Тема 8.Управління інвестиціями

1.Економічна суть інвестицій та їх класифікація

2.Інвестиційні проекти та управління ними

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність – це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають свої кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримання прибутку.

Класифікація інвестицій:

1. За об’єктами вкладення

• інвестиції у фізичні активи (реальні): будівлі, споруди, машини, обладнання ат інші матеріальні цінності терміном служби понад 1 рік

• інвестиції у грошові активи (портфельні, фінансові інвестиції): акції, облігації, депозити у банках

• інвестиції у нематеріальні активи (інноваційні, інтелектуальні інвестиції): придбання прав, ліцензій, навчання, ноу-хау, патентів.

2. За способом участі в інвестиційному процесі

- прямі інвестиції – характеризуються безпосередньою участю інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладенні коштів. Як правило їх здійснюють у формі кредиту без інвестиційних посередників з метою оволодіння контрольним пакетом акцій компанії

- непрямі – інвестування опосередковане третіми особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. Залежно від форми власності інвесторів

- державні – це вкладення, які здійснюють центральні і місцеві органи влади та управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і залучених коштів, а також інвестиції державних п-в та закладів за рахунок власних і залучених коштів

- приватні – вкладення коштів громадянами, а також п-вами недержавних форм власності (акціонерні товариства і кооперативи)

- іноземні – вкладення, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами і державами

- спільні – вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни та іноземних держава, а також інвестиції п-в за участю іноземних інвесторів

4. За періодом інвестування

- короткострокові – це вкладення капіталу на період, що не перевищує 1 року

- довгострокові – вкладення капіталу, на період більше 1 року

5. За регіональною ознакою

- внутрішні – вкладення коштів в об’єкти інвестування, розташовані в територіальних межах даної країни

- зовнішні – вкладення коштів в об’єкти інвестування, розташовані за межами даної країни.

2. Поняття "інвестиційний проект" має два значення.

1. це діяльність, яка передбачає здійснення комплексу заходів для досягнення визначеної мети.

2. це система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, що необхідні для здійснення визначених заходів, які містять опис цих заходів.

Інвестиційний проект — це обмежена за часом цілеспрямована зміна системи з установленими вимогами до якості результатів, можливими межами витрат коштів і ресурсів й специфічною організацією його розроблення та реалізації.

Цілями проекту можуть бути економічні та соціальні результати: збільшення виробничих потужностей підприємства, створення чи реконструкція інфраструктури, вирішення екологічних і соціальних проблем тощо.

Відмітними рисами проекту є:

1. виникнення, існування та закінчення проекту в певному оточенні;

2. зміна структури проекту протягом його життєвого циклу;

3. наявність певних зв'язків між елементами проекту як системи;

4. можливість відміни вхідних ресурсів проекту.

Виходячи з визначення проекту вирізняють такі головні його ознаки:

• період від початку до завершення проекту;

• обмеженість ресурсів, системне функціонування проекту;

• кількісне вимірювання;

• неповторність;

• наявність певних зовнішніх умов.

Оскільки існують фінансові та реальні інвестиції, то, відповідно, і проекти можуть розрізнятися залежно від засобів (коштів) інвестування (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація проектів за критеріями визначення видів

Критерій визначення виду проекту	Вид проекту
За об'єктами інвестицій	Фінансовий
	Реальний (виробничий)
	Інтелектуальний (нематеріальний)
За напрямами використання	Споживчий
активів	Паперовий (фіктивний)
	Підприємницький
За напрямами (формами)	Прямий (у виробничі фонди)
інвестування	Портфельний
	Венчурний, інноваційний
	Мегаполісний (вільні) економічні зони)
	Галузевий та регіональний
	Міжнародний
За розміром інвестицій	Великий
	Середній
	Дрібний
За мотивацією (прибутковістю)	Вимушений
	Такий, що забезпечує позицію на ринку
	3 метою скорочення витрат, збільшення доходів
	З метою одержання надприбутків
За рівнем ризику	Позаризиковий
	Із мінімальним_ризиком
	Із середнім ризиком
	Високоризиковий
	Авантюрний
За рівнем технологічної готовності	Зародковий
	Попередній (передінвестиційний)
	Готовий до будівництва або експлуатації
	Такий, що потребує розширення виробництва, реконструкції або технічного переозброєння
	Такий, що потребує реорганізації
	Такий, що потребує санації або ліквідації

Фінансові проекти передбачають одержання прибутку від вкладень капіталу фінансові інструменти — акції, облігації, паї, внески тощо.

Реальні інвестиційні проекти передбачають одержання прибутку від вкладення капіталу в реальні активи в формі будівництва, реконструкцій, лізингу тощо.

