7. Акліматизація ондатри на території України.

Ще в 1928 році з Північної Америки завезено і випущено в угіддя кол. СРСР 2500 ондатр. Зараз ондатра заселяє басейни всіх великих рік і загальна площа її ареалу уже більша ніж у Північній Америці. У себе на батьківщині ондатра населяє як найтепліші південні райони, так і крайні північні райони, отже, її поширенню на Україні не лімітують кліматичні умови. Така особливість, ондатри дала можливість заселити нею на території України відповідні водоймища як крайніх південних районів Одеської і Херсонської, так і найбільш північних районів Волинської та Ровенської областей.

Починаючи з 1944 р. по 1946 р. включно, імпортну ондатру в кількості 1770 екземплярів було завезено з 9 областей республіки (Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Херсонську та Чернігівську). А вже з 1947 р. в тих областях, де акліматизація пройшла успішно (Херсонська, Одеська та Дніпропетровська), цього нового хутрового звіра почали планово експлуатувати як з метою заготівлі шкурок, так і добування племінного матеріалу для пересаджування в нові резервати інших областей України.

Після 1948 р. в процесі дальших акліматизаційних робіт уже завозили лише вітчизняну ондатру, переважно в резервати Херсонської, Дніпропетровської та частково Кіровоградської областей. За період 1948—1956 рр. тут було виловлено 4222 ондатри, якими поповнили склад поголів'я в Київській, Одеській, Полтавській та Чернігівській областях та завезли з метою акліматизації і випустили у водоймища 12 нових областей (Вінницьку, Волинську, Житомирську, Запорізьку, Одеську, Полтавську, Рівненську, Сумську, Хмельницьку та Черкаську). Значної кількості поголів'я ондатри досягли також в Закарпатській, Львівській та Івано-Франківській областях, куди вони проникли природним шляхом.

Все це свідчить про те, що на Україні створено нову галузь мисливського промислу —ондатроводство, яке здатне забезпечити особливо швидке зростання продукції. Про велику доходність ондатроводства яскраво свідчать дані Сполучених Штатів Америки. Виявляється, що в ряді місцевостей доходи від розведення ондатри з 1 га площі значно вищі, ніж прибутки з такої ж площі посівів сільськогосподарських і технічних культур.

До цього слід додати, що хутро ондатри м'яке, красиве, шовковисте і міцне. Якщо міцність шкурки видри прийняти за 100, то міцність шкурки ондатри дорівнюватиме 45. Завдяки цим якостям його можна використовувати в натуральному вигляді. Але особливої цінності набуває хутро ондатри, підфарбоване під соболя, норку або навіть морського котика.

Великі перспективи щодо підвищення продуктивності ондатрового господарства відкриває організація в районі ондатрових угідь — звіроводних ферм чорно-сріблястих лисиць або норок, для годівлі яких можна використовувати тушки ондатр. Нарешті, в ряді країн м'ясо ондатри широко використовується як їстівний продукт. Зокрема, в Північній Америці ондатру подають в ресторанах під назвою «болотяний кролик» або «діамантова черепаха». Продається м'ясо ондатри і в консервованому вигляді в банках. Кожна ондатра дає в середньому 125 г чистого м'яса.

Можливі негативні наслідки акліматизації ондатри:

1) із збільшенням популяції акліматизованої там ондатри помітно зростає і її шкідлива діяльність: зареєстровані випадки пошкоджень, яких завдали ондатри гідроспорудам, греблям та дамбам у пониззях великих річок.

2) має властивість зберігати і поширювати вірус туляремії. Отже, з точки зору охорони здоров'я ондатра належить до числа небезпечних видів нашої фауни.

3) ондатра може завдавати шкоди рибному господарству. Але вона живиться рибою у виняткових випадках і в дуже незначній кількості.

Даючи в цілому позитивну оцінку результатам акліматизації ондатри на Україні, разом з тим слід визнати, що чисельність її, незважаючи на порівняно велике вихідне поголів'я, в переважній більшості районів зростає надто повільно.

Фактори, що гальмують інтенсивне зростання чисельності ондатри:

• несприятливий водний режим. В одних ондатрових угіддях це виявляється в різкому коливанні рівня води, що призводить до загибелі молодняка і викликає міграції дорослих особин в інші водоймища (плавні пониззя Дніпра та Дністра);

• кількість звірків катастрофічно зменшується внаслідок промерзання водоймищ (райони північно-західних областей);

• в багатьох випадках причиною невдалого освоєння водоймищ є бідність кормової бази та відсутність відповідних гніздових умов;

• шкідлива діяльність хижаків та загибель звірків у риболовецьких знаряддях лову, а також знеосібка в користуванні вгіддями.

