7Л Використання формул та функцій

Обчислення в електронних таблицях проводять за допомогою формул. Запис формули завжди розпочинається знаком “=” (дорівнює). При пропущеному знаку “=” обчислення не проводяться. Формула містить вираз (наприклад, ариф метичний), записаний за допомогою знаків допустимих операцій, функцій, значень та адрес клітинок, в яких містяться значення показників. Наступні формули дозволяють проводити обчислення, якщо у вказані клітинки попередньо поміщено значення:

АЗ І-ІЗЗ (сума двох чисел з клітинок АЗ та ВЗ);

- SUM(A2:A20)(cyMa чисел з діапазону клітинок А2:А20);

МАХ(А1:АЮ)(обчислення максимального значення з діапазону клітинок А1:А10).

2. Обчислення частот

Задача обчислення частот вшшкає, коли потрібно підрахувати, скільки разів зустрічалось кожне із можливих значень. Наприклад, порахувати, скільки студен тів отримали на іспиті оцінку “5”, скільки - “4” і так далі. У цьому випадку ми маємо справу з дискретним показником. Інший приклад: респонденти вказуть кількість років (вік. стаж тощо). Можливих значень буде дуже багато. Цей показник неперервний. Тут уже недоцільно знаходити частоти для кожною можливого значення. Варто весь діапазон можливих значень поділити на окремі інтервали, що не перетинаються, і обчислити частоти попадання в інтервали.

Обчислення частот можна провести за допомогою функцій COUNTIF та FREQUENCY. Використання цих функцій розглянемо на наступних прикладах.

Функція COUNTIF (Вставка / Функция / Математические) Математические)дозволяе знайти кількість значень.з певного діапазону клітинок, які задовольняють вказану умову.

Приклад til Згрупування значень дискретного показника.

1-і діапазон клітинок електронної таблиці А1:А30 поміщено спостережені зна чен ня показники X, моокливі значеній якого 2, 3, 4 та 5. В клітинки С2:С5 занесемо цей набір значень (2,3,4,5 відповідно). В клітинку D2 занесемо — COUNTIF(A1:ASO; ”2"), в D3 COUNTIF (AUASO; "З") і аналогічно б В4. Вб. В клітинках В2:І)5 об'-іис^ііО'іоться частоти варіант, поміщених в клітинки С2:С5.

Приклад 62 Згрупування значень неперервного показника.

В діапазон клітинок А 2:АЗІ занесено значення неперервного показника X, який може набувати .значень, що не менші за 0 і не більші за 20. В клітинках С2:С5 випишемо відповідні частинні інтервали 0-5; 5-10; 10-15; 15-20 (як текстові значення, написи потрібно брати в (“”) лапки, або (') апостроф). В клітинку D2 помістимо функцію - COUNTIF(A2:ASl; “<=5”), щоб підрахувати, кіль кість значень із вказаного діапазону клітинок, що не перевищують 5. В D3 помістимо — COUNTIF(A2:A31; “<=10”) - D2. Функція COUNTIF (А2.-А31; “<~10”) знаходить кількість тих значень, які не перевищують 10, тобто включає всі ті значення, які уже враховані у попередньому інтервалі (в клітинці D2), тому зайву кількість потрібно відняти. Відповідно в D4 заносимо = COUNTIF (А2:А31: “<=15”) - D2 - D3, в D5 - COUNTIF (А2.А31; “>15”).

Функція FREQUENCY(BcxaBKa / Функция / Массив) дозволяє знайти частоти попадання значень з деякого діапазону клітинок в числові інтервали, які визначні набором меж. Результатом виконання функції е масив набір чисел частот попадання у відповідні інтервали.

Приклад 63 Завдання з попереднього прикладу виконаємо з а допомогою функції FREQUENCY.

В діапазон клітинок Л2:А31 занесено значення неперервного показника X, який може набувати значень, що не менші за 0 і не більші за 20. В клітинки С2.С4 внесемо числа 5, 10, 15. (функція ЧАСТОТА дозволяє знайти частоти попадання в інтервали “менше, або дорівнює 5”. “менше, або дорівнює 10, але більше 5”, “менше, або дорівнює 15, але більше 10” та “більше 20”. Тобто, знаходить 4 значення, тоді як межі визначено 3 числами. Зрозуміло, що утворено інтервалів на один більше, ніж. використано меж.

Тому для результатів обчислення фіункції слід передбачити 4 клітинки. Отже, виділяємо 4 клітинки D2.D5. Далі Вставка/ Функция/ Массив/ FREQUENCY. Далі задаємо параметри функції “Массив данных" - А2 : Л31 та “Массив интервалов” - 02 : Сі. Результатом обчислень с не одне значення, а цілий масив.