
- •9. Недоношеність.
- •60 %, А, окрім того, еозинофілією зазвичай супроводжується серпоподіб-
- •138,0 Г/л, при цьому 93 % з них — еозинофіли. Перебіг злоякісний,
- •Алергічні хвороби
- •Vitro. Але, як і в інших галузях медицини, лабораторні методи не мо-
- •IgG) або підвищення активності т-лімфоцитів-супресорів, що веде до
- •10"6), Поступово збільшуючи дозу до появи слабопозитивної реакції.
- •10 Таблеток на добу або по 1 таблетці за 15-30 хв до контакту з потен-
- •Псевдоалерпя і параалергія
- •X. Найважливішим і найпоширенішим є гістаміновий варіант псев-
- •2. Розлади активації системи комплементу. При вродженій чи набу-
- •3. Розлади метаболізму арахідонової кислоти. Відомо, що продукти пе-
- •Клінічні форми алергічних хвороб
- •2 % Розчину допаміну; якщо його немає, можна застосувати 1 %
- •Клінічні симптоми бронхіальної астми різної тяжкості до початку лікування
- •2,4 Г/добу дає змогу тривалий час контролювати симптоми бронхіаль-
- •10 Мг на добу. Його вплив, очевидно, пов'язаний з блокуванням лейко-
- •4. Клініко-дієтологічні методи
- •Спектр алергенів при харчовій сенсибілізації у дітей (за а. Потьомкіною, 1990)
- •Спектр алергенів при харчовій сенсибілізації у дорослих
- •Найважливіші лібератори гістаміну (за в. Казьмірчук, 1996)
- •1 Капсулі (20 мг) 3-4 рази на добу.
- •9. Вплив ліків на екологію мікроорганізмів:
- •10. Вплив медикаментів на основні обмінні процеси в організмі.
- •11. Побічні реакції та ускладнення:
- •12. Побічні реакції і ускладнення змішаного генезу:
- •13. Побічний вплив ліків, обумовлений факторами зовнішнього сере-
- •Життєвої сенсибілізації".
- •Імунотерапія
- •2) Антилімфоцитарна сироватка і глобулін;
- •3) Моноклонові антитіла;
- •4) Високоселективні цитостатики (циклоспорин а, такролімус, гус-
- •II. Глюкокортикоїди.
- •III. "Малі" імунодепресанти:
- •1} Похідні 4-амінохінліни (делагіл, плаквеніл);
- •2) Пеніциламін і препарати золота;
- •3) Гепарини та інгібітори ферментів;
- •4) Колхіцин;
- •5) Нестероїдні протизапальні засоби (у великих дозах).
- •IV. Немедикаментозні методи імуносупресивного впливу:
- •1) Хірургічне втручання (спленектомія, синовектомія);
- •2) Іонізуюче опромінення (тотальне, локальне, екстракорпоральне)
- •3) Методи, що зумовлюють розвиток цитопенії (дренаж грудного про-
- •Імуностимулятори
- •1) Вакцини (живі, вбиті, рекомбінантні);
- •2) Анатоксини.
- •II. Пасивні:
- •1) Сироватки;
- •2) Імуноглобуліни;
- •3) Моноклонові антитіла..
- •II. З переважним впливом на гуморальну ланку: препарати кістково-
- •III. З переважним впливом на синтез інтерферону: нуклеїнові кисло-
- •IV. Препарати з комплексним впливом на імунну систему: рекомбі-
- •(В. Кресюн, 1993)
- •1000 Мг, 2000-1500-1000 мг тощо). Дози 2500 і 3000 мг на добу застосову-
- •Гусперимус.
- •0,5 Г тричі на добу (або у свічках чи клізмах) протягом 8-16 тижнів.
- •8 Років. Збільшення доз анти-сд20 мкат до максимальних забезпечи-
- •IgG, знайшов практичне.
- •Шуностимулятори
- •Зен, тимозин альфа (тимальфазии).
- •1. Інтерферони
- •2. Колонієстимулювальні фактори
- •3. Інтерлейкіни
- •4. Фактор некрозу пухлин (фнп)
- •5. Нейроцитокіни
- •6. Лейкоцитарні екстракти
- •Irs 19 (ipc 19) — новий імуностамулятор, який містить глюкопроте-
- •Ipc 19 застосовують при гострих, хронічних і рецидивних інфекці-
- •1 Інгаляції протягом ще 2-4 тижнів. З профілактичною метою засіб мо-
- •2 Доби після одноразового прийому (1-1,5 мг/кг) збільшує синтез ендо-
- •1870 P.). На сьогодні у світі застосовується близько 300 препаратів, які
- •1. Антибіотики
ΜΑ
АНДРЕЙЧИН,
Β.Β.