Щоб підвищити продуктивність ондатрових угідь, різко збільшити вихід шкурок з одиниці площі і досягти такого стану, щоб ондатра була на Україні постійним, не убуваючим джерелом хутряної сировини, слід найближчим часом:

I. Перейти від майже дикого способу експлуатації цього звіра до раціонального ведення ондатрового господарства. Треба не обмежувати свою діяльність в цій галузі лише випуском звірків в нові, не завжди вдало підібрані водоймища, а пізніше полюванням на них.

II. Систематично застосовувати різноманітні, обов'язково науково обгрунтовані і економічно виправдані біотехнічні заходи. Серед них першорядне значення мають такі, які спрямовані на поліпшення кормових, гніздопридатних та захисних умов існування ондатри.

Наприклад, для підвищення продуктивності ондатри в плавнях пониззя Дніпра, Дністра та Дунаю, де відсутні умови для утворення нір або будування хаток, слід організувати регулярні прокоси в густих заростях очерету. Це забезпечить ондатрам можливість швидше освоювати зайняту територію та використовувати скошену рослинність для будування своїх хаток.

Слід також робити з очерету, комишу чи рогозу плотики, які закріплювати в мілководних районах плавнів, що значно полегшить звіркам влаштування своїх лігвищ. Такі плотики можна замінювати відрізаними скибами сплавин, які відводити від берегів та закріплювати серед плесів. Великий ефект дають заходи, спрямовані на відрегулювання рівня води. Вони полягають у будуванні загат, за допомогою яких можна підтримувати в ондатрових угіддях воду на належному рівні протягом цілого року. Таким способом можна запобігти шкідливому впливу різких змін глибини у водоймищах, висиханню або промерзанню їх, позбутися можливості пригнічення ряду кормових рослин тощо.

Особливу увагу треба приділяти заходам, спрямованим на збереження кормової бази, не допускаючи збіднення її. Це досягається сівбою та висаджуванням водяних рослин, що належать до основних видів кормів ондатри.

Практикою багатьох господарств перевірена можливість і ефективність розведення насінним способом таких рослин, як глечики жовті, рдесник плавучий, канадський рис та ін. Добрі результати дає висаджування відрізків кореневищ або й цілих молодих рослин таких видів, як латаття біле, рогіз вузьколистий, стрілиця звичайна та ін. Нарешті, до числа першорядних заходів слід також віднести постійну боротьбу з браконьєрами та хижаками (лисиця, єнотовидна собака, чорний тхір, норка, бродячі собаки та кішки, болотяні луні тощо), які руйнують хатки та знищують ондатр.

III. Продовжувати акліматизаційні роботи в нових районах, розшукуючи території, придатні для заселення ондатрою. Незважаючи на великі меліоративні роботи, що провадяться останнім часом на Україні в зв'язку з освоєнням нових земель під сільськогосподарські культури, все ж ще багато річкових заплав, заболочених ділянок, озер, ставів та інших водоймищ залишаються господарсько невикористаними на великій площі республіки. Вкрай незадовільно освоюються озерно-болотні водоймища гирла Дунаю, які належать до особливо перспективних угідь для розведення і планової експлуатації ондатри. Величезні запаси природних кормів у плавнях Дунаю у вигляді рдесників, рогозу, водяного горіха та ін. створюють тут чудову базу для організації нового міцного резервату ондатроводства на Україні. За дослідженням К. А. Татаринова, лише в західних областях України площа різноманітних водоймищ , заболочених ділянок і мокрих торфовищ охоплює понад 100 тис. гектарів. З них понад 5 500 га — це стоячі або повільнотекучі водоймища, густо вкриті прибережною та водною рослинністю, що мають всі умови для розведення ондатри.

IV. В усіх районах експлуатації ондатри щороку проводити точний облік її поголів'я, на базі якого планувати добування, підгодівлю, селекційні роботи тощо. Лише науково обґрунтовані плани заготівлі, складені відповідно до обчисленої кількості звіра, позбавлять небезпеки перепромислу ондатри в тому чи іншому районі та забезпечать у достатній кількості племінний матеріал для розширеного відтворення після промислу. Забезпечити організовану експлуатацію запасів ондатри лише при умові ліквідації знеосібки в користуванні ондатровими вгіддями, закріпивши їх на кілька років за штатними мисливцями—ондатроловами.