Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій

Української академії друкарства

«Затверджую»

Зам.директора КІІПТ УАД

з навчально-виховної роботи

__________________________

«____» _____________ 2011 р.

Опорны конспекти з дисципліни «неориторика»

для студентів денної та заочної форми навчання

спеціальності «Видавнича справа та редагування»

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Конспекти розробила

викладач-ас. Частоколян А.В.

Конспекти розглянуто та затверджено

на засіданні кафедри

видавничої справа та редагування

Протокол №_____від «___» __________2011 р

Зав. кафедрою________________Ронгінська Н.В.

м. Сімферополь

2011

Лекційний курс

Про особливості викладання курсу "Риторика" студентам-журналістам

1. Доброю і закономірною ознакою сучасної доби у контексті проблем світового інформаційного простору є те, що риторика — одна із прадавніх "семи вільних мистецтв" або "семи вільних мудрощів світу" — стає дорогоцінним надбанням багатьох освітніх закладів (і вищих і середніх). Особливо це важливо для майбутніх журналістів (як і загалом для спеціалістів гуманітарного профілю), зважаючи на їхню особливу місію — забезпечувати суспільство формуванням світоглядних позицій, ціннісних орієнтацій, суспільних ідей, власних переконань людей тощо.

Риторика справді переживає свій черговий неориторичний бум як в Україні, так і поза її межами. Не випадково кажуть про третє "відродження" класичної риторики у США, про навчання мистецтва красномовства за доби комп'ютерних технологій в Японії та країнах Європи, про приділення риторичним дисциплінам особливої уваги на державному рівні у Росії.

[Мені навіть поталанило бути учасницею Шостої міжнародної наукової конференції з риторики, що проходила у Москві 29-31 січня цього року та мала назву "Риторичні дисципліни у нових державних освітніх стандартах". До того ж поталанило бути єдиною і, сподіваюсь, гідною представницею нашої держави на цьому почесному форумі та виступити на секції "Проблеми викладання часткової риторики на факультетах журналістики та юриспруденції" з темою "Із досвіду викладання риторики любові та факультативної роботи зі студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка". Поталанило також познайомитися з багатьма відомими російськими колегами й поспілкуватися у колі людей, для яких риторика є предметом їхньої науково-дослідної, науково-методичної та навчально-педагогічної роботи.]

2. "Риторика" є ще досить молодим курсом для студентів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де я маю честь її викладати. Вона тільки-но починає завойовувати своє належне місце серед інших нормативних курсів нашого навчального закладу .

І вже саме повернення до розкладу та аудиторій Інституту "матері усього того, що добре зроблено й сказано" (як визначав риторику Цицерон) стало позитивною соціокультурною реалією у контексті проблеми становлення інформаційної еліти України та виховання національно свідомої творчої елітарної особистості.

Це повернення є також універсальною можливістю як для викладачів, так і для студентів оволодіння багатогранними можливостями науки управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю людини, науки й мистецтва усної публічної переконуючої комунікації, або простіше — мистецтва переконання живим словом.

А живе слово, як твердили древні, краще виховує (Viva vox alit plenius). Оскільки саме живим словом ми можемо проникнути в душу іншої людини. "Написане слово, — писав свого часу Людвіг Фейербах, — це бідняк, який пробиває собі шлях у світ власними зусиллями, водночас усне, живе слово досягає вищих посад завдяки рекомендаціям її світлості княгині фантазії та її камердинерів — очей та вух". Принагідно згадати й слова Арістотеля про те, що "ми слухаємо не промову, а людину, яка говорить".

Тож, якщо ораторське мистецтво слід уважати одним з найважливіших складників журналістської майстерності, то риторика (у тому числі й еристика) та ораторське мистецтво є основою високого професіоналізму майбутніх журналістів, а мистецтво переконувати, дискутувати та полемізувати — надійною запорукою успіху сучасної ділової людини. І саме це я доводитиму у своїй докторській дисертації.

3. Навчальна програма нормативного курсу "Риторика" розроблена спільними зусиллями професора нашого Інституту і моїм колегою по кафедрі телебачення та радіомовлення В. П. Олійником та мною (за редакцією професорки Г. М. Сагач) ще у 2000 році, коли ця дисципліна значилася, як "Еристика (Риторика)". На сьогодні програма потребує переробки і доповнень згідно з новими навчальними планами (і відповідно, новим розподілом аудиторних і позааудиторних годин). І робота ця, в основному, уже завершена.

