109

Тема 1. Теоретичні основи фінансового менеджменту.

1. Сутність фін. менеджменту. Об`єкт і суб`єкт фін. менеджменту.

2. Мета , задачі та функції фінансового менеджменту.

3. Механізм реалізації фінансового менеджменту.

1. Сутність фінансового менеджменту. Об`єкт і суб`єкт фін. менеджменту.

Незважаючи майже на столітню історію існування фінансового менеджменту чіткого визначення поняття „фінансовий менеджмент” у зв’язку з різноманітними теоріями та концепціями досі немає .

Відомо, що кожна економічна категорія має свій зміст, понятійне навантаження, займає саме їй відведене місце. І тому не буває більше чи менше важливих економічних категорій. Може змінюватись тільки їх роль у суспільному житті.

Поняття фінансового менеджменту поєднує в собі дві категорії „фінанси” та „менеджмент ” і безпосередньо стосується господарюючого суб`єкта.

Фінанси в Україні трактуються як економічна категорія у системі грошових відносин, що відображають створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів (на макрорівні - валового внутрішнього продукту й національного доходу, на мікро рівні – виручки й прибутку) для задоволення суспільних інтересів і потреб.

Фінансовий менеджмент представляє собою систему управління фінансовими ресурсами та оборотом грошових засобів підприємства.

І як кожну управлінську систему його потрібно розглядати в двох аспектах. З одного боку , складовою фінансового менеджменту є суб`єкт управління (тобто підсистема, що управляє), з іншого боку – об`єкт управління (тобто підсистема, якою управляють) .

Як суб`єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає :

• органи державного управління;

• фінансові й податкові органи;

• власника;

• апарат управління підприємством.

Тобто, фінансовий менеджмент , як суб’єкт управління (інститут) охоплює всі

рівні управління.

Безпосередньо на підприємстві управління здійснює апарат управління підприємством (служба фінансового менеджера) та власник (засновники, збори акціонерів).

Як об`єкт управління фінансовий менеджмент піддається впливу потоків управлінських рішень, реалізація яких дозволяє підтримувати підприємство у стані ділової активності.

Об`єктами фінансового менеджменту є фінанси підприємства та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошові потоки підприємства, які втілюються в реальному грошовому обігу, викликаному рухом вартості.

Слід підкреслити, що фінансовий менеджмент є невід`ємною складовою загального менеджменту підприємства. Адже, фінансовий менеджмент дозволяє більш ефективно вирішувати виробничі (програма виробництва і збуту, якість виробничих, матеріальних, фінансових ресурсів, місце розміщення виробництва, його потужність), економічні (оборот і його структура, структура витрат, прибуток, рентабельність, дивіденди), фінансові цілі (платоспроможність, ліквідність, інвестування, фінансування, фінансова структура) господарюючого суб`єкта.

Крім того, фінансовий менеджмент дозволяє виявити й аналізувати взаємозв`язки між цілями підприємства та координувати їх.

Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є :

1. Інтегрованість з загальною системою управління підприємством.

В якій би сфері діяльності підприємства не приймалось управлінське рішення, воно прямо чи не прямо впливає на формування грошових потоків та результати фінансової діяльності.

Фінансовий менеджмент безпосередньо пов’язаний з виробничим, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу та деякими іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості фінансового менеджменту з загальною системою управління підприємством.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень.

Всі управлінські рішення в області формування, розподілу та використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту підприємства тісним чином взаємопов`язані та прямо чи опосередковано впливають на результати його фінансової діяльності. В деяких випадках цей вплив може мати суперечливий характер.

Так, наприклад, здійснення високоприбуткових фінансових інвестицій може викликати дефіцит в фінансуванні виробничої діяльності, і як наслідок, суттєво зменшити розмір операційного прибутку (тобто знизити потенціал формування власних фінансових ресурсів). Тому фінансовий менеджмент повинен розглядатися як комплексна керуюча система, що забезпечує розробку взаємопов`язаних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій внесок в загальну результативність фінансової діяльності підприємства.

3. Високий динамізм управління.

Навіть найбільш ефективне управлінське рішення в області формування та використання фінансових ресурсів і оптимізації грошового обороту, розроблені та реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на послідуючих етапах його фінансової діяльності.

Перш за все, це пов’язано з високою динамікою факторів зовнішнього середовища на стадії переходу до ринкової економіки, та в першу чергу – із зміною кон’юнктури фінансового ринку. Крім того , змінюються з часом і внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах переходу до послідуючих стадій його життєвого циклу. Тому фінансовий менеджмент має бути притаманний високий динамізм, що враховує зміни факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації виробничої та фінансової діяльності; фінансового стану та інших параметрів функціонування підприємства.

4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень.

Реалізація цього принципу передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування та використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен бути заснований на системи критеріїв , що визначає фінансову ідеологію, фінансову стратегію та фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв встановлюється самим підприємством.

5. Орієнтування на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Якими б ефективними не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень в області фінансової діяльності в поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають в протиріччя з місією ( тобто головною ціллю діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку.

Ефективний фінансовий менеджмент, організований з врахуванням перерахованих принципів, дозволяє формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, забезпечує постійний розвиток власного капіталу, суттєво підвищувати його конкурентну позицію на товарному та фінансовому ринках, забезпечить стабільне економічне зростання в стратегічній перспективі.