Прояви артеріальної, венозної та капілярної кровотеч, перша допомога

Кровотеча виникає внаслідок поранення кровоносних су­дин. Найнебезпечніша для життя кровотеча із великих судин шиї, кінцівок, із черевної аорти. Розрізняють зовнішню і внутрішню кровотечі. При зовнішній кровотечі кров через рану витікає назов­ні, при внутрішній — виливається у грудну, черевну порожнину або у м’які тканини. Внутрішню кровотечу розпізнати важко. Про неї можуть свідчити такі зовнішні ознаки, як блідість шкіри і слизо­вих оболонок, частий, слабко наповнений пульс (іноді він не відчува­ється зовсім), часте дихання.

Залежно від типу і розмірів пошкоджених судин розрізняють артеріальні, венозні й капілярні кровотечі. Артеріальна кровоте­ча найнебезпечніша. Кров з пораненої артерії яскраво-червоного кольору б’є сильним струменем. Чим ближче до серця, тим сильні­ший струмінь.

Є кілька способів зупинки кровотечі: притискання артерії паль­цями; накладання джгута або закрутки на кінцівку; максимальне згинання кінцівки і накладання пов’язки. їх використовують за­лежно від виду, характеру, розмірів і локалізації рани та сили кро­вотечі.

Притискання артерії пальцями — найдоступніший і найшвид­ший спосіб тимчасової зупинки кровотечі. Його застосовують у період підготовки до накладання джгута або закрутки. Найдоступнішими для притискання пальцями артерії, що проходять поблизу кістки або над нею: скронева, нижньощелепна, загальна сонна, підключична, пахвова, плечова, променева, стегнова, передньовеликогомілкова й артерія тильної частини

Зупинка артеріальної кровотечі джгутом. Перед накла данням джгута потрібно: звільнити ушкоджену ділянку від одягу; притиснути пальцями по шкоджену судину вище рани або в інших місцях; підготувати місце для накладання джгута (забинтувати кінцівку або вкрити її чистим шматком тканини вище рани, щоб не защемити джгутом шкіру); накласти на рану стерильну пов’язку. Замість джгута можна використати гумову трубку 1—1,5 м завдовжки або гумову стрічку такої самої довжини. Якщо немає гумових джгутів, можна використати краватку, хустку, шарф, шматок ткани- ни, зробивши з них закрутку.

За можливості джгут накладають дві особи: одна притискує паль­цями судину вище рани, друга готує місце для джгута.

Джгут чи закрутку не можна залишати більш як на 1,5 год, бо вони порушують кровообіг і можуть викликати змертвіння тканин. Надавши потерпілому першу допомогу, потрібно відправити його до лікарні, прикріпивши до джгута чи закрутки записку про час їх накладання. Якщо є потреба залишити джгут на більш як 1,5 год, то пальцем притискають артерію вище рани і послаблюють джгут на 5—10 хв. Коли тканини нижче джгута почервоніють від виділю­ваної крові, джгут накладають повторно, але на 2—3 см вище.

При венозній кровотечі із рани витікає кров темнішого кольо­ру і повільно. Зупинити ії можна накладанням тиснучої пов’язки, а при пораненнях великих вен — джгутом, накладаючи його ниж­че місця поранення, подалі від серця. Відразу після надання пер­шої допомоги потерпілого треба відправити до лікарні або в полі­клініку.