При розробці курсу ставилося за мету, що він сприятиме підготовці майбутніх висококваліфікованих журналістів демократичної України, які мають професійно володіти знаннями науки та мистецтва усної публічної переконуючої комунікації, майстерністю і культурою публічного мовлення та ділового спілкування. Студенти мають також володіти практичними уміннями й навичками у веденні суперечок (змагань), дискусій і полеміки, диспутів і дебатів, прес-конференцій і "круглих столів", ділових бесід і нарад, переговорів і презентацій, теле- і радіомостів, прямих ефірів, ток-шоу тощо. А також мають уміти кваліфіковано готувати й виголошувати дієві та переконуючі промови в різних аудиторіях, майстерно виступати на радіо і телебаченні.

Навчальна програма курсу містить три основні розділи, зумовлені трьома аспектами розгляду проблеми — історичним, теоретичним і прикладним. Особлива ж увага приділяється сучасним практичним вимогам до публічного мовлення та ділового спілкування студентів, аби кожен із присутніх на практичних заняттях навчився реалізовувати й удосконалювати власний творчий потенціал майбутнього фахівця у галузі засобів масової комунікації.

Студентам-журналістам пропонується широкий вибір тем для створення власних промов, таких, скажімо, як: "Самопрезентація особистості" ("Заговори, щоб я тебе побачив" Сократ), "Презентація своєї ідеї" ("Хочеш перемагати — зумій переконати" приказка), "Сучасний молодий журналіст: який він є і що йому потрібно для того, щоб себе творчо реалізувати" ("Наважуйся бути мудрим" Горацій), "Штрихи до змоделювання ідеального образу оратора-журналіста" ("Не бійтеся досконалості — вам її ніколи не досягти" Пабло Пікассо), "Складники журналістської майстерності", "Складники ораторської та полемічної майстерності" ("Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала" українське прислів'я), "Ораторами народжуються чи стають?" (майже за Цицероном), "Прошу слова" ("Мені потрібне слово, а не слава" Ліна Костенко), "Риторика у моєму житті (роздуми з приводу)", "Похвала риториці (моє відкриття нового навчального курсу)" та ін.

На лекціях з'ясовуються сутність та методичні основи курсу, подаються основні етапи зародження й розвитку риторики та еристики в історії людства (від міфологічних витоків через класичну концепцію Арістотеля до неориторики наших днів), а також питання комунікативної взаємодії оратора й сучасної аудиторії, поняття про засоби вербальної і невербальної комунікації, про теоретичні закони та основні жанри (роди й види) красномовства, секрети успішної риторичної та еристичної взаємодії з урахуванням різних форм словесної дії тощо.

4. Риторична література також переживає черговий бум. Широка панорама найрізноманітнішої інформації з проблем риторики, ораторського мистецтва, еристики, культури мовлення й ділового спілкування представлена на сьогоднішньому українському й зарубіжному книжковому ринку.

Проте виникає інша загроза, пов'язана із його перенасиченням, й, до того ж, читацькій аудиторії пропонуються здебільше російськомовні видання. І тут виникають певні проблеми як для студентів (і денної й тим більше заочної форм навчання), так і для викладачів. Така ситуація спонукає до створення якісно нового навчально-методичного продукту, орієнтованого власне на студентів-журналістів.

Поки ж на лекційних і практичних заняттях майбутнім журналістам подається характеристика основних джерел інформації та рекомендованої літератури для вивчення цієї дисципліни. Ідеться і про новітнє комунікування засобами Всесвітньої інформаційної мережі Інтернет.

Для полегшення навчального процесу студентам роздаються ксерокопії з фрагментами взірців ораторських промов й пропонується не тільки ознайомитися з ними, але й вивчити по п'ять-сім фрагментів різних жанрів та різних історичних епох за вибором.

Із-поміж запропонованих авторів та їхніх творів — Гесіод "Теогонія", Платон "Діалоги" (про Сократа), Арістотель "Риторика", Цицерон "Три трактати про ораторське мистецтво", Плутарх "Про Демосфена і Цицерона", Іоанн Златоуст "Слово п'яте", Володимир Мономах "Поучення", Феофан Прокопович "Про риторичне мистецтво", невідомі автори ("Сказання про сім вільних мудрощів світу", "Риторика" 1620 р.), Михайло Ломоносов "Коротке керівництво до красномовства", Михайло Сперанський "Правила вищого красномовства" тощо. З-поміж більш сучасних дослідників — Дейл Карнегі, Поль Сопер, Іржі Томан, Галина Сагач, Павло Таранов та ін.

Така практика, на мою думку, надзвичайно потрібна. Михайло Ломоносов у своїй праці "Коротке керівництво до красномовства" (1748) давав, зокрема, і такіі поради: "Для оволодіння красномовством необхідні п'ять таких чинників: 1) природні обдаровання — гострий розум і пам'ять; 2) наука; 3) наслідування ораторів; 4) вправи у творенні промов; 5) знання інших наук. Після вивчення правил йде вивчення авторів, у красномовстві славних, але учням це чи не більш потрібне, ніж найкращі правила".

