- •Теоретичні основи електротехніки теорія електричних і магнітних кіл
- •Передмова
- •1 Основні поняття і закони
- •1.1 Електричний струм. Принцип неперервності струму
- •1.2 Електрична напруга. Електричний потенціал. Електрорушійна сила
- •1.3 Електричні кола. Елементи електричних кіл
- •1.3.1 Схема електричного кола. Граф схеми
- •1.4 Закони електричних кіл
- •1.5 Основні рівняння електричних кіл
- •2 Електричні кола постійного струму
- •2.1 Основні поняття і закони кіл постійного струму
- •2.2 Еквівалентні перетворення схем електричних кіл
- •2.2.1 Перетворення послідовно з'єднаних резистивних елементів
- •2.2.2 Перетворення паралельного з'єднання резистивних елементів
- •2.2.3 Еквівалентні, перетворення зірки і трикутника резистивних; елементів
- •2.2.4 Перетворення послідовно з'єднаних джерел енергії
- •2.2.5 Перетворення паралельного з'єднання джерел енергії
- •2.2..6 Перенесення ідеальних джерел ерс і дс
- •2.3 Методи аналізу електричних кіл
- •2.3.1 Метод перетворення
- •2.3.2. Метод вузлових і контурних рівнянь (метод законів Кірхгофа)
- •2.3.3 Метод контурних струмів
- •2.3.4 Метод вузлових напруг
- •2.4 Основні принципи та теореми електричних кіл 2.4.1 Принцип накладання (суперпозиції)
- •2.4.2 Принцип взаємності
- •2.4.3 Теорема компенсації
- •2.4.4 Теорема про еквівалентний генератор
- •2.4.5 Потужність електричного кола
- •Синусоїдного струму
- •3.1 Змінні ерс, напруги і струми
- •3.2 Діючі і середні значення періодичних струмів і напруг
- •3.3 Зображення синусоїдних функцій векторами. Векторні діаграми
- •3.4 Зображення синусоїдних функцій часу комплексними числами
- •3.5 Зображення сум, похідних та інтегралів
- •3.6 Резистор в колі синусоїдного струму
- •3.7 Індуктивна котушка в колі синусоїдного струму
- •3.8 Конденсатор в колі синусоїдного струму
- •3.9 Послідовне з'єднання r,l,c - елементів у колі синусоїдного струму
- •3.11 Еквівалентні параметри пасивного двополюсника
- •3.12 Закон Ома в комплексній формі
- •3.13 Закони Кірхгофа в комплексній формі
- •3.14 Аналіз електричних кіл синусоїдного струму комплексним методом
- •3.15 Потужність синусоїдного струму
- •3.16 Розрахунок потужності за комплексами напруги та струму
- •3.17 Баланс потужностей в колах синусоїдного струму
- •3.18 Топографічні векторні діаграми
- •3.19 Розрахунок кіл за наявності взаємної індукції
- •3.20 Послідовне з'єднання індуктивно зв'язаних котушок
- •3.21 Паралельне з'єднання індуктивно зв'язаних котушок
- •3.22 Експериментальне визначення взаємної індуктивності Мдвох котушок
- •3.23 Еквівалентна заміна індуктивних зв'язків
- •3.24 Лінійний трансформатор
- •3.25 Загальні поняття про резонанс в електричних колах
- •3.28 Резонанс у колі з паралельним з'єднанням
- •3.29 Частотні характеристики кола з паралельним з'єднанням елементів r, l, с
- •3.30 Резонанс у складних електричних колах
- •4 Лінійні електричні кола несинусоїдного струму
- •4.1 Несинусоїдні ерс, напруги і струми
- •4.2 Розкладання періодичних функцій у ряд Фур'є
- •4.3 Особливості розкладання в ряд Фур'є симетричних функцій
- •4.4 Розрахунок лінійних кіл з несинусоїдними джерелами
- •4.5 Залежність форми кривої струму від характеру кола при несинусоїдній напрузі
- •4.7 Потужність у колі несинусоїдного струму
