- •Харків 2010
- •Загальні положення
- •2. Принципи технологічних розрахунків
- •3. Розрахунок заготовочних цехів
- •2.3. Призначення проектуемого цеха і режим його роботи
- •2.5. Лініі обробки окремих видів продуктів
- •2.6. Розрахунок кількості напівфабрикатів і відходів
- •2.7. Розрахунок і підбір механічного обладнання
- •2.9. Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •2.8. Розрахунок і підбір холодильного обладнання
- •2.10. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •2.11. Розрахунок площі цеху
- •4. Розрахунок цеха доробки напівфабрикатів
- •5. Розрахунок гарячого цеху
- •2.9. Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •2.10. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •2.13. Організація праці в цеху
- •6. Розрахунок холодного цеху
- •2.7. Підбір механічного обладнання
- •2.10. Розрахунок I підбір немеханічного обладнання
- •7. Розрахунок кондитерського та борошняного цех1в
- •2.4. Визначення виробничої програми цеху
- •2.5. Технологічні лінії
- •2.6. Розрахунок сировини
- •2.7. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
- •2.11. Розрахунок площі цеху
- •8. Організація обслуговування банкетів
4. Розрахунок цеха доробки напівфабрикатів
План виконання:
Вступ.
Техніко-економічне обґрунтовування проекту.
Розрахунково-пояснювальна частина.
2.1. Характеристика підприємства.
Визначення виробничої програми підприємства.
Призначення цеху, який проектується і режим його роботи.
Складання виробничої програми цеха.
Визначення лінії доробки декількох видів напівфабрикатів.
Розрахунок кількості напівфабрикатів і відходів сезонних овочів і зелені.
Розрахунок і підбір механічного обладнання.
Розрахунок і підбір холодильного обладнання.
Розрахунок чисельності виробничих робітників.
Розрахунок і підбір допоміжного обладнання, інвентарю.
Розрахунок площі цеха,
Організація праці в цеху.
Охорона праці і протипожежна безпека.
Висновки.
Література.
Графічна частина.
Принципи технологічних розрахунків і пояснень до них викладені в методичних вказівках по розрахунку групи заготовочних цехів. Розрахунок сировини, яка необхідна для приготування страв, робиться на основі плану-меню вагою нетто, за винятком сезонних овочів і зелені, гозрахунок яких робимо вагою брутто.
Розрахунок кількості напівфабрикатів і відходів робиться тільки для сезонних овочів і зелені аналогічно методиці розрахунку кількості напівфабрикатів і відходів овочів в овочевому цеху.
5. Розрахунок гарячого цеху
Технологічні розрахунки виконуємо по плану:
Вступ.
Техніко-економічне обґрунтовування проекту.
Розрахунково-пояснювальна частина.
Характеристика підприємства, що проектується.
Визначення виробничої програми підприємства.
Призначення проектує мого цеха та режим його роботи.
Складання виробничої програми цеху і розрахунок сировини.
Лінії приготування страв.
Графік реалізації страв.
Підбір теплового обладнання.
Розрахунок і підбір механічного і холодильного обладнання.
Розрахунок чисельності виробничих робітників.
Розрахунок і підбір допоміжного обладнання.
Підбір інвентарю, посуду і інструментів.
Розрахунок площі цеху.
Організація праці в цеху.
Охорона праці і протипожежна безпека.
Висновки.
Література.
Графічна частина.
Пункти плану 1- 2.2 виконуються аналогічно заготовочній групі цехів.
2.3. Призначення цеху, що проектується та режим його роботи
В даному питанні необхідно розкрити призначення цеху, що проектується, його розташування, взаємозв'язок з іншими цехами, вимоги до виробничих приміщень, мікроклімат.
При визначенні режиму роботи слід пам'ятати, що доготовочні цеха, як правило, починають робити за 1-2 години до відкриття обіднього залу. Режим роботи гарячого цеху залежить від режиму роботи обіднього залу і форм відпуску готової продукції. Наприклад, у ресторані 1 категорії режим роботи обіднього залу встановлюється з 12 до 23 годин, а гарячого цеху - з 10 до 23 годин; в загальнодоступних їдальнях відповідно з 7 до 20 годин.
2.4. Складання виробничої програми цеху і розрахунок сировини
Для визначення виробничої програми гарячого цеху з розробленого плану-меню слід вибрати ті страви, які будуть готуватися в гарячому цеху: гарячі супи, другі гарячі страви і гарніри, соуси, гарячі напої.
