Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Професійна якість українських теленовин.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
206.34 Кб
Скачать

Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1

Пояснення критеріїв оцінки.

«Телекритика» розпочинає цикл публікацій, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності  українського  суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту.  Проект  «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян» здійснюється у  рамках програми «У-Медіа» громадської організації Internews Network. Партнером «Телекритики» в цьому проекті є Інститут масової інформації.

 

У  рамках цього проекту «Телекритика» проводитиме моніторинг новин центральних телеканалів. Нашим партнером, що забезпечуватиме високу якість та авторитетність моніторингу, став медіаексперт Ігор Куляс, тренер «Інтерньюз-Україна». Також проводитиметься моніторинг підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм. Інститут масової інформації проводитиме моніторинг друкованих видань. За підсумками моніторингів на сайті та журналі «Телекритика», а також інших виданнях публікуватимуться статті, мета яких - роз'яснити та наочно показати широкому загалу різницю між якісною та неякісною інформацію, навчити громадян фільтрувати інформаційний потік, добуваючи з нього справді вартісні новини, та чинити спротив маніпуляціям. 

 

Також у рамках проекту заплановані круглі столи у регіонах, прес-конференції та інформаційна кампанія, що доноситиме до суспільства проблему корупції в медіа. У цій та наступних статтях Ігор Куляс представляє читачам ТК систему критеріїв, за якими оцінюватиметься інформаційний телевізійний продукт.

 

 

Передмова

У цьому новому проекті «Телекритики» автор спробує оцінити професійну якість інформаційних випусків найбільших загальноукраїнських і мережевих телеканалів. До сьогодні на сторінках українських спеціалізованих професійних видань розглядалися лише окремі складові. У цьому ж проекті новини буде оцінено не з точки зору політичної нейтральності чи заангажованості, не з точки зору простого дотримання професійних стандартів чи етичних норм професії, а з огляду на професійну якість новин як продукту в усіх її складових.

 

У цій стартовій статті - пояснення умов проведення моніторингу. Методику оцінки автор розробляв протягом кількох років, її було успішно випробувано в інформаційних редакціях десятків українських центральних і регіональних телекомпаній. Знадобився тут і досвід стажувань автора на провідних західних телекомпаніях. Отже, ця методика є систематизованим узагальненням практичного досвіду і новітньої української тележурналістики, і західної, яка має багаторічні традиції.

 

Наскільки відомо автору, такого ретельного професійного аналізу власної продукції сьогодні не роблять у жодному з вітчизняних ньюзрумів. У цьому нема нічого дивного, в повсякденній рутинній роботі редакції руки часто не доходять до численних нагальних, суто оперативних, інколи життєво важливих речей. Утім, такий розбір потрібен не лише початківцям, а й професіоналам, оскільки в рутині «око замилюється» навіть у найдосвідченіших репортерів, операторів і редакторів. А без якісної «роботи над помилками» люди приречені однаково помилятися від сюжету до сюжету, місяцями і роками.

 

Звідки беруться хронічні помилки в інформаційних випусках українських телеканалів? Найбільша їх кількість є запрограмованою наперед лише тому, що в редакціях існує безліч хибних традицій. Деякі з них породжено тим, що досі бракує повноцінної школи тележурналістики, бракувало її й у ті роки, коли складалися традиції перших ньюзрумів. Тому чимало рішень приймалося суто інтуїтивно. Ті ж, хто йшов услід за першопрохідцями, повторювали за ними їхні системні помилки («ми так робимо, бо так робить ТСН», або «тому що так роблять "Подробиці"», або «Вікна», або «Репортер», або «Факти» і т.д.).

 

Чимало помилок запозичалося новітньою українською тележурналістикою разом із найкращими зразками роботи успішних іноземних телеканалів (російських НТВ, ОРТ зразка кінця 90-х, і західних - таких «монстрів», як АВС, CNN, BBC, ITV тощо). Ці причини консервації хибних технологічних рішень є цілком зрозумілими, - адже намагаючись копіювати вдалі й сильні сторони досвідченіших кумирів, українські менеджери й журналісти разом із ефективними ремісничими прийомами копіювали й системні помилки. А можна точно сказати, що ідеальних новин немає ніде в світі - не лише в Україні, але й у Великій Британії, Німеччині, США чи Росії.

 

Величезна кількість системних помилок у роботі українських ньюзрумів має й інше коріння, - адже всі ми виросли з радянського телебачення, яке насправді розв'язувало принципово інші завдання, а отже й виробило під ті завдання неефективні або взагалі непридатні для справжньої інформаційної журналістики методики роботи. Так, до прикладу, більшість українських журналістів «нової хвилі» звикли спочатку начитуватися на чорне поле, а вже потім «перекривати» (!) те «чорне» будь-якою картинкою! Це повний нонсенс, але донині це триває в більшості українських теленовинних редакцій. Такий спосіб роботи неминуче породжує таке явище, як «шпалери», коли картинка дуже віддалено, абстрактно стосується закадрового тексту, а подеколи й узагалі нам говорять про одне, а показують геть інше! Зрозуміло, якби репортер до зйомки і під час зйомки події якісно співпрацював із оператором, далі самотужки монтував розповідь про подію картинкою (з інтершумом), стендапом і синхронами, а лише потім додавав там, де це справді необхідно, пояснення за кадром, - «шпалери» на українському телеекрані зникли б як явище!

 

У цьому проекті автор разом із «Телекритикою» пропонує вам можливість поглянути на вашу роботу з боку і зробити крок уперед, позбавляючись шаблонних помилок, сталих стереотипів і хибних традицій. Наступне пояснення критеріїв оцінки, як і весь проект у цілому, можна вважати своєрідним експрес-посібником, що допоможе вам удосконалити свої професійні вміння. Для цього, звісно, варто поставитися до оцінки свого доробку з професійною гідністю, а не з дитячою образою. Від першого можна чимало виграти у саморозвитку, друге - шлях у нікуди.

 

Оцінюючи ваші роботи, автор не буде бездоказово-категоричним. Кожне зауваження в моніторингу буде докладно й логічно аргументовано. Позиції, з яких автор виходитиме при оцінці, такі (і в такій послідовності):

- з точки зору сприйняття інформації середнім глядачем (адже саме на нього ви працюєте, за нього змагаєтеся з колегами-конкурентами);

- з точки зору виконання суспільної місії новин - повноцінного і коректного інформування суспільства про події у світі, в якому воно живе;

- з точки зору ефективності вирішення основного бізнес-завдання новин - досягнення максимальних рейтингів.

 

Якщо в моніторингу якісь позиції викликатимуть у вас заперечення, кожен має змогу висловитися в коментарях до конкретної публікації. На аргументовані заперечення ви отримуватимете відповідь на першій сторінці «Телекритики». Якщо ваші аргументи будуть сильнішими за аргументи автора моніторингу, - автор вноситиме відповідні зміни до методики моніторингу. До речі, така професійна дискусія збагатить усіх - і критиків, і критикованих :). Незгода без аргументів, - самі розумієте, - залишатиметься в коментарях «без розгляду». Аргументи на кшталт «а судді хто?!» не заслуговують першої сторінки. Втім, автор моніторингу залишає за собою право продовжити подібні дискусії на своєму блозі в ТК.

 

Найбільшу увагу в моніторингу буде приділено найгрубішим помилкам, а також тим помилкам, які є найчастіше повторюваними журналістами і каналами. Розбір таких помилок буде, безумовно, корисним для людей нашої професії.

 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.