- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори та її поширення
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •Глава 1. Прозорість та доступність виборчого законодавства
- •1. Публікація виборчого законодавства
- •2. Оприлюднення рішень щодо виборів
- •3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес
- •4. Обмеження строків внесення змін до виборчого законодавства
- •5. Роз'яснення виборчого законодавства в змі
- •Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес
- •1. Оголошення строків основних виборчих процедур
- •2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
- •3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
- •4. Інформація про місцезнаходження та режим роботи виборчих комісій
- •5. Прозорість фінансування виборчих кампаній
- •6. Оприлюднення підсумків голосування та результатів виборів
- •Глава 3. Змі у виборчому процесі
- •1. Статус змі під час виборчої кампанії
- •2. Гарантії діяльності та захист представників змі на виборах
- •3. Етичні норми діяльності та відповідальність представників змі
- •4. Питання рівності змі різних форм власності
- •Глава 4. Інформація про вибори у змі
- •1. Інформація у виборчому процесі
- •2. Висвітлення у змі виборчого процесу
- •3. Оприлюднення соціологічної інформації
- •4. Забезпечення балансу інформації
- •Глава 5. Інформація про учасників виборчого процесу
- •1. Оприлюднення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки)
- •2. Достатність інформації про кандидатів, політичні партії (блоки) у змі
- •3. Інформація про діяльність кандидатів, політичних партій (блоків)
- •4. Персональні дані та інформація про кандидатів
- •5. Спростування неправдивої (компрометуючої) інформації у змі
- •Глава 6. Передвиборна агітація у змі
- •1. Поняття та форми передвиборної агітації
- •2. Поняття та основні характеристики політичної реклами
- •3. Політична реклама і вибори
- •4. Передвиборні дебати та їх правове регулювання
- •5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі
- •Глава 1. Засади правового регулювання доступу засобів масової інформації до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Співвідношення загальних і спеціальних гарантій
- •3. Довгострокові цілі правового регулювання
- •4. Гармонізація законодавства України
- •Глава 2. Статус засобів масової інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Офіційні засоби масової інформації
- •3. Відносини власності та непрямий контроль у засобах масової інформації
- •4. Деконцентрація засобів масової інформації
- •5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
- •6. Регуляторні та контрольні органи
- •7. Моніторинг засобів масової інформації
- •8. Редакційна політика змі
- •Глава 3. Інформація про вибори в змі
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про виборчий процес
- •3. Інформація про суб'єктів виборчого процесу
- •4. Гарантії недискримінаційного доступу до інформації про суб'єктів виборчого процесу
- •5. Фінансування поширення інформації про вибори
- •6. Право на спростування та відповідь щодо інформації про вибори
- •7. Інформаційні запити змі
- •Глава 4. Обмеження доступу до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про правосуддя в кримінальних справах
- •3. Конфіденційна інформація
- •4. Захист репутації та запобігання моральній шкоді
- •5. Інформація про очікувані та попередні результати голосування
- •6. Захист джерел інформації
- •7. Захист засобів масової інформації від цензури
- •8. Транскордонний обмін інформацією
- •9. Захист засобів масової інформації від недобросовісної конкуренції
- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Тлумачення законів
- •3. Правові підстави і форми відповідальності
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •5. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Захист права Європейським судом
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •1. Прозорі вибори як принцип виборчого права
- •2. Стандарти прозорих виборів і засоби масової інформації
- •3. Межі реалізації стандартів прозорості виборів
- •4. Відповідальність за порушення стандартів прозорих виборів
- •Прозорі вибори та змі в Україні: правове регулювання
- •01001, Київ-1, вул. Лютеранська, 4.
2. Оприлюднення рішень щодо виборів
Організація і підготовка проведення виборів є дуже складним процесом. Це зумовлено, перш за все, великою кількістю учасників (організаторів виборів на різних етапах виборчого процесу). Серед них основну роль відіграють:
1) органи державної влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) виборчі комісії.
Саме рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також рішення виборчих комісій відіграють важливу роль в процесі організації і підготовки проведення виборів. Доступність цих рішень для всіх суб'єктів виборчого процесу є невід'ємною ознакою прозорих демократичних виборів.
Міжнародним стандартом є законодавче встановлення вимоги, згідно з якою рішення органів влади і посадових осіб, прийняті в межах їх компетенції і повноважень, й пов'язані з призначенням, підготовкою та проведенням виборів, забезпеченням і захистом виборчих прав та свобод учасників виборів, підлягають офіційній публікації або оприлюднюються іншим чином в порядку і строки, передбачені законом.5
Цей стандарт знаходить своє відображення і в українському виборчому законодавстві. Так, у частині 3 статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України"6 та частині 2 статті 7 Закону України "Про вибори Президента України"7 передбачається обов'язкова публікація рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також рішень виборчих комісій через ЗМІ, [друковані]8 ЗМІ або, при неможливості, їх оприлюднення в інший спосіб.
Подібні положення містяться і в законодавстві деяких інших держав Центральної та Східної Європи. Для прикладу, у частині 2 статті 23 Закону про вибори членів Парламенту (Болгарія) передбачається, що рішення Центрального виборчого комітету оприлюднюються шляхом публікації в Бюлетені Болгарського агентства новин.9 Цікавою є процедура оприлюднення рішень Центральної виборчої комісії у Литві. Так, частина 1 статті 7 Закону про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва) передбачає, що Центральна виборча комісія на основі своїх рішень надає повідомлення у ЗМІ в Інтернеті.10
Цікавою з точки зору створення в Україні додаткових механізмів оприлюднення рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також рішень виборчих комісій є практика діяльності Центральної виборчої комісії, яка на початку виборчої кампанії по виборах Президента України 1999 року виступила з ініціативою створення спеціального видання - Збірника нормативно-правових актів з питань організації та проведення виборів Президента України. Повторно ця ініціатива була реалізована Центральною виборчою комісією і напередодні парламентських виборів 2002 року. Проте, у такої ініціативи є ціла низка недоліків. Перш за все, основну частину публікацій у згаданому виданні становлять постанови та роз'яснення Центральної виборчої комісії (тобто рішення виборчих комісій інших рівнів, а також узагальнення практики їхньої діяльності; рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виборів не отримують додаткових можливостей для оприлюднення). По-друге, доволі обмеженим є коло споживачів цього видання - здебільшого, це члени виборчих комісій та держслужбовці / службовці органів місцевого самоврядування. І нарешті, найбільшим недоліком цієї ініціативи є те, що вона ніяким чином не відображена в чинному українському виборчому законодавстві (незрозумілий статус такого видання та характер роз'яснень, рекомендацій та узагальнень, які у ньому містяться; не встановлюється перелік документів, які можуть у ньому публікуватися тощо).