Перша медична допомога при укусах комах
Множинні
укуси бджіл або ос можуть бути небезпекою
для людини, особливо у разі підвищеної
до них чутливості. При цьому, окрім
місцевого набряку тканин, може
спостерігатися значне підвищення
температури тіла, різкі головні болі,
можливі судоми. Прояви отруєнь токсинами
бджіл, шершнів, джмелів, ос різноманітні.
Самою ранньою і постійною ознакою є
пекучий, колючий чи пульсуючий біль, що
може поширюватися по ходу нервів.
Особливо небезпечно, коли у людини є
алергічна реакція на токсини отрути
комахи. У таких випадках є можливість
розвитку шоку.
Схема надання першої допомоги:
якщо жало все ще знаходиться в шкірі, необхідно видалити його - вишкребти нігтем або яким-небудь предметом;
протерти уражену ділянку шкіри тампоном, змоченим розчином перекису водню;
для зменшення болю і припухлості прикласти холодний компрес;
для знеболювання та зменшення алергічної реакції можна дати пігулку з 1 г ацетилсаліцилової кислоти або димедрол 0,03 г;
до місця укусу можна прикласти марлеву серветку, змочену 10% розчином спиртового ментолу чи 5-10 % розчином валідолу, примочки з 0,25 % розчину аміаку, настойки календули;
постійно спостерігати за станом потерпілого, стежити за можливою появою алергічної реакції (у деяких людей важка алергічна реакція може привести до анафілактичного шоку);
при ознаках розвитку алергічної реакції негайно доставити постраждалого у лікарню.
Недопустимо:
використовувати пінцет, тому що при здавлюванні жала в шкіру може потрапити більше отрути;
не доставити постраждалого до лікарні у разі розвитку алергії та шоку;
надрізати місце укусу.
Перша допомога при утопленні
Перебування під водою протягом кількох хвилин призводить до клінічної смерті.
Утоплення - одна з форм механічного удушення (асфіксія), заповнення дихальних шляхів рідиною або рідкими масами.
При наданні ПМД важливо знати, що, чим швидше почалося відновлення дихання постраждалого, тим більше шансів на успіх. Виходячи з цього, штучне дихання потрібно починати негайно після витягнення потопаючого з води (в човні, на плоті) ( див. мал.).
Я
кщо
постраждалий не втратив свідомості або
після витягнення з води перебуває в
стані легкого запаморочення, то достатньо
дати йому понюхати нашатирний спирт і
зігріти.
У випадку, коли функція кровообігу збережена (на сонних артеріях визначається пульсація), а дихання відсутнє, проводять штучну вентиляцію легень. Перед цим постраждалого кладуть животом на стегно своєї зігнутої ноги обличчям вниз так, щоб голова була нижче тулуба, пальцем, обгорнутим хусткою, звільняють порожнину рота від намулу, піску, бруду і енергійним натисканням на верхню половину тіла видаляють воду з дихальних шляхів та шлунка протягом 10-15 секунд.
Для
предагонального стану характерна втрата
свідомості, блювання, синюшність шкірних
покровів. З роту виділяється пінисте
рожеве харкотиння, пульс слабкий,
прискорений, рідке дихання.
При агональному стані немає ознак кровообігу (пульс не визначається), спостерігаються рідкі судомні дихальні рухи, зіниці максимально розширені. Якщо настає клінічна смерть, не виявляється ознак ні кровообігу, ні дихання. Обличчя постраждалого одутле, з рота виливається вода.
Ознаками утоплення є виділення піни з рота, зупинка дихання і серцевої діяльності, посиніння шкірних покровів, розширення зіниць.
У всіх випадках, коли у потерпілого відсутні пульс і дихання, і він був занурений у холодну воду (нижче 210С), потрібна реанімація.
Витягування з води. Витягнути потопаючого, який перебуває на невеликій віддалі від берега, можна за допомогою жердини, вудки, шнура тощо (див. мал.)
При цьому рятувальник повинен надійно триматись однією рукою за добре фіксований предмет (стовбур дерева, дерев'яні опори причалів), що дасть можливість підтягнути постраждалого до берега.
Витягування
з води потопаючої людини, яка в паніці
робить безладні рухи або чинить опір,
потрібно проводити з дотриманням правил
особистої безпеки.
Схема надання першої допомоги:
витягнути потерпілого з води (не забути про власну безпеку);
очистити порожнину рота потерпілого;
покласти потерпілого животом на стегно рятувальника таким чином, щоб голова потерпілого звисала до землі. Енергійно натискаючи на груди і спину, видалити воду зі шлунку і легенів;
приступіть до виконання штучного дихання;
для відновлення серцевої діяльності одночасно з штучним диханням зробити непрямий масаж серця;
викликати швидку медичну допомогу;
продовжити реанімаційні заходи до прибуття лікарів або появи ознак смерті (трупні плями);
при появі ознак життя – зігріти потерпілого.
Недопустимо:
припиняти реанімаційні заходи, поки не з’являться достовірні ознаки смерті (при правильному проведенні масажу серця і штучної вентиляції легенів вдається повернути потерпілого до життя навіть через 20 хвилин після витягання його з води);
не викликати швидку допомогу, навіть, якщо ознаки життя відновилися.