Рани голови

Найчастіше травмування голови є наслідками автомобільної аварії, падіння з висоти, ударів важкими предме­тами.

У ділянці голови з волосяним покри­вом частіше усього зустрічаються забито-рвані, рід­ше - рубані та різані рани. Якщо поранений ніс, то залежно від характеру рани та площі ушкодження, мо­жуть виникати значні носові кровотечі. У разі знач­них ушкоджень (падіння з висоти, прямі удари в об­личчя під час автомобільних катастроф тощо) можуть виникати значні відкриті ушкодження обличчя, що су­проводжуються рясними кровотечами із порожнин но­са та рота. За умови непритомності потерпілого така кровотеча може призвести до асфіксії.

Невідкладна медична допомога:

1. Виводять потерпілого із асфіксії, якщо вона має місце. У положенні потерпілого на спині його рот ши­роко відкривають роторозширювачем або руками.

2. З метою запобігання западання язика його витя­гують за кінчик язикотримачем або рукою уперед та фіксують.

3. Під час постійної аспірації з порожнини рота проводиться швидке, але ретельне обстеження язика, ясен та зубів, слизової оболонки щік та губ спочатку з одного, а потім з іншого боку рота, для чого щоки почергово відводять у боки зігнутим вказівним паль­цем, уведеним у бокові відділи ротової порожнини. Якщо виявлено рани, тріщини з кровотечею або де­фекти тканин, робиться туга тампонада.

4. У ротову порожнину вводиться повітропровід, навколо якого у разі кровотечі з ран піднебіння їх можна затампонувати.

5. Для швидшого та надійнішого гемостазу тампонада може комбінуватися з місцевим застосуванням гемоста­тичної губки, сухого тромбіну, гемостатичної віскози.

6. Зупинка носових кровотеч проводиться за допо­могою передньої або задньої тампонади. У разі крово­теч з передньої частини носа тампонада робиться (за допомогою пінцета) турундою або вузькою стрічкою бинта. З цією метою також може бути використана гемостатична марля. Застосовувати перекис водню, як­що потерпілий непритомний, не можна.

7. Госпіталізація до стаціонару, що має нейрохірур­гічне відділення або відділення щелепно-лицьової хі­рургії.

Закриті ушкодження грудної клітки

Основними причинами закритого ушкодження грудної клітки є: травма внаслідок автодорожньої аварії; падіння з висоти (кататравма); удари в груди ногами.

Поняття «закрита (або тупа) травма грудної клітки» включає:

• переломи ребер;

• ушкодження легенів з утворенням напруженого пневмотораксу;

• емфізема (набряк)середостіння;

• забій серця.

Діагностика: важка травма грудної клітки супрово­джується численними переломами ребер, велике зна­чення має оцінка характеру травмогенезу та часу, який минув з моменту травми.

Основні симптоми:

• біль у грудній клітці, що посилюється під час ди­хання аж до появи симптому «обірваного вдихання», задишка, ціаноз шкіри та слизових оболонок, тахікар­дія;

• нерівномірність участі (відставання) у диханні одні­єї з половин грудної клітки;

• деформація грудної клітки, локалізований біль та болісність;

• можлива патологічна рухливість та кістко­ва крепітація, які є ознаками численних переломів ре­бер;

• наявність підшкірної емфіземи у ділянці можливо­го перелому ребер є ознакою ушкодження легені;

• швидке наростання підшкірної емфіземи (набряк) може свідчи­ти про надмірний позитивний тиск у плевральній по­рожнині, що є ознакою напруженого пневмотораксу.

Для напруженого пневмотораксу також характерні:

• різке погіршення загального стану;

• наростання ціанозу (синюшності);

• наростання тахікардії;

• підвищення артеріального тиску.

Набухання яремних вен та можливе зміщення тра­хеї у здоровий бік також свідчать про наявність на­пруженого пневмотораксу зі зміщенням середостіння.

Діагностика напруженого пневмоторакса, основні симптоми:

• наростаюча осиплість голосу;

• швидке наростання підшкірної емфіземи — поява її на шиї (збільшення об'єму шиї), голові та обличчі;

• венозний застій (ціаноз верхньої половини тулуба, що швидко наростає, набухання яремних вен);

• серцево-судинна недостатність, що швидко нарос­тає (CCH), та гостра дихальна недостатність (ГДН) аж до зупинки серця.

Невідкладна медична допомога:

1. Знеболювання: застосування ненаркотичних анальгетиків — анальгіну!

2. Транспортування у положенні сидячи.

Грудну клітку не бинтувати!

3. У разі великих (більше ніж 2 ребра) «віконцевих» переломів, «западання» грудної клітки необхідно заповнити м'яким ватно-марлевим пелотом, фіксованим до шкіри кількома смужками лейкопластиру.

4. Негайно доставити постраждалого до лікарні!