Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції нові.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.02 Mб
Скачать

Тема 11.Внутрішньофірмове прогнозування та планування

1.Прогнозування як основа фінансового планування на підприємстві

2.Стратегічне планування на підприємстві

3.Поточне фінансове планування в управління підприємством

4.Бюджетування на підприємстві

5.Управління за відхиленнями від бюджету

1.Прогнозування як основа фінансового планування на підприємстві

Фінансове планування означає свідому організацію фінансового розвитку на основі гармонійної і, по можливості, оптимальної структури цілей і відповідних їм засобів досягнення.

Види фінансового планування

Види фінансового планування

Форми подання результатів планування

Період планування

1. Прогнозування

Загальна фінансова стратегія і фінансова політика щодо окремих аспектів фінансової діяльності

3-5 років

2. Поточне планування

Фінансові плани з окремих аспектів фінансової діяльності

1 рік

3.Оперативне планування

Бюджети

місяць, квартал

Фінансове прогнозування – це процес визначення додаткових фінансових ресурсів, які є необхідними.

Найзручніший метод прогнозування – це балансовий.

Фінансове планування – це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

В той же час фінансове планування – процес розробки людьми конкретного плану фінансових заходів, тобто звичайний вид діяльності людини. Для того, щоб ця діяльність була успішною, необхідна наявність методології і методики розробки фінансового плану.

Метою планування фінансів є визначення можливих обсягів надходження грошових коштів і їх витрачання в плановому періоді, тобто взаємоузгодження доходів і витрат у плановому періоді.

Головним інструментом фінансового планування в сучасних умовах є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів і видатків.

Фінансовий план можна розглядати як завдання по окремих показниках, а також як фінансовий документ, що забезпечує взаємозв’язок показників розвитку підприємства з наявними ресурсами, взаємодію сукупної вартості оцінки коштів, що беруть участь у відтворювальних процесах обігу грошового капіталу.

Завдання фінансового планування:

1. забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання.

2. дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів. Бізнес-план, що містить докладне фінансове обгрунтування інвестиційного проекту, є для інвестора основним документом, що стимулює вкладення капіталу.

3. гарантія виконання зобов’язань підприємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами. Оптимальна для підприємства структура капіталу приносить максимальний прибуток і максимізує платежі до державного бюджету.

4. виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів.

5. контроль за фінансовим станом, плато- і кредитоспроможністю підприємства.

Методологія фінансового планування включає в себе організацію планування фінансів, що будується на визначених принципах. До принципів фінансового планування відносяться:

- науковість, яка означає, що розрахунок планових показників повинен базуватися на аналізі звітних даних, на визначенні перспектив розвитку фінансових показників;

- комплексність, яка передбачає, що показники фінансового плану повинні бути взаємопов’язаними між собою;

- оптимальність планування фінансів потребує найбільш раціонального використання капіталу і всіх фінансових ресурсів;

- наукова обгрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик з урахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків;

  • єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики,

єдиному підході до розподілу фінансових ресурсів, єдиній методології розрахунку фінансових показників;

- безперервність, яка означає взаємозв’язок довгострокових (перспективних), поточних і оперативних фінансових планів;

- стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.