Маржа брокерського будинку

Біржа встановлює мінімальні вимоги відносно первинної маржі, а кожна брокерська фірма-член біржі може ввести більш високі вимоги для своїх клієнтів. Маржа брокерського будинку - це сума первинної маржі, яку брокерський будинок вимагає від середнього клієнта. Звичайно для спекулятивних операцій маржа брокерського будинку вище, ніж мінімальний рівень, встановлений біржею, хоча конкуренція серед брокерських фірм, як правило, перешкоджає встановленні рівня маржі істотно вищого за мінімальний. І, звичайно, у жодному випадку маржа брокерського будинку не може бути менше мінімуму, встановленого біржею.

Маржа брокерського будинку може бути підвищеною і зниженою брокерською фірмою у будь-який момент і на будь- яку суму, поки це не зачіпає мінімуму, встановленого біржею. Наприклад, маржа брокерського будинку може бути підвищеною, хоча біржова маржа залишиться на колишньому рівні. Якщо біржа підвищує рівень маржі, брокерський будинок не зобов'язаний підвищувати свою маржу до тих пір, поки вона не стане менше мінімуму біржі. Проте брокерські фірми часто підвищують свої вимоги на ту ж суму, що і біржа, навіть якщо ці вимоги вже перевищують мінімум.

На рівень брокерської маржі можуть вплинути і інші чинники. Самий загальний з них - близьке настання місяця поставки. Досить часто брокерські фірми міняють рівень первинної маржі залежно від часу, що залишився до настання терміну контракту, підвищуючи маржу брокерського будинку практично до повної вартості контракту за декілька днів до настання періоду виставляння нотісів і поставки.

В цьому ланцюжку можуть бути і додаткові ланки. Так, фірма А може бути клієнтом фірми Б, яка також не є кліринговою фірмою, а здійснює свої операції через клірингову фірму В.

Первинна маржа

Кожний учасник, що купує або продає ф'ючерсні контракти, незалежно від того, здійснює торгівлю самостійно або через брокера, має спеціальний рахунок для обліку суми застави.

Сума грошей, яку клієнт повинен внести брокерській фірмі, коли відкриває свою позицію, називається первинною маржею. При розміщенні замовлення клієнт направляє чек сплати маржі своєму брокеру або кліринговій фірмі.

Це служить фінансовою гарантією (що вимагається як від покупців, так і від продавців), підтверджуючою, що зобов'язання по ф'ючерсному контракту будуть виконані.

Біржа, на якій здійснюється операція, встановлює мінімальний рівень цієї маржі у вигляді фіксованої суми на кожний контракт, залежної від рівня і стабільності цін і інших чинників. Первинна маржа, встановлена у вартісному виразі, зазвичай складає 2-10% вартості ф'ючерсного контракту. Вимоги по цій маржі міняються тільки при істотних змінах рівня котирувань контракту. В нормальних умовах величина первинної маржі уточнюється вгору або вниз тільки кілька разів протягом року, проте в періоди дуже різких і швидких змін цін розміри маржі можуть уточнюватися щонеділі, а іноді і щодня.

Варіаційна маржа

Після відкриття позиції і внесення первинної маржі зміни ціни ф'ючерсного контракту вестимуть до відповідного зменшення або збільшення вартості позиції клієнта. Після визначення розрахункової ціни дня по кожному з контрактів і кожної позиції далі підраховується зміна вартості кожного біржового контракту по різниці між розрахунковою ціною даного дня і попереднього дня або ціною, по якій була укладена операція. Якщо ситуація на ф'ючерсному ринку на який-небудь день змінюється в сприятливу для клієнта сторону, сума грошей на рахунку по обліку маржі збільшується на розмір потенційного виграшу.

Якщо ці цінові зміни несприятливі для позиції клієнта, то його первинна маржа зменшується. Всі біржі встановлюють, що як тільки сума первинної маржі клієнта зменшилася до певного рівня, званого варіаційною, або підтримуючою маржею, брокер може зажадати від клієнта додаткові засоби. Це називається вимогою поповнення варіаційної (підтримуючої). На відміну від вимоги про поповнення первинної маржі, ця вимога викликана несприятливою зміною цін ф'ючерсного контракту, а не відсутністю у клієнта достатніх засобів на рахунку для початку операції.

Таким чином, маржа, як барометр, показує прибутки і збитки клієнта за день. Ті засоби, які перевищують необхідну суму, клієнт може відкликати, проте частіше клієнти вважають за краще залишати їх на рахунку свого брокера як резерв.

Більшість бірж встановлює підтримуючу маржу на рівні 75% від первинної. Якщо сума коштів клієнта впаде до 75% і нижче, то брокерська фірма попросить клієнта внести суму, оновлюючу його засоби до первинного рівня.

На деяких біржах використовують інший метод обліку засобів на заставному рахунку - без мінімальної підтримуючої маржі.

При такому методі обліку рахунок змінюється щодня на основі розрахункової ціни і при будь-якій несприятливій зміні позиції клієнта повинен поповнюватися додатковими засобами.

Вимога про варіаційну маржу може бути виконаною двома способами:

• внесенням необхідних засобів;

• ліквідацією або зменшенням позиції.

Варіаційна маржа вноситься тільки наявним чеком, або переказом. Цим вона відрізняється від первинної маржі, яка може бути внесеною цінними паперами або іншим способом. Для такої відмінності є підстави. Первинна маржа є, перш за все, заставою доброї волі, яку тримає брокерська фірма або розрахункова палата. Варіаційна маржа є поточною вартістю ф'ючерсної позиції клієнта. Якщо ця позиція прибуткова, клієнт може забрати надлишок. Готівка для виграючих поступає через розрахункову палату від клієнтів протилежної (що програє) сторони. Якщо дозволити поповнювати рахунок цінними паперами, акредитивами і т.д., то брокерська фірма повинна буде займатися перетворенням цінних паперів в готівку для учасників, що виграли.