ЧОП'ЯК,
І.Я.
ГОСПОДАРСЬКИЙ
КЛІНІЧНА
ІМУНОЛОГІЯ
ТА
АЛЕРГОЛОГІЯ
Рекомендовано
Центральним методичним кабінетом з
вищої медичної осві-
ти
МОЗ України як підручник для студентів
вищих медичних навчальних
закладів
IV рівня акредитації (протокол № 2 від
30.03.2004 р.)
Тернопіль
"Укрмедкнига"
2005
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 6
СТРУКТУРА
І ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМУННОЇ СИСТЕМИ 7
ПРИРОДНІ
БАР'ЄРИ 8
СТРУКТУРА
ІМУННОЇ СИСТЕМИ 9
АНТИГЕНОНЕЗАЛЕЖНІ
МЕХАНІЗМИ КЛІТИННОЇ ЦИТОТОКСИЧНОСТІ 16
СИСТЕМА
МАКРОФАГІВ (А-СИСТЕМА) 17
ЛІМФОЦИТИ 18
ЦИРКУЛЮВАЛЬНІ
ІМУННІ КОМПЛЕКСИ 23
МІЖКЛІТИННА
ВЗАЄМОДІЯ. ЦИТОКІНИ. МОЛЕКУЛИ АДГЕЗІЇ 24
TOLL-LIKE
РЕЦЕПТОРИ 28
ОРГАНІЗАЦІЯ
ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗО
ЕТАПИ
ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗО
ТИПИ
ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОТИІНФЕКЦІЙНОГО
ІМУНІТЕТУ 31
ДИСФУНКЦІЇ
ІМУННОЇ СИСТЕМИ '. 38
ІМУНОДЕФІЦИТИ .' 39
СПАДКОВІ
І ВРОДЖЕНІ ІМУНОДЕФІЦИТИ 39
НАБУТІ
ІМУНОДЕФІЦИТИ 44
ІМУНОПАТОЛОГІЧНІ
СИНДРОМИ 49
ІМУНОЛОГІЧНИЙ
ДІАГНОЗ 49
ОЦІНКА
ІМУННОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ 53
ІМУНОЛОГІЧНИЙ
АНАМНЕЗ
....53
ДАНІ
КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ 54
ЛАБОРАТОРНЕ
ОБСТЕЖЕННЯ 57
ФУНКЦІОНУВАННЯ
ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРОМУ І ХРОНІЧНОМУ
ЗАПАЛЬНИХ
ПРОЦЕСАХ
64
ІМУНОГРАМА 71
ТРАНСПЛАНТАЦІЙНА
ІМУНОЛОГІЯ. ІМУНОГЕНЕТИКА 73
ОСНОВИ
ТРАНСПЛАНТАЦІЙНОЇ ІМУНОЛОГІЇ 73
СТРУКТУРА
МНС І ГЕНИ СУМІСНОСТІ ТКАНИН 75
КЛІНІЧНА
ТРАНСПЛАНТАЦІЙНА ІМУНОЛОГІЯ 81
ВАРІАНТИ
ВІДПОВІДІ ОРГАНІЗМУ НА ТРАНСПЛАНТАТ 84
ТИПИ
РЕАКЦІЙ ВІДТОРГНЕННЯ 85
ПОСТТРАНСПЛАНТАЦІЙНИЙ
МОНІТОРИНГ 90
ІМУНОТЕРАПІЯ
У РЕЦИПІЄНТІВ ОРГАНІВ 91
ГЕНЕТИКА
ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ 93
НІА-АСОЦІЙОВАНІ
ХВОРОБИ 95
ІМУНОТРОПНИЙ
ВПЛИВ ВІРУСІВ І БАКТЕРІЙ. ОПОРТУНІСТИЧНІ
ІНФЕКЦІЇ 99
ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ
101
ТУБЕРКУЛЬОЗ 105
ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА
ІНФЕКЦІЯ ПО
ІНФЕКЦІЙНИЙ
МОНОНУКЛЕОЗ І СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ
112
ВІТРЯНА
ВІСПА І ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ГЕРПЕС 114
ВІРУСНІ
ГЕПАТИТИ 115
ІМУНОЛОГІЧНІ
АСПЕКТИ БАКТЕРІО- І ВІРУСОНОСІЙСТВА 118
ВАКЦИНИ.
