Хвороби систем органів і кризові стани

Порушення хребта

Найбільш поширені захворювання, що призводять до порушеним функцій і складу крові

Розлади серцево-судинної системи та заходи профілактики захво­рювань системи кровообігу

Прояви артеріальної, венозної та капілярної кровотеч, перша допомога

Найбільш поширені та небезпечні захворювання системи дихан­ня, їх профілактика

Перша допомога при зупинці дихання

Захворювання органів травлення

Найбільш поширені і небезпечні захворювання сечовидільної системи розлади її діяльності

Хвороба — загальне або часткове обмеження життєдіяльності організму, зумовлене порушенням компенсаторно-пристосувальних механізмів під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Ступінь розвитку хвороби може бути різним, і організм частково у змозі сам компенсувати виниклі порушення. Проте хвороба завжди обме­жує фізичні, психічні й соціальні можливості людини.

Захворювання - факт виникнення хвороби. Це поняття сто­сується конкретної людини, на відміну від поняття хвороби, яке використовують для визначення абстрактної нозологічної одиниці. Існує думка, що на 70 % виникнення хвороб залежить від самої людини. Причинами хвороб є шкідливі звички, порушення санітар­но-гігієнічних норм, неправильне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку, забруднення середовища. Зберегти й зміцнити здоров’я можна, тільки знаючи свій організм, причини хвороби та засоби усунення цих причин.

Порушення хребта

Організм людини підтримується у вертикальному положенні багатьма м’язами, зокрема і м’язами спи­ни. Людину роблять «прямостоячою» м’язи-розгиначі. Щоб утримувати тіло у вертикальному положенні, м’язам-розгиначам дово­диться протистояти не тільки м’язам-згиначам, а й силі тяжіння.

Вигини хребта вперед — лордози й назад — кіфози характеризу­ють нормальний розвиток хребта. Сильні кіфози (сутулість, горб) або лордози («внутрішні горби»), а також сколіози розвиваються при різних захворюваннях (рахіт) або від неправильної пози під час роботи. Щоб у дітей не викривлявся хребет, треба привчати їх правильно сидіти за партою, столом. Коли дитина носить важкі речі, вигини хребта посилюються, а ріст її сповільнюється. Щоб не роз­вивалися викривлення, потрібно робити спеціальні вправи і займа­тися фізичною культурою.

Якщо підліток носить тісне взуття, особливо на високих підборах, то це може призвести до неправильного розвитку стопи. Її склепіння вирівнюється — виникає плоскостопість. Вона може розвинутися і в дорослих, які у зв’язку зі своєю професією змушені довго стояти або ходити. Цьому сприяє також ожиріння. У таких людей, коли вони ходять чи стоять, виникає біль у склепінні стопи. Плоскосто­пість можна виправляти за допомогою спеціальних фізичних вправ.

Найбільш поширені захворювання, що призводять до порушеним функцій і складу крові

Недокрів’я — це група хвороб, які характеризуються зменшенням вмісту гемоглобіну в еритроцитах та кількості ерит­роцитів. За добу поновлюється близько 1 % усіх еритроцитів. За різних патологічних станів, наприклад при зниженні міцності мемб­ран еритроцитів, дефіциті заліза, тривалих кровотечах, послабленні чи посиленні кровотворної функції кісткового мозку, баланс між процесами новоутворення еритроцитів (еритропоез) та їхнім руй­нуванням порушується і кількість еритроцитів у крові зменшуєтеся — розвивається анемія, а якщо, навпаки, зростає понад норму, те виникає поліцитемія. Недокрів’я може виникати за дефіциту цінокобаламіну (віт. В₁₂).

Лейкопенії характеризуються зниженням вмісту лейкоцитів. В ос­нові патогенезу лейкопеній лежить: 1) порушення або пригніченим лейкопоезу (наприклад, при гіпофункції щитоподібної залози); 2) інтен­сивне руйнування лейкоцитів, що не поповнюється їх утворенням (за автоімунних захворювань); 3) перерозподіл лейкоцитів у кров’яному руслі (наприклад, за гемтрансфузійного шоку). Лейкопенії часто ма­ють тимчасовий характер і зазвичай змінюються лейкозами.

Лейкоз — системна хвороба кровотворної тканини пухлини* природи з ураженням кісткового мозку. Кількість лейкоцитів в периферичній крові залежно від стадії і перебігу захворювання може зростати в десятки й сотні разів.

Порушення процесу згортання крові може супроводжуватися відсутністю здатності до згортання або, навпаки, його значним підвж- щенням. Основними механізмами, що відіграють роль у сповіль­ненні згортання (гемофілії) крові, є нестача одного або кількох фак­торів згортання, надлишок антикоагулянтів тощо. Прискорення про­цесу згортання стимулюється протилежними змінами (збільшеним в крові факторів згортання, відсутність антикоагулянтів тощо).