Програму цеху відображаємо в табл.
Таблиця 27
Програма цеху для їдальні загальнодоступного типа
Номер рецептури |
Найменування страв |
Вихід,г |
Кіл-сть |
|
Перші страви |
|
|
189 |
Борщ український |
500 |
891 |
296 |
Юшка рибацька |
500 |
371 |
217 |
Суп з овочів |
500 |
223 |
258 |
Суп молочний з локшиною |
500 |
165 |
|
Другі страви |
|
|
519/759 |
Окунь смажений з картопляним пюре і маслом вершковим |
100/150/7 |
330 |
568/757/844 |
Яловичина відварна з картоплею відварною і соусом паровим |
75/150/75 |
500 |
658/757/827 |
Котлети з яловичини з рисовою кашею і соусом цибулевим |
75/150/50 |
500 |
Якщо підприємство працює по меню комплексних сніданків,обідів, вечерь, то розрахунок кількості страв по асортименту роблять для кожного режиму харчування окремо.
Таблиця 28
Кількість страв по меню комплексних сніданків, обідів і вечерь
Режим харчування |
Загальна кіл-сть харчуючихся |
Номер варіанта |
Відсоток до загал, кіль-сті хар-ся |
Кіл-сть харчуючихся по варіанту |
Найменування страв |
Кіл-сть страв |
Сніданок |
8000 |
1 |
60 |
480 |
Сирники із сиру Чай з лимоном |
480
480 |
Разом |
|
1 |
60 |
480 |
|
960 |
|
|
2 |
40 |
320 |
Омлет зі шпиком Кава на молоці |
320
320 |
Разом |
|
2 |
40 |
320 |
|
640 |
Разом |
800 |
|
100 |
800 |
|
1600 |
Обід |
1000 |
1 |
60 |
600 |
Салат зелений Суп з овочів |
600 600 |
|
|
|
|
|
Котлети із |
600 |
|
|
|
|
|
яловичини |
|
|
|
|
|
|
з картопляним |
600 |
|
|
|
|
|
пюре Кисіль з яблук |
|
Разом |
|
1 |
60 |
600 |
|
2400 |
|
|
2 |
40 |
400 |
Салат із |
400 |
|
|
|
|
|
свіжих огірків Борщ Печінка |
400 400 |
|
|
|
|
|
тушкована |
|
|
|
|
|
|
в сметаному |
400 |
|
|
|
|
|
соусі з |
|
|
|
|
|
|
рисовою кашею |
|
|
|
|
|
|
Компот із слив |
|
Р'азом |
|
2 |
40 |
400 |
|
1600 |
Разом |
|
|
100 |
1000 |
|
4000 |
Таблиця 29
Кількість страв для їдальні при промисловому підприємстві
Номер рецептури |
Найменування страв |
Вихід,г |
Кількість страв на |
Загальна кількість страв |
|
сніданок |
обід |
||||
|
Перші |
|
|
|
|
217 |
Суп із овочів |
500 |
- |
600 |
600 |
175 |
Борщ |
500 |
- |
400 |
400 |
|
Другі |
|
|
|
|
658/759 |
Котлети із яловичини з картопляним пюре і маслом вершковим |
50/150/5 |
- |
600 |
600 |
633/863/744 |
Печінка тушкована у сметаному соусі з рисовою кашею |
50/50/150 |
- |
400 |
400 |
492 |
Сирники із сиру зі сметаною |
150/20 |
480 |
- |
480 |
469 |
Омлет зі шпиком |
125 |
320 |
- |
320 |
|
Гарячі напої |
|
|
|
|
1010 |
Чай з лимоном |
200 |
480 |
- |
480 |
1017 |
Кава на молоці |
200 |
320 |
- |
320 |
Таблиця 30
ГРАФІК РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАВ В ЗАЛІ ЇДАЛЬНІ ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ТИПУ
-
Найменування страв
Кількість страв за день
Години реалізації
8.00-9.00
9.00-10.00
10.00-11.00
11.00-12.00
12.00-13.00
13.00-14.00
14.00-15.00
15.00-16.00
16.00-17.00
17.00-18.00
18.00-19.00
19.00-20.00
Коефіцієнти перерахунка
0,082
0,055
0,055
0,091
0,127
0,164
0,109 | 0,055
0,036
0,073
0,109
0,044
Для супів
0,139
0,194
0,250
0,167
0,083
0,056
0,111
Перші страви
1 .Борщ український іт.д.
891
124
173
223
148
74
50
99
Другі страви
Окунь смажений з картопляним пюре
330
27
18
30
42
54
36
18
12
24
36
15
Яловичина відварна з картоплею відварною, соус паровий Іт.д.
500
41
28
28
45
64
82
54
28
18
36
54
22
Таблиця 31
РОЗРАХУНОК І ПІДБІР КОТЛІВ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ БУЛЬЙОНІВ
№ |
Найменування продукта |
Кількість порцій |
Норма продукта на 1 порцію |
Кількість продукта,кг |
Кількість з води в дм на 1 кг продукта |
Коефіцієнт завантаження казана |
Розрахований об'єм |
Прийнятий об'єм |
|
|
n |
q |
Q |
W |
K |
V роз |
V прийн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 32
РОЗРАХУНОК І ПІДБІР КОТЛІВ ДЛЯ 1 СТРАВ, СОУСІВ
№ |
Найменування 1-х страв |
Кількість 1-х страв за день |
Норма на 1 порцію |
Коефіцієнт заповн. котла |
10-00-12-00 |
12-00-14-00 |
14-00-16-00 |
||||||
|
|
|
|
|
К-сть страв |
V расч |
V прю |
К-сть страв |
V расч |
V пр |
К-сть страв |
V расч |
Упр |
|
|
n |
q |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 33
|
Найменування |
Кіл- |
Норма |
Об'єм- |
Норма |
Коефіцієнт |
ГОДИНИ РЕАЛІЗАЦІЇ |
|||||||||||
гарнірів |
сть порцій за день |
прод. на порцію |
на вага прод. |
води на 1 кг/дм3 |
котла |
|
|
10.00-12-00 |
|
|
12-00-14-00 |
|||||||
|
|
n |
q |
y |
W |
k |
К-сть порцій |
К-сть прод. |
Продукти, Дм3 |
Вода Дм3 |
Розр. Дм3 |
Прийн. Дм3 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
РОЗРАХУНОК І ПІДБІР КОТЛІВ ДЛЯ 2-Х СТРАВ ТА ГАРНІР
2.5. Лінії приготування страв
Визначаємо технологічні лініі, які виділяються в цеху. В суповому відділенні: лінія теплового обладнання для приготування бульйонів, супів, пасерування овочів для перших страв і лінії немеханічного обладнання.
В соусному відділенні: лінії теплового обладнання для приготування страв із м'яса, птиці і овочів, а також для приготування гарнирів і соусів в наплитному посуді; лінії немеханічного обладнання для допоміжніх операцій і оформлення страв.
В великих підприємствах, де готуються гарніри в великій кількості, доцільно виділити лінію приготування гарнірів,в яку можуть бути включені харчоварочні котли, стіл для допоміжних операцій, вання для промивки гарнірів.
2.6. Графік реалізації страв
Реалізація страв в магазини кулінарії здійснюється: в 8.00- 40%, в 13.00-20%, в 17.00-40% /або два раза:в 13.00 і 17.00/.
Графік реалізації страв в залах складається на основі графіків завантаження залів, меню на розрахунковий день і допустимих строків реалізації готової продукції.
К
ількість
страв, які реалізуються за кожну годину
роботи залів, зизначаємо
по формулі
де nгод - кількість страв, які реалізуються за розрахункову годину; nдень-кількість страв, які реалізуються за день; к год - коефіцієнт перерахунку для данного часу.
Nгод - кількість споживачів, які відвідали зал за розрахункову годину /зизначаємо по графіку завантаження залу/, Nдень кількість споживачів за день.
Для супів, які реалізуються, як правило, з 11.00 до 17.00, коефіцієнти перерахунку розраховують окремо. Тоді значення Nдень беруть по графіку завантаження залу за час з 11.00 до 17.00. Наприклад, якщо в графіку завантаження залу загальнодоступної їдальні на 200 місць кількість споживачів за день склало 2200 чоловік, а відповідно з 8.00 до 9.00 - 180
чол.,з 9.00 до 10.00 - 120 чол., то:
Якщо в плаш-меню передбачено приготувати слідуючи страви: гуляш із яловичини з гречаною кашею - 500 порцій, зрази картопляні зі сметаною – 200 порцій, то розрахунок погодинної реалізації гуляшу:
8.00 – 9.00 = 500 • 0,08 = 40
9.00 – 10.00 = 500 • 0,05 = 25
реалізація зраз:
8.00 – 9.00 = 200 • 0,08 = 16
9.00 – 10.00 = 200 • 0,05 = 10
Примітка 1. Якщо в проектуємому підприємстві передбачається декілька режимів харчування /сніданок, обід, вечеря/, коефіцієнт
перерахунку визначають для кожного режиму окремо. Так, для страв,які реалізуються під час сніданку, к год дорівнює відношенню кількості споживачів за кожну годину сніданку до їх загальної кількості за весь період сніданку і т.д. В цьому випадку сума коефіцієнта перерахунка визначається для кожного прийому їжі. 3. В підприємствах громадського харчування, які працюють в денний і зечірній час по різній виробничій програмі / наприклад, ресторан, працює в денний час по меню комплексних обідів, а в вечірній час по меню з вільним вибором страв/, графіки реалізації страв складаються на кожний період окремо / табл.ЗО/. Коефіцієнт перерахунку визначають зідповідно відношенням кількості споживачів за кожну годину денного / вечірнього/ часу до загальної кількості споживачів за весь денний /вечірній/ період.
Розрахунок і підбір харчоварочних котлів.
Розрахунок котлів для приготування бульйонів по формулі:
Де Vк - місткість котла;
Q1 - кількість основного продукту /м'ясо, кістки/,кг;
Q2 - кількість овочів, кг;
W - норма води на 1 кг основного продукту;
K - коефіцієнт заповнення котла ( 0,8-0,85).
Розрахунки зводимо в таблицю 31.
Розрахунок котла для приготування перших страв на дві години роботи оргівельного залу по формулі:
де n - кількість порцій перших страв, які реалізуються за кожні дві години в торгівельнім залі підприємств;
K - коефіцієнт заповнення котла ( 0,8- 0,85);
V1 - норма виходу першої страви (500, 250).
Розрахунки зводимо в таблицю 32.
Розрахунок котла для гарнірів, що не набухають по формулі:
Vненаб. - об'єм гарніру, що не набухає;
Vпрод. - об'єм, який займається продуктом, дм3 ; К - коефіцієнт заповнення котла.
де об'ємна маса продукту, кг/дм3 ( визначаємо по підр. Бердичівського);
Q - маса нетто продукту, кг.
де n - кількість порцій;
q - норма продуктів на 1 порцію. Розрахунки зводимо в таблицю 33.
Місткість котла для гарніру , що набухає розраховуємо по формулі:
д
е
Vк
- місткість котла;
Vпр - місткість продукту, дм3;
Vв - місткість води, необхідної для приготування гарніру, дм3.
W - норма води на 1 кг продукту. Розрахунки зводимо в таблицю 33. Потім складають графік завантаження котлів.
Таблиця 34
Дані для складання графіку завантаження котлів
Найменування |
Час |
Місткість котлів |
Час повного використання котла |
||||||
страв |
до |
|
|
|
|
|
|||
|
якого |
Розра- хунко- вий |
Прий- |
Зав- |
Ро- |
Ва- |
Роз- |
Мит-тя |
Ра- |
|
страва |
нятий |
ан- |
зі- |
рін- |
ван- |
зом |
||
|
п.б. |
|
таж. |
грів |
ня |
таж. |
|
|
|
|
готова |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Кістковий |
17°° |
143,8 |
160 |
101 |
501 |
2401 |
201 |
101 |
5г 301 |
бульйон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
М'ясо-кістковий бульйон |
17°° |
190,8 |
100 |
101 |
301 |
2401 |
201 |
101 |
5г 101 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-“-“-“-“-“- |
16°° |
-“- |
100 |
101 |
301 |
2401 |
201 |
101 |
5г 101 |
Борщ з капуст.,карт.,ялов. |
10°° |
76,2 |
100 |
101 |
301 |
301 |
101 |
101 |
1г 301 |
Розсольник з нирками |
10°° |
76,2 |
100 |
101 |
501 |
301 |
101 |
101 |
1г501 |
Макарони відварні |
730 |
326,9 |
100 |
51 |
501 |
201 |
51 |
51 |
1год. |
-“-“-“-“-“- |
730 |
- |
100 |
51 |
501 |
201 |
51 |
51 |
1год. |
-“-“-“-“-“- |
830 |
- |
160 |
51 |
501 |
201 |
51 |
51 |
1 год |
Кисіль |
1600 |
211,8 |
100 |
51 |
301 |
201 |
51 |
51 |
1г 51 |
-“-“-“-“-“- |
1730 |
-“- |
100 |
51 |
301 |
201 |
51 |
51 |
1г 51 |
Графік завантаження котлів див. у підр. Бердичівського с.81-82.