5. Риторика викладається в Інституті журналістики лише один семестр для студентів випускних курсів і завершується іспитом, який має творчий характер та чітке спрямування на журналістський фах. До особливостей у контексті запропонованої теми слід віднести також необґрунтоване й непогоджене з викладачами розпорядження дирекції щодо викладання риторики саме для випускників (V курс для денної форми навчання і VІ — для заочників). А вихід є оптимальний — викладання риторики для студентів-журналістів ІІІ або ІV курсу упродовж двох семестрів.

Те, що це має бути не на початкових курсах — однозначно. Ще недостатній рівень підготовки для оволодіння риторикою — до неї ж бо треба дорости (!), оскільки як дисципліна комплексна, інтегративна вона вбирає в себе знання та досвід багатьох інших наук гуманітарного циклу (етики, філософії, логіки, лінгвістики, історії, психології, літературознавства, естетики, журналістської та сценічної майстерності).

Але і не на випускових?! Бо, з одного боку, певна частина наших студентів уважають себе "профі" й елементарно не відвідують занять не тільки з риторики, а й з інших дисциплін. З іншого (ще одна крайність) — чимала кількість студентів із заниженим рівнем самооцінки вважають для себе неможливим опанування цим курсом, оскільки вони, на їхню думку, є недостатньо обдарованими (інколи не без підстав).

[Можливо, для рівня міжнародної конференції недоречним буде відверто говорити про різні рівні підготовки наших студентів, але ж деякі з них навіть не вміють читати на рівні технічного читання, уже не кажучи про інші рівні — логічного та художнього читання.]

Та це також є великою проблемою при викладанні цієї елітарної дисципліни. Адже, зрозуміло, навчити будь-чому (чи принаймні розповісти про те чи інше) можна лише ту людину, яка має у цьому потребу чи принаймні інтерес, яка готова до пізнання самої себе — розкриття своїх творчих здібностей, яка здатна переосмислити все те, що і як вона говорить.

6. Викладачів курсу "Риторика" в Інституті журналістики двоє — авторка даної статті та вже згадуваний професор В. П. Олійник. З одного боку, це сприяє нашій творчій конкуренції, а з іншого — дає унікальну нагоду студентам вочевидь побачити, почути, відчути і зрозуміти концептуально різні підходи до викладання риторики, об'єктивно зумовлені належністю до різних статей, віку, життєвого досвіду, індивідуальних стилей тощо. І у цьому також є певного роду особливість викладання цієї дисципліни.

7. Насамкінець щодо порушеної проблеми зазначу основну мету риторики — формування творчої риторичної особистості, яка ефективно володіє усною публічною переконуючою комунікацією в ім'я найвищих цінностей, котрі з давніх-давен (ще від Сократа) сповідувало людство. Київська риторична школа, очолювана академіком І. А. Зязюном, висуває такі цінності, як Істина, Добро і Краса; школа, очолювана професоркою Г. М. Сагач, — Віра, Надія, Любов. Напевно, що цей перелік можна було б продовжити, але, на жаль, про інші школи я ще не знаю.

Однак, усвідомлюючи надзвичайну відповідальність за свій риторичний вчинок, я все ж наважуюсь заявити на такому поважному зібранні, як наше, у стінах рідної alma mater про нехай поки що незначний внесок у розвиток вітчизняної риторики, проте реальний і щирий. Ідеться не тільки про викладання курсу "Риторика" студентам-журналістам, а й про відкриття у Києві (до Міжнародного дня студентів, 17 листопада 2001 р.) Центру риторичної культури, ім'я якому — "Радість Творчості".

Власне там, поза межами нашого Інституту, для всіх охочих долучитися до невичерпної скарбниці багатьох знань і старань створено осередок однодумців, де факультативно відбувається творча інтелектуально-духовна співпраця викладача зі студентами у новій якості — наставниці та учнів. І робиться це на християнських засадах та благодійно.

Тож, зрозуміло, що не стільки теоретизувати риторику прийшла я у цей світ, а опоетизувати її. Бо ж, дійсно, так хочеться жити у незасміченому світовому інформаційному просторі (чистому, яскравому, прозорому, цілісному) — за часів уселенської гармонії, де панує Радість Творчості!

На моє переконання, не стільки інформація, скільки Її величність Риторика (про особливості викладання якої студентам-журналістам я намагалася поділитися з учасниками Міжнародної наукової конференції "Журналістика-2002") врятує світ, якщо людство збагне, що таке "світла слава і розумна сила" (саме так вона називана у творі невідомого автора "Сказання про сім вільних мудрощів"). Оскільки лише за таких умов ми матимемо справу із якісною інформацію, яка змінюватиме нас на краще і через культуру нашого мислення, мовлення, спілкування та виконання прикрашатиме наше життя й навколишній світ.

Тема 1