- •Мнс України нмц цз та бжд Рівненської області обласні та м. Рівне курси підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців
- •Послідовність (алгоритм) дій при наданні першої допомоги потерпілому
- •Алгоритм перший - огляд місця пригоди
- •Пам’ятайте про свою безпеку, безпеку потерпілого та оточуючих! Алгоритм другий - первинний огляд постраждалого
- •Алгоритм третій - виклик швидкої медичної допомоги
- •Алгоритм четвертий – проведення вторинного огляду та надання допомоги постраждалому
- •Методика проведення непрямого масажу серця дорослої людини Якщо після 3-5 штучних вдихів пульс постраждалого на сонній артерії не з’явився, негайно приступайте до зовнішнього масажу серця!
- •Порядок проведення післяреанімаційних заходів
- •Тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі за допомогою джгута
- •Перша медична допомога при травматичному шоку
- •Перша медична допомога при переломах та вивихах кінцівок
- •Перша медична допомога при ушкодження шийних хребців
- •Перша медична допомога при пораненнях
- •Рани голови
- •Закриті ушкодження грудної клітки
- •Відкриті ушкодження грудної клітки
- •Відкриті ушкодження органів черевної порожнини
- •Тупа травма живота
- •Травма хребта без ушкодження спинного мозку
- •Травма хребта з ушкодженням спинного мозку
- •1. Знеболювання: наркотичні та ненаркотичні анальгетики.
- •Перша медична допомога при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи
- •Перша медична допомога при термічних опіках
- •Перша допомога при хімічних опіках
- •Перша медична допомога при переохолоджені та відмороженні
- •Перша медична допомога при тепловому або сонячному ударі
- •Перша медична допомога при отруєнні хімічними речовинами
- •Перша медична допомога при отруєнні газоподібними токсинами
- •Перша медична допомога при отруєнні алкоголем та його сурогатами
- •Перша медична допомога при укусах звірів
- •Перша медична допомога при укусах зміі
- •Перша медична допомога при укусах комах
- •Перша допомога при утопленні
- •Перша допомога при непритомності
- •Перша медична допомога при передчасних пологах
- •Як приймати пологи
- •Способи транспортної іммобілізації
- •Транспортування постраждалих
- •Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті йодної профілактики
Йодна профілактика
Під час вдихання забруднених радіоактивними речовинами повітря та вживання продуктів харчування (головним чином молочних) небезпека в основному визначається вмістом у них йоду-131. Ефективним методом проти накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі є йодна профілактика, що полягає у вживанні всередину стабільного йоду.
Максимальний захисний ефект досягається у тому випадку, якщо препарати стабільного йоду вживаються до надходження в організм радіоактивного йоду або одночасно з ним. У разі вживання пізніше - ефект йодної профілактики суттєво знижується, як це подано у таблиці.
Захисний ефект у результаті йодної профілактики
Термін прийому стабільного йоду |
Зниження потенційної дози на щитоподібну залозу (фактор захисту), разів |
За 6 год. до вдихання радіоактивного йоду |
100 |
Під час вдихання Через 2 год. після разового надходження |
90 -10 |
Через 6 год. після разового надходження |
2 |
Одноразовий прийом 130 мг калію йодиду забезпечує високий захисний ефект протягом 24 годин. У зв'язку з тим, що не можливо виключити подальше надходження до організму людини радіоактивного йоду, необхідне повторне застосування калію йодиду протягом всього терміну можливого надходження радіоактивного йоду, один раз на добу, але не більше 10 діб — для дорослих і не більше двох діб — для вагітних жінок та дітей до трьох років. Якщо йодна небезпека зберігається понад вказані терміни, необхідно вжити інших заходів захисту населення, аж до евакуації.
Дози на один прийом:
для дорослих — 130 мг калію йодиду;
для дітей — 65 мг калію йодиду;
новонароджені, які знаходяться на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка вживає 130 мг стабільного йоду.
Препарати калію йодиду у таблетках зберігаються у відповідних територіальних підрозділах МНС України та установах з питань НС та цивільного захисту населення і територій і в разі необхідності видаються населенню. Можна використовувати розчин калію йодиду (З-6 крапель на склянку молока або води), не очікуючи видачі таблеток.
У разі поєднання зовнішнього та внутрