2.4 Застосування полімерів у стоматологічній практиці та вимоги до них

В зубопротезній практиці полімери використовують для виготовлення штучних зубів і коронок, облицювань незнімних металічних зубних протезів, а також для базисів знімних зубних протезів.

Для кожної з перерахованих ортопедичних конструкцій полімери повинні володіти певними характеристиками. Так, матеріали для виготовленя штучних зубів повинні мати:

- міцність і стійкість до стирання і дії ротової рідини;

- надійний контакт з матеріалом базису;

- термічне розширення, близьке до коефіцієнта термічного розширення матеріалу базиса;

- по кольору повинні бути схожими на природний колір зуба;

- мати достатню кольоростійкість;

- відносно легко піддаватися обробці;

- не повинні бути токсичними і пористими.

Матеріали для отримання базисів протезів повинні мати:

- достатню міцність і пластичність;

- високий опір до згинання;

- високу удароміцність;

- невелику питому вагу і малу термічну провідність;

- достатню твердість;

- високу стійкість до стирання;

- бути стікими до впливу ротової рідини і харчових продуктів;

- кольоростійкість;

- не повинні мати токсичних властивостей, адсорбуючої здатності до харчових продуктів і до мікрофлори порожнини роту;

- повинні добре з’єднуватися з фарфором, металом, пластмасою;

- мати колір, близький до природного кольору десен;

- легко піддаватися дезобробці;

- не мати неприємного запаху і смаку;

- з високою точністю зберігати надану їм форму, а виріб, при необхідності, повинен легко піддаватися ремонту.

Пломбувальні матеріали повинні відповідати наступним|слідуючим| основним медико-технічним| вимогам:

• бути нетоксичними;

• не розчинятися в ротовій рідині і мати мінімальне водопоглинання;

• володіти здатністю|здібністю| знаходитися|перебувати| в пластичному стані|достатку| 2,5-3 хв;

• тверднути у присутності невеликої кількості ротової рідини на стінках каріозної порожнини (ідеально порожнина має бути сухою);

• не давати усадки;

• володіти адгезією до тканин зуба, металу, фарфору;

• мати коефіцієнт теплового розширення, що наближається по своїй величині до коефіцієнта теплового розширення емалі і дентину;

• володіти малою теплопровідністю;

• володіти стабільністю кольору;|цвіту|

• тривало зберігати механічну міцність;

• володіти твердістю близькою до твердості емалі;

• володіти хорошими|доброю| полірувальними властивостями.

3 Модифіковані полімерні матеріали

3.1 Загальна характеристика модифікованих полімерних матеріалів

|вступ|

Модифіковані полімерні матеріали (надалі МПМ) складаються з суміші двох або більше матеріалів, основним з яких є полімер. МПМ є|з'являються| найбільш широко використовуваними матеріалами в стоматології, оскільки вони застосовуються в різних клінічних ситуаціях, починаючи|розпочинати| від пломбувального матеріалу, цементу для фіксації, матеріалів для непрямих вкладок, для фіксації металевих облицювань на ендодонтичних| штифтах і для культевих| вкладок.