Інтелектуальні інвестиційні проекти приносять прибуток від реалізації нематеріальних активів.

Щодо інвестора як власника активів проекти можуть бути споживчі, паперові (фіктивні) та підприємницькі (за об'єктами інвестицій).

Споживчі проекти — це плани вкладання заощаджень у предмети особистого або сімейного довгострокового використання — житло, засоби транспорту, предмети тезаврування та ін. Ці вкладення безпосередньо не пов'язані з одержанням прибутку, проте є окремих випадках вони можуть використовуватися для цих цілей або брати участь в інвестиційному процесі як гарантія, застава або як засіб захисту від інфляції в періоди спаду інвестиційної активності.

Паперові проекти — це плани придбання активів у вигляді цінних паперів, як майнових, так і боргових (кредитних), які будуть не тільки приносити інвестору дохід, а й гарантувати йому певний рівень безпеки вкладених коштів.

Підприємницькі інвестиційні проекти — це плани вкладення капіталу в будь-який вид підприємницької (виробничої або комерційної) діяльності. За напрямами інвестування вирізняють передусім: інвестиції прямі, тобто безпосередньо спрямовані на створення виробничих потужностей, та портфельні, тобто зумовлені сукупністю паперових представників (документів), що віддзеркалюють, як правило, права власності на активи, або дохід, який вони приносять.

Венчурне інвестування — це вкладення капіталу у наукомісткі, високотехнологічні виробництва, які водночас є високо-ризиковими і потребують захисту з боку держави. За допомогою венчурного капіталу можуть створюватися мегаполіси, спеціальні (вільні) економічні зони, де на пільгових умовах капітал спрямовується в новітні високі технології, тобто інновації.

Галузеві та регіональні проекти мають місце лише тоді, коли суб'єктом інвестування є керівний орган галузі (міністерство) або представники місцевих органів влади. У першому випадку це, зокрема, може бути проект реконструкції певних вугільних шахт, у другому — регіональний проект облаштування транспортних магістралей на території області.

Міжнародні проекти здійснюються за міждержавними угодами, за участю, як правило, міжнародних фінансово-кредитних інституцій. Як приклад можна навести будівництво тунелю під Ла-Маншем.

За розміром інвестицій проекти можуть бути великі, середні або дрібні. Звичайно, така градація залежить від країни, де реалізується проект. Наприклад, у США великим вважається проект кошторисом понад 2 млн. амер. дол., середнім — від 0,3 млн. до 2 млн. амер. дол., дрібним — до 0,3 млн. амер. дол.

За мотивацією, тобто з позиції прибутковості проектів, їх можна ранжувати від таких, де інвестиції не дадуть прибутків (вимушені проекти), до таких, де очікуються надприбутки.

За рівнем ризику проекти можуть бути ранжовані від позаризикових (придбання державних цінних паперів) до авантюрних.

Нарешті, проекти можна класифікувати за рівнем технологічної готовності і напрямами відтворення. Так, зародкові і попередні проекти належать до передінвестиційних досліджень і не потребують глибоких обгрунтувань, для інших проектів всебічні техніко-економічні обгрунтування є обов'язковими.

Інвестиційні проекти можуть бути класифіковані і за іншими критеріями, наприклад, за формами власності, джерелами фінансування тощо.

Види інвестиційних проектів. Практика проектного аналізу дозволяє узагальнити досвід розробки проектів і перерахувати типові проекти. Нижче приведені основні типи інвестиційних проектів, що зустрічаються в закордонній практиці.

1. Заміна застарілого обладнання як природний процес продовження існуючого бізнесу в незмінних масштабах. Звичайно подібного роду проекти не потребують тривалих і складних процедур обгрунтування і прийняття рішень. Багатоальтернативність може з'являтися у випадку, коли існує декілька типів подібного устаткування і необхідно обгрунтувати переваги одного з них.

2. Заміна устаткування з метою зниження поточних виробничих витрат. Мета подібних проектів - використання більш нового устаткування замість працюючого, але порівняно менше ефективного, що морально застаріло. Цей тип проектів припускає детальний аналіз вигідності кожного окремого проекту, тому що більш зроблене в технічному змісті устаткування ще не однозначно більш вигідно з фінансової точки зору.

3. Збільшення випуску продукції і/ або розширення ринку послуг. Даний тип проектів потребує відповідального рішення, що звичайно приймається верхнім рівнем керування підприємства. Найбільше детально необхідно аналізувати комерційну реалізацію проекту з обгрунтуванням розширення ринкової ніші, а також фінансову ефективність проекту, з'ясовуючи, чи призведе збільшення обсягу реалізації до відповідного зростання прибутку.