При визначенні видів і кількості одиниць теплового обладнання слід:
Враховувати переваги використання спеціалізованого обладнання, а не плит. Плити використовуються для приготування невеликої кількості продуктів, молочних супів, які потребують відкритої поверхні;
Поширити функціональне призначення жарових шаф/ припущення, смаження, тушкування,запікання, підогрів, випікання/;
Стаціонарні котли переважно використовують з перфоємкістями для варіння гарнірів, птиці, компотів, в ресторанах для варіння бульйонів, без перфоємкостей - для варіння супів, гарячих напоїв/ в підприємствах з великою кількістю місць/.
Примітка: 1. В нормах передбачається, що концентровані бульйони поступають з заготовочних підприємств. Якщо бульйони варяться в підприємствах, необхідно підібрати додатково стаціонарні котли / див. Норми оснащення/.
2. Пересувні харчоварочні котли/60 л/ призначені не ільки для приготування, але і для реалізації страв / транспортуються на роздачу/.
3. Пристрій варочний укомплектовано одним пересувним котлом. Інші аведені в групі роздавального або теплового обладнання
Підбір теплового обладнання здійснюється по нормам оснащення підприємств громадського харчування торгівельно-технологічним обладнанням. Підібране обладнання записуємо в таблицю.
Таблиця 35
Теплове обладнання
Найменування обладнання |
Тип |
Кількість одиниць |
Площа або місткість |
Габаритні розміри,мм |
||
l |
b |
h |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Слід враховувати, що в Нормах передбачені серійно види теплового обладнання, які випускаються з модулем 100 мм і установлюються на ферми або підставки.
До
теплового обладнання /плити, сковороди,
фритюрниці/ добираються
вставки для збільшення бортової
поверхні. їх кількість визначається
компоновочно і враховується при
визначення площі цеху.
Типорозміри вставок дані в Довіднику обладнання.
Варіанти компоновкі теплового обладнання з використанням вставок наведені нижче.
В |
плита |
В |
сковорода |
В |
||
- вставки 3 шт. |
||||||
|
В |
плита |
|
сковорода |
В |
|
|
- вставки 2 шт. |
|
|
|
|
|
|
В |
плита |
В |
В |
сковорода |
В |
- вставки 4 шт.
2.8. Розрахунок і підбір механічного і холодильного обладнання.
При підборі механічного обладнання необхідно керуватися Нормами оснащення доготовочних підприємств громадського харчування торгівельно-технологічним обладнанням.
Так як потужності підприємств, які передбачені в завданнях на проектування, не завжди відповідають типорозмірам, наведеним в Нормах оснащення, останні в цих випадках являються базовим документом при підборі, але в обладнання, яке підбирається можна вносити визначені зміни /марка машини, їх кількість/.
Ці корективи залежать від асортименту реалізуємой продукції,
асортименту одержаних напівфабрикатів високої ступені готівки, кулінарних, борошняних і кондитерських виробів, режиму роботи підприємства, обсягів ообіт.
Підбір механічного та холодильного обладнання здійснюємо, користуючись нормами оснащення відповідно з виробничою необхідністю. Характеристику обладнання зводимо в таблицю.
Таблиця 36
Механічне і холодильне обладнання
Найменування обладнання |
Тип |
Кількість одиниць |
Площа або місткість |
Габаритні розміри,мм |
||
l |
b |
h |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Холодильне обладнання підбираємо з урахуванням маси зберігаємих продуктів масой нетто.
Розрахунок маси продуктів зводимо в табл..
Таблиця 37
Маса продуктів для зберігання в холодильному обладнанні
-
Найменування продуктів
Маса продуктів
Коефіцієнт, який враховує масу посуду
Маса, кг
Сир
Іт.д.
20 кг
0,8
25
