- •Про мисливське господарство та полювання Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання
- •Екологічні аспекти промислу і мисливства як елементи, що регулюють діяльність мисливських господарств.
- •Акліматизація і реакліматизація промислово-мисливських тварин та її наслідки. Відтворювальна діяльність мисливських і заповідно-мисливських господарств по збагаченню промислової фауни.
- •Проведення акліматизації і реакліматизації промислової фауни в Україні.
- •Акліматизація ондатри на території України.
- •3. Акліматизація нутрії на території України
- •5. Реакліматизація бобра на території України.
- •Мисливство та собаківництво. Породи мисливських собак.
- •Морські тварини та їх промисел. Промислові види риб, китоподібних, ластоногих.
- •1. Промислове значення риб. Географія рибних промислів
- •2. Біологічні основи рибного господарства. Розвиток озерного і ставкового господарства.
- •3. Прісноводні риби, які розводяться у рибних господарствах.
- •4. Морські промислові види риб. Риби Чорного моря.
- •5. Китоподібні і Ластоногі, їх промислове значення.
- •1. Біотехнічні заходи по збагаченню видового і чисельного різноманіття промислових птахів.
- •2. Скорочення запасів промислово-мисливських птахів. Рідкісні і зникаючі види.
- •3. Видовий склад водоплаваючої пернатої дичини в Україні, їх біологія і поширення.
- •4. Видовий склад борової пернатої дичини в Україні, їх біологія і поширення.
- •Основні види промислово-мисливських звірів України і світу, їх біологія поширення та чисельність. Охорона промислових звірів.
- •Річний цикл життя та календар полювання на зайця
- •2) Лисиця
- •Річний цикл життя та календар полювання на лисицю
- •Організаційний та науковий підхід до ведення звірового господарства. Племінна робота у звірівництві.
2. Біологічні основи рибного господарства. Розвиток озерного і ставкового господарства.
Вивченням промислових риб, розробкою найкращих способів риболовства і рибоводства в нашій країні займаються науково-дослідні установи. Для вивчення морських і промислових риб щорічно організовуються десятки експедицій, які виявляють концентрацію риб у таких чи інших місцях, проводять промислову розвідку літаками. Важливим є вивчення кормової бази – планктону (безхребетні, дрібні риби), за рахунок якого живуть промислові риби.
Для добування риб використовують різні знаряддя: за допомогою яких проціджують воду і таким способом затримують улов (волок, невід, трал). Другу групу знарядь утворюють такі, в яких риба заплутується зябрами (зяброві сітки). Третю групу утворюють знаряддя зайшовши в які, риба не знаходить виходу (ставний невід). Риболовний промисел включає як добування, так і обробку риби : застосовують соління, а при наявності дешевого палива рибу сушать у печах. Для зберігання осетрових, лососевих використовують копчення, часто рибу зберігають заморожену.
Велике значення у збільшенні рибних запасів має меліорація рибних угідь. Гідробудівництво створює нові умови для життя промислових риб. Щоб промислові риби після зарегулювання стоку могли здійснювати міграцію, будують рибопропускні споруди, які бувають 2-х типів: драбинчасті рибоходи і рибопідйомники. Серед важливих заходів спрямованих на збільшення рибних запасів є поліпшення умов нересту, що відбувається з допомогою влаштування штучних нерестилищ, куди риби відкладають ікру. Гнізда виготовляють з лози, кореневищ, лугової трави, використовують плави, затоплені вибирають з води. Гнізда – нерестилища розміщують на шляхах нерестових міграцій риб – плідників. Гнізда, зайняті ікрою, огороджують сіткою, щоб риба не поїла ікру. Промивають гнізда з ікрою щоденно.
Велике значення має боротьба із задухою. Для цього здійснюють аерацію води в струмках, які впадають в ставок чи в озеро, а для боротьби із синьо-зеленими водоростями заселяють рослиноїдні риби (товстолобик, білий амур).
Розвиток озерного і ставково-рибного господарства.
У створенні рибних запасів велике значення мають озера. На території України багата на рибні озера Волинь. У Світязі, яке займає 2700га, водиться багато видів промислової риби: судак, короп, лящ, сом, вугор. Освоєння ставків для розведення та вирощування риби має велике народногосподарське значення. У ставках України вирощують коропа лускатого, коропа дзеркального, рамчастого, ляща, судака, стерлядь, амура білого, сигів, форель. Ставкові рибні господарства мають ряд переваг над господарствами на природних водоймищах. Ставки розташовують у найзручніших для людини місцях. У них легко запобігати забрудненню води, сформувати певний видовий склад риби, що важко зробити в річках.
У ставковому господарстві, де вирощують коропа, виділяють кілька категорій ставків: маточні (для утримання племінних особин), нерестові, малькові, зимувальні, натуральні. Ставки розташовують так, щоб забезпечення їх водою було незалежним.
Маточні літні і зимові озера використовуються для утримування маточного стада і ремонтного молодняка. Нагульні господарства організовують при наявності одного чи кількох озер, лиманів, частин річок, які придатні для вирощування тільки товарної риби. В задачу малькових господарств входить вирощування рибопосадочного матеріалу: личинок, мальків, цьогорічок, а при трьохрічному обороті і двохрічок коропа, які є рибопосадочним матеріалом для нагульних озер другої категорії. Існують також спеціальні селекційно-племінні рибоводні господарства – виведення нових високопродуктивних порід.
Категорії озер в рибних господарствах.
Наявність категорій озер залежить від джерел водопостачання, топографічних умов площі, на ній встановлюють рибгосп, в якості води, кліматичних умов району, строку вирощування риби.
Озера рибгоспу по своєму призначенню поділяються на :
водопостачальні – головні, зігріваючі, озера відстійники;
виробничі – використовують для розведення риби (маточні, нерестові, малькові, виросні, зимувальні, нагульні);
санітарно-профілактичні (карантинно-ізоляторні);
підсобні – озера-садки.
Призначення головних озер заключається в накопиченні води для наступної передачі її в систему виробничих ставів. Місце розміщення головного ставка вибирається з таким розрахунком, щоб горизонт води в ньому був вищий горизонту води всіх виробничих ставків. Розмір головного ставка залежить найперше від залежної площі інших виробничих ставків і дефіциту вододжерела. Спускати і наповнювати ставки бажано за 10-20 діб. Паводкові води пропускають через паводковий водовідлив. При відсутності головного ставка і при постачанні водню нерестових і виростних ставків із холодноводого джерела передбачене зігрівання ставка. При вмісті в воді великої кількості мінеральних частин будують спеціальні ставки відстійники.