- •4.8 Коефіцієнти, що характеризують періодичні несинусоїдні функції часу
- •4.9 Резонансні явища в колах несинусоїдного струму
- •5 Чотириполюсники. Електричні фільтри
- •5.1 Чотириполюсники
- •5.1.1 Рівняння чотириполюсника
- •5.1.2 Схеми заміщення пасивного чотириполюсника
- •5.1.3 Експериментальне визначення параметрів чотириполюсника
- •5.1.4 Повторний (характеристичний) опір і коефіцієнт поширення симетричного чотириполюсника
- •5.1.6 З'єднання чотириполюсників
- •5.2 Електричні фільтри
- •5.2.1 Основні положення теорії к-фільтрів
- •5.2.2 Фільтри низької частоти (фнч)
- •5.2.3 Фільтри високих частот (фвч)
- •5.2.4 Смугові фільтри (сф)
- •5.2.5 Загороджувальні фільтри (зф)
- •6 Трифазні кола
- •6.1 Багатофазні кола та системи
- •6 .2 Принцип дії трифазного генератора
- •6.3 Симетричні трифазні системи ерс, напруг, струмів
- •6.4 З'єднання зіркою і трикутником
- •6.5 Розрахунок трифазного кола при з'єднанні фаз джерела і приймача зіркою
- •6.6 Розрахунок трифазного кола при з'єднанні приймача зіркою і заданій системі лінійних напруг
- •6.7 Розрахунок трифазного кола при з'єднанні фаз приймача трикутником
- •6.8 Потужність трифазного кола
- •6.9 Вимірювання активної потужності у трифазних колах
- •6.9.1 Чотири провідне трифазне коло
- •6.9.2 Трипровідне трифазне коло
- •6.10 Пульсуюче та обертове магнітне поле
- •6.11 Принцип дії асинхронного двигуна
- •6.12 Симетричні складові несиметричної трифазної системи величин
- •6.13 Опори симетричного трифазного кола для струмів різних послідовностей
- •6.14 Розрахунок кола з несиметричним
- •6.15 Виші гармоніки у трифазних колах
- •6.16 Особливості роботи трифазних кіл, зумовлені гармоніками, кратними трьом
- •7.1.1 Законні комутації
- •7.1.2 Початкові умови
- •7.2 Класичний метод аналізу перехідних процесів в лінійних електричних колах
- •7 Перехідні процеси в лінійних
- •7.1 Загальні положення
- •7.2.1 Перехідні процеси в колі з послідовним з'єднанням резистивно-індуктивних елементів
- •7.2.2 Перехідні процеси в колі з послідовним з'єднанням резистивно-ємнісних елементів
- •7.2.3 Перехідні процеси в колі з послідовним з'єднанням резистивно-індуктивно-ємнісних елементів елементів. Перехідний процес при вмиканні кола на постійну напругу
- •7.3 Метод змінних стану
- •7.4 Операторний метод аналізу перехідних процесів в лінійних електричних колах
- •7.4.1 Операторні зображення функцій часу їх похідних і інтегралів
- •7.4.2 Операторні зображення характерних для електротехніки функцій часу
- •7.4.3 Перехід від зображення до оригіналу
- •7.4.2 Закони та рівняння електричних кіл в операторній формі
- •7.4.5 Розрахунок перехідних процесів
- •7.5 Аналіз перехідних процесів при дії ерс довільної форми
- •7.5.1 Перехідні характеристики кола
- •7.5.2 Аналіз перехідних процесів при дії ерс довільної форми. Інтеграл Дюамеля
- •7.6 Частотний метод аналізу перехідних процесів
- •7.6.1 Пряме й обернене перетворення Фур'є
- •7.7 Передатні функції чотириполюсників
- •7.7.1 Диференціюючі та інтегруючі кола
- •7.7. 2 Зворотні зв'язки
- •8 Усталені режими в колах
- •8.1 Загальні властивості
- •8.2 Диференціальні рівняння однорідної двопровідної лінії
- •8.3 Розв'язання рівнянь однорідної лінії при усталеному синусоїдному режимі
- •8.4 Визначення напруги і струму в лінії за відомими напругою і струмом на початку чи в кінці лінії
- •8.5 Біжучі хвилі в однорідних лініях
- •8.6 Вхідним опір лінії
- •8.7 Коефіцієнт відбиття хвилі
- •8.8 Неробочий (холостий) хід і коротке замикання лінії
- •8.9 Режим узгодженого навантаження лінії
- •8.10 Лінія без спотворень
- •8.11 Лінія без втрат (ідеальна лінія)
- •8.12 Вхідний опір лінії без втрат
- •8.13 Стоячі хвилі
- •8.14 Хвилі в лініях без втрат при навантаженні
- •8.15 Лінія як чотириполюсник
- •9 Перехідні процеси в колах з
- •9.1 Загальні відомості
- •9.2 Розв'язання рівнянь, однорідної лінії
- •9.3 Хвилі в лініях без втрат при перехідних процесах
- •9.4 Розрахунок напруги й струму падаючої хвилі
- •9.5 Розрахунок відбитої та заломленої хвиль
- •9.6 Відбиття і заломлення хвиль у місці з'єднання двох ліній
- •9.7 Перехідний процес при вмиканні ненавантаженої лінії на джерело напруги
- •10 Нелінійні електричні кола постійного струму
- •10.1 Нелінійні елементи,
- •10.1.1 Основні властивості нелінійних електричних кіл
- •10.1.2 Елементи з нелінійним опором
- •10.1.3 Елементи з нелінійною індуктивністю
- •10.2 Розрахунок нелінійних кіл постійного струму
- •10.2.1 Загальні положення
- •10.2.2 Розрахунок кола з послідовним з'єднанням нелінійних елементів
- •10.2.3 Розрахунок кола з параленьним з'єднанням нелінійних елементів
- •10.2.4 Розрахунок кола при змішаному з'єднанні нелінійних елементів
- •10.2.5 Розрахунок розгалуженого нелінійного кола з двома вузлами
- •10.2.6 Розрахунок складного кола з одним нелінійним елементом
- •10.2.7 Заміна нелінійного резистивного елемента еквівалентним лінійним і ерс. Метод лінеаризації
- •10.2.8 Розрахунок нелінійних кіл чисельними методами
- •11 Магнітні кола
- •11.1 Загальні відомості
- •11.2 Закони магнітних кіл
- •Закон Ома для замкненого кола
- •11.3 Розрахунок магнітних кіл постійного струму
- •11.3.1 Загальні положення
- •11.3.2 Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •11.3.3 Розрахунок розгалуженого кола з одною мрс
- •11.3.4 Розрахунок магнітного кола з двома вузлами
- •12 Нелінійні кола змінного струму
- •12.1 Загальна характеристика методів аналізу періодичних процесів у нелінійних колах
- •12.2 Форми кривих струму і напруги в котушці з феромагнітним осердям
- •12.3 Втрати в осердях з феромагнітного матеріалу
- •12.4 Рівняння, векторна діаграма і схема заміщення котушки з феромагнітним осердям
- •12.5 Рівняння трансформатора з феромагнітним осердям
- •12.6. Зведення обмоток трансформатора до однієї кількості витків. Векторна діаграма і схема заміщення трансформатора
- •12.7 Графічний розрахунок нелінійних кіл, що ґрунтується на введенні еквівалентних синусоїд
- •12.8 Ферорезонанс при послідовному з'єднанні котушки з феромагнітним осердям і конденсатора
- •12.9 Ферорезонанс при паралельному з'єднанні котушки з феромагнітним осердям і конденсатора
- •12.10 Феромагнітний стабілізатор напруги
- •12.11 Керовані індуктивні нелінійні елементи. Феромагнітний підсилювач потужності
- •12.12 Метод кусково-лінійної апроксимації
- •12.13 Вентилі та їх характеристики
- •12.14 Однопівперіодне випрямлення змінного струму
- •Список літератури
- •1 Основні поняття
- •3 Лінійні електричні кола
- •4 Лінійні електричні кола
- •5 Чотириполюсники.
- •7. Перехідні процеси в лінійних
- •8 Усталені режими в колах
- •9 Перехідні процеси в колах
- •10 Нелінійні електричні кола
- •76019, М. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15
3.4 Зображення синусоїдних функцій часу комплексними числами
Комплексним
називають число, що має вигляд
,
де:
і
-
дійсні
числа, а
-
уявна
одиниця. Комплек-
сне число може бути записане у трьох формах - алгебраїчній, тригонометричній і показниковій
де:
- дійсна
частина комплексного числа;
-
уявна
частина комплексного числа (точніше,
коефіцієнт при уявній частині); А
і
а
- відповідно
модуль і аргумент комплексного числа.
Для дійсної і уявної частин, модуля і аргументу комплексного числа використовують позначення
Два комплексні числа, що мають рівні модулі і рівні за абсолютною величиною, але протилежні за знаком аргументи, називаються взаємно спряженими і позначаються
Всякому комплексному числу відповідає певна точка і відповідний вектор на комплексній площині (рисунок 3.4,а). Початок вектора суміщений з початком координат, а кінець - з даною точкою. Довжина вектора рівна модулю А , а кут між вектором і віссю дійсних значень - аргументу а комплексного числа. Справедливе і обернене твердження - кожному вектору, проведеному
64
з початку координат, однозначно відповідає певне комплексне число. Таким чином, комплексні числа можуть зображатись як точками, так і векторами.
Від
векторного зображення синусоїдних
функцій часу можна перейти до їх
забраження комплексними числами.
Розглянемо довільну синусоїдну функцію
часу
.
Зобразимо
її обертовим вектором на площині
комплексних чисел (рисунок 3.4,6),
який
в свою чергу можна зобразити комплексною
функцією часу
а) б)
Рисунок 3.4
Звідси видно, що синусоїдна функція и дорівнює уявній частині комплексної функції
Отже комплексна функція й зображує синусоїдну функцію и, що записують так:
де
знак
означає
"відповідає". Таке зображення
функції часу називають символічним,
або комплексним.
Комплексну функцію можна представити у вигляді
65
Незмінне
в часі комплексне число
називають
комплексною амплітудою синусоїдної
функції. Множник
називають оператором
обертання.
Поділивши
комплексну амплітуду на
,
отримаймо
комплексне
діюче
значення
Комплексні діючі значення напруги, ЕРС чи струму часто коротко називають комплексною напругою, ЕРС чи струмом.
При
зображені синусоїдних ЕРС, напруг,
струмів комплексними числами
множник
опускають,
зображуючи їх відповідно комплексною
ЕРС", напругою, струмом
3.5 Зображення сум, похідних та інтегралів
синусоїдних функцій комплексними числами
Вектор, що зображує суму кількох синусоїдних функцій однієї і тієї ж частоти, дорівнює геометричній сумі векторів, які зображують ці функції. В свою чергу комплексне число, яке зображує геометричну сум)' векторів, дорівнює алгебраїчній сумі комплексних чисел, що зображують ці вектори. Отже, комплексне число, яке зображує суму кількох синусоїдних функцій однієї і тієї ж частоти, дорівнює алгебраїчній сумі комплексних чисел, що зображують ці функції. Тобто, якщо
то
66
Встановимо зв'язок між комплексним числом, що зображує синусоїдну функцію часу, і комплексним числом, що зображує похідну тії інтеграл за часом від цієї функції.
Нехай
тоді
Тобто:
Отже
комплексне число, яке зображує похідну
(інтеграл) синусоїдної функції, дорівнює
комплексному
числу,
що зображує цю функцію, помноженому
(поділеному) на оператор
З викладеного випливає, що інтегродиференціальні рівняння, які описують усталені режими в колах синусоїдного струму, можна замінити відповідними алгебраїчними рівняннями для зображень синусоїдних величин.
67
