2.Інструменти управління грошовими потоками: необхідність та принципи, політика управління, оцінка грошових потоків

Фінансова спроможність п-ва забезпечити дотримання своєчасності виконання власних поточних зобов’язань шляхом формування на основі грошових потоків необхідного фонду коштів у визначений момент часу із заданою абсолютною величиною визначається рівнем фінансового забезпечення потреби п-ва у капіталі. Результатом такої спроможності п-ва та її кількісним вираженням є рівень його ліквідності і платоспроможності. Підтримання цих показників на належному рівні досягається шляхом ефективного управління грошовими потоками такого суб’єкта господарювання.

Сукупність форм і методів, що використовуються суб’єктом господарювання для організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей називається моделлю управління грошовими потоками п-ва, що здійснюється із дотриманням певної сукупності загальних принципів, основними з яких є:

• інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне надання фінансової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності п-ва, структурованої відповідно до потреб моделі або розгляду окремого управлінського фінансового рішення;

• збалансованість – обґрунтоване використання для потреб управління Єршовими потоками критеріїв і методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб’єкта господарювання;

• ефективність – визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту (наприклад, підтримання певного рівня ліквідності);

• принципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства.

Політику УГП необхідно розглядати як комплексне поняття, у структурі якого можна виділити такі елементи:

• цілі та завдання УГП включають як загальні цілі так і специфічні:

повнота та своєчасність покриття потреби п-ва у капіталі для фінансування опер., фін., інвест. діяльності, попередження фін. кризи;

підтримання прийнятного рівня платоспром. та ліквідності;

збільшення вхідних ГП як основного джерела фінансування п-ва та їх оптимізації у розрізі видів;

скорочення циклу оборотів грош. коштів;

підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;

забезпечення ефективності використання грош. коштів п-ва через оптимальний їх розподіл у часі та просторі

скорочення накладних затрат п-ва, пов’язаних із генеруванням його ГП, насамперед із надходженням вхідних ГП.

• основні напрями УГП

операційний ГП

інвестиційний ГП

фінансовий ГП

• критерії прийняття управлінських фінансових рішень

загальні:

прибуток (рентабельність)

ліквідність

структура капіталу

мінімізація оподаткування

об’єктивні (ринкові) та нормативно-правові (законодавчі) обмеження

специфічні:

абсолютна величина ГП, розподіл ГП у часі та його приведена вартість

накладні витрати, пов’язані з генеруванням ГП

вплив ГП на абсолютну величину потреби п-ва у капіталі

впли ГП на рівень платоспроможності (планування ліквідності)

строк мобілізації (іммобілізації) грошових коштів п-ва

пріоритет вхідних ГП від операційної діяльності порівняно з іншими видами вхідних ГП

• методи кількісної оцінки грошових потоків передбачають оцінку ГП за абсолютними та відносними показниками . Основним абсолютним показником є грошовий потік до фінансування -

величина Free Cash Flow, що визначається за формулою:

FCF = CFo + CFi – I, де

CFo – операційний ГП

CFi – інвестиційний ГП

I – процентні платежі

Завданням фін. менеджера є забезпечення стабільності формування позитивної величини Free Cash Flow. А завданням фін. менеджменту є мінімізація величини корпоративного Cash Flow шляхом пошуку компромісу у конфлікті інтересів п-ва як позичальника капіталу і власників та кредиторів як капіталодавців.

• форми управління грошовими потоками являють собою цілісну систему – модель УЦГП, організація якої розглядається далі.