- •Соціальна психологія як наука
- •Основні методи соціально-психологічного дослідження
- •Кореляційне дослідження: виявлення природних зв'язків
- •Експериментальне дослідження: пошук причини і наслідку
- •Особливості кореляційних та експериментальних досліджень
- •Передумови виникнення соціальної психології
- •Перші історичні форми соціально-психологічного знання
- •Перші соціально-психологічні теорії
- •Експериментальний період розвитку соціальної психології
- •Поведінково-когнітивний напрямок соціальної психології.
- •Початки української соціальної психології
- •Розвиток української соціальної психології у хх ст.
- •Самоефективність
- •15. Схильність до міркувань на користь власного я як причина поганої адаптації.
- •14.Приклади протилежних суджень з тесту локусу-контролю ю.Роттера
- •17. Установки як ефективний спосіб оцінювання світу
- •Людська природа та культурна диверситивність
- •Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- •Особливості соціальної поведінки ґендеру
- •Особливості вияву конформізму
- •Вплив комунікатора
- •Зміст повідомлення
- •Комунікаційний канал
- •Адресат повідомлення (аудиторія)
- •Приклади досліджень у галузі переконань
- •Великі соціальні групи
- •Стихійні групи та масові рухи
- •Соціальна фасилітація
- •Соціальні лінощі
- •Деіндивідуалізація
- •Групова поляризація
- •Природа та різновиди упереджень
- •Соціальні джерела упереджень
- •Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- •Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- •Психологічні теорії аґресії
- •Послаблення аґресії
- •Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- •Ситуативні чинники вияву допомоги
- •Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів
- •Соціальна психологія та правосуддя
Особливості соціальної поведінки ґендеру
Соціальне домінування. Чоловіки займають домінуючі позиції у сфері соціального життя: політика, влада, інститути, бізнес тощо25. У 2000 р. кількість жінок-законодавців у всьому світі не перевищує 14%. Однак за останні десятиріччя жінки все більше займають лідерські позиції в професійній сфері. Практично лише для колективістських соціокультур характерним залишається феномен „скляної стелі” (бар’єр у просуванні жінок на керівні посади)26. Чоловіки більш, ніж жінки, стурбовані проблемою соціального домінування і частіше підтримують консервативних політиків і ті програми, які зберігають існуючий статус-кво.
Стиль спілкування, властивий чоловікам, відображає їх чільне становище в суспільстві. Як лідери в тих ситуаціях, де немає чіткого розподілу ролей, вони демонструють схильність до наказів, тоді як жінки прагнуть поводитися демократично. Чоловіки схильні до директивного керівництва й зосередження на вирішуваній задачі, жінки ж виявляють себе як соціальні лідери, що створюють команди і що підтримують «командний дух». Чоловіки надають більше значення перемогам, перевазі і домінуванню над іншими і більш схильні до ризику. У тих випадках, коли йдеться про демократичний стиль керівництва, жінки-керівники оцінюються нітрохи не нижче, ніж чоловіки; якщо йдеться про авторитарний стиль, жінки-керівники оцінюються нижче. Людям легше змиритися з «сильною і рішучою» чоловічою владою, ніж з «наполегливою агресивністю» жінки-керівника. Властивий чоловікам стиль спілкування відображає їх прагнення до незалежності, а стиль, властивий жінкам, — прагнення до контактів.
Ґендерні особливості незалежної поведінки. Погляди на життя і поведінку окремих представників чоловічої статі варіюють від високої змагальності до турботи про ближніх. Те ж саме можна сказати і про жінок. Не заперечуючи цього, дослідниці Н. Ходороу, Дж.Б.Міллер, К.Гілліґан уточнюють, що в житті жінок важливішими є причетність, близькі, довірливі відносини з оточуючими, ніж в житті чоловіків.
Відмінності починають виявлятися вже в дитинстві. Хлопчики зазвичай прагнуть до незалежності, в процесі соціалізації вони самоутверджуються через подолання ідентифікації з матір’ю (хоча базові орієнтації немовляти-хопчика є фемінними). Дівчатка віддають перевагу взаємозалежності; їх самоідентифікація відбувається через соціальні зв'язки. Ігри хлопчиків – це переважно змагально - колективна активність. Ігри дівчаток більше імітують емпатичні, турботливі взаємостосунки (наприклад, гра з ляльками). Вони в іграх збираються меншими групами, ніж хлопчики27. У взаємовідносинах дорослих людей ці ґендерні відмінності стають ще помітнішими. Описуючи самих себе, жінки частіше роблять це з позицій стосунків з іншими людьми, вони тонкіше вловлюють нюанси відносин та виявляють емоції пов’язані з ними. Під час бесід чоловіки частіше звертають увагу на цілі, завдання діяльності та орієнтовані на зв’язок з великими групами людей, а жінки – на міжособистісні відносини. У групах чоловіки розмовляють переважно для того, щоб повідомити інформацію; жінки ж частіше просто говорять «про життя», пропонують допомогу або висловлюють співчуття.
Результати вивчення професійних переваг 640 000 осіб свідчать про існування певних тенденцій: чоловіки більш, ніж жінки, цінують високий заробіток, можливість просування по службі, творчу роботу і владу, а для жінок більше значення мають зручний робочий графік, позитивна атмосфера в колективі, можливість допомагати іншим. Серед тих, чия праця пов'язана з турботою про інших (соціальні працівники, вчителі і молодший медичний персонал), жінок значно більше, чим чоловіків.
Зв'язки, що створюються жінками – матерями, доньками, сестрами і бабусями,– скріплюють сім'ї. Жінки проводять більше часу в турботах про дітей-дошкільників і старіючих батьків. Вони купують у 3 рази більше подарунків і вітальних листівок, пишуть майже в 4 рази більше листів, ніж чоловіки, а кількість міжміських телефонних розмов жінок з друзями і родичами на 10-20% перевищує кількість «чоловічих» розмов. Коли жінок просять показати їх фотографії, вони показують більше фотографій батьків і фотографій, на яких вони зображені в оточенні інших людей. Жінки тільки тоді задоволені своїм шлюбом, коли відчувають взаємну підтримку .
65-67