ІМУНОПРОФІЛАКТИКА 121
ПРОТИПОКАЗАННЯ
ДО ВАКЦИНАЦІЇ І ЩЕПЛЕННЯ ОСОБЛИВИХ
ГРУП
ПАЦІЄНТІВ
124
ПОСТВАКЦИНАЛЬНІ
УСКЛАДНЕННЯ 127
ДИФЕРЕНЦІЙНА
ДІАГНОСТИКА ПОСТВАКЦИНАЛЬНИХ
УСКЛАДНЕНЬ 129
ЛІКУВАННЯ
ПОСТВАКЦИНАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ 130
ХІРУРГІЧНА
ІМУНОЛОГІЯ 132
СЕПСИС 132
ПРИНЦИПИ
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СЕПСИС 138
ІМУНОЛОГІЯ
РАНОВОЇ ІНФЕКЦІЇ 139
РОЗЛАДИ
МІКРОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ШКІРИ І
СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК 144
ІМУНОЛОГІЧНА
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ТА ІМУНОЛОГІЯ РЕПРОДУКЦІЇ 155
ІМУНОЛОГІЯ
РЕПРОДУКЦІЇ 156
ІМУНОЛОГІЯ
БЕЗПЛІДДЯ 164
ІМУНОЛОГІЯ
ПУХЛИН 180
ІМУНОДІАГНОСТИКА
ПУХЛИН 187
ІМУНОТЕРАПІЯ
ПУХЛИН 189
АВТОІМУННІ
ХВОРОБИ 193
ЗАГАЛЬНІ
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ПРИ АВТОІМУННИХ
ПРОЦЕСАХ 198
ОСНОВНІ
АВТОІМУННІ ПРОЦЕСИ 201
СИСТЕМНИЙ
ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК 201
РЕВМАТОЇДНИЙ
АРТРИТ 206
АВТОІМУННИЙ
ТИРЕОЇДИТ 209
АВТОІМУННИЙ
ГЕПАТИТ 210
СИСТЕМНІ
ВАСКУЛІТИ 212
РЕАКТИВНІ
АРТРИТИ 225
ЕОЗИНОФІЛЬНИЙ
СИНДРОМ 227
АЛЕРГІЧНІ
ХВОРОБИ 237
СТАДІЇ
АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ .....239
МЕТОДИ
ДІАГНОСТИКИ АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ 240
ОСНОВНІ
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ПРИ АЛЕРГІЧНИХ
ПРОЦЕСАХ 247
ПСВВДОАЛЕРПЯ
І ПАРААЛЕРПЯ 258
КЛІНІКА
1 ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПСЕВДОАЛЕРПЙ 260
ОСНОВНІ
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ПСЕВДО- І ПАРААЛЕРГІЙ 262
КЛІНІЧНІ
ФОРМИ АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ 265
АНАФІЛАКТИЧНИЙ
ШОК 265
БРОНХІАЛЬНА
АСТМА з 266
АЛЕРГІЧНИЙ
РИНІТ 281
СИРОВАТКОВА
ХВОРОБА 284
ПОЛІНОЗИ 285
НАБРЯК
КВІНКЕ І КРОПИВ'ЯНКА 287
АТОПІЧНИЙ
ДЕРМАТИТ 290
ХАРЧОВА
АЛЕРГІЯ 292
ІНСЕКТНА
АЛЕРГІЯ 298
МЕДИКАМЕНТОЗНА
АЛЕРГІЯ 300
ІМУНОТЕРАПІЯ 307
ІМУНОДЕПРЕСАНТИ 312
ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ 314
ЦИТОСТАТИКИ 316
АМІНОХШОЛІНИ зів
СУЛЬФАНІЛАМІДИ
І 5-АМІНОСАЛІЦИЛАТИ 319
ГЕПАРИН,
ФРАКЦІОНОВАНІ ГЕПАРИНИ ТА ІНГІБІТОРИ
ПРОТЕОЛІЗУ 320
НЕСТЕРОЇДНІ
ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ (НПП) 321
ІНШІ
МЕДИКАМЕНТОЗНІ ІМУНОДЕПРЕСАНТИ 322
СЕРОЛОГІЧНІ
ІМУНОДЕПРЕСАНТИ 323
ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ 325
ІМУНОТРОПНІ
ПРЕПАРАТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
ІМУНІТЕТУ.. 325
ІМУНОСТИМУЛЮВАЛЬНІ
ПРЕПАРАТИ ПЕРИФЕРИЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
ІМУНІТЕТУ.
СИНТЕТИЧНІ АНАЛОГИ ЛЮДСЬКИХ ЛІМФОКІНІВ 328
НЕСПЕЦИФІЧНІ
СИРОВАТКИ ТА ІМУНОГЛОБУЛІНИ 334
ПРЕПАРАТИ
ЛІЗОЦИМУ. 336
ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ
МІКРОБНОГО І ГРИБКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА
ЇХ
СИНТЕТИЧНІ
АНАЛОГИ 337
СТИМУЛЯТОРИ
ТА ІНГІБІТОРИ СИНТЕЗУ Л1МФОКІНШ 343
ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ
РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ 346
СИНТЕТИЧНІ
ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ 347
ВІТАМІНИ
І МІКРОЕЛЕМЕНТИ 348
ЗАСОБИ
ЕФЕРЕНТНОЇ ТЕРАПІЇ 349
ЗАСОБИ
СИСТЕМНОЇ ЕНЗИМОТЕРАПІЇ 351
ВПЛИВ
АНТИБАКТЕРІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ІМУННУ
СИСТЕМУ 355
ДОДАТКИ 359
СПИСОК
РЕКОМЕНДОВАНО! ЛІТЕРАТУРИ 370
АГ
— антиген
АЕА
— антиепітеліальні антитіла
АлГ
— алерген
АНЦА
— антинуклеарні цитоплазматичні
антитіла
АФЛА
— антифосфоліпідні антитіла
ВІЛ
— вірус імунодефіциту людини
ГКС
— глюкокортикостероїди
ІД
— імунодефіцит
ІК
— імунні комплекси
ІЛ
— інтерлейкін
ІРІ
— імунорегуляторний індекс
ІФА
— імуноферментний аналіз
ІФН
— інтерферон
КРЕГ
— крос-реагуюча група
КСФ
— колонієстимулювальний фактор
ЛІЕ
— легенева інфільтрація еозинофілами
Μ
КАТ
— моноклонові антитіла
РА
— ревматоїдний артрит
PACT
—
радіоалергосорбентний тест
СВ
— системний васкуліт
СЧВ
— системний червоний вовчак
ТФР
— трансформувальний фактор росту
ЦІК
— циркулювальні імунні комплекси
ФНП
— фактор некрозу пухлин
CARS
— компенсаторний протизапальний
синдром
Fc
— фрагмент імуноглобуліну, що
кристалізується (константний}
HLA
—
система людських лейкоцитарних антигенів
IL
—
інтерлейкін
IFN
— інтерферон
Ід
— імуноглобулін
Κ
— кілери
LAK
— лімфокін-активовані кілери
МНС
— головний комплекс гістосумісності
ΝΚ
— природні кілери
SIRS
— синдром системної запальної відповіді
Th
—
Т-хелпер (1-першого, 2-другого типу)
TNF
—
фактор некрозу пухлинПерелік умовних скорочень
Основною
функцією
імунної
системи є захист організму від речо-
вин
екзо- чи ендогенного походження,
які-мають ознаки тенетично
чужої
інформації. Це може бути не тільки
інформація зовнішнього
походження
{з довкілляг
первинно "чужа"), але і генетично
змінена
своя
(у процесі мутацій, пошкодження,
денатурації). Тобто імунна сис-
тема
підтримує антигенний і генетичний
(інформаційний) гомеостази
в
організмі, що поряд з метаболічним і
енергетичним аспектами гомео-
стазу
визначає основні передумови існування
живих систем.
Імунна
система є частиною нейроімуноендокринної
осі регуляції,
яка
забезпечує здатність організму реагувати
на будь які зміни зовніш-
нього
чи внутрішнього середовища, тобто
реактивність.
Поняття
реа-
ктивності
організму і неспецифічної резистентності
належить до фун-
даментальних
питань медицини. А тому надалі, говорячи
"імунітет",
"імунна
система", ми будемо мати на увазі
лише специфічні фактори і
клітинно-органні
структури, спеціалізовані на підтримці
антигенного
гомеостазу
в організмі. Усі клітинні
та
гуморальні
фактори
імунітету
умовно
ділять на вроджені
(NK-клітини,
система фагоцитів, комплеме-
нту
тощо) і набуті
(лімфоцити,
імуноглобуліни тощо). Цей поділ на
сьогодні
вважається достатньо умовним, але все
ще широко застосову-
ється.
Для набутого імунітету властиві певні
особливості, які відрізня-
ють
його від вродженого:
— висока
специфічність (антигеноспецифічність)
імунної відповіді,
оскільки
вона формується тільки після контакту
з певним чужим
антигеном
і у відповідь на нього;
— повільність
розвитку відповіді, порівняно з
механізмами вродже-
ного
імунітету (необхідність фаз індукції
і проліферації після
контакту
з антигеном);
— наявність
імунологічної пам'яті, яка пришвидшує
відповідь при
повторному
контакті з антигеном;
— ці
механізми як онтогенетично, так і
філогенетично молоді, що
робить
їх більш вразливими до впливу пошкоджуючих
факторів.
У
випадку активації захисних механізмів
при запальному процесі
спочатку
спрацьовують неспецифічні (вроджені),
а лише потім — спе-
цифічні
(набуті) механізми.
Набутий
імунітет може бути природним
(формується
після перене-
сеної
хвороби), штучним
(після
імунізації) або адоптивним
(наприклад,
внаслідок
трансплацентарної передачі антитіл
від матері до плода).Структура і функціонування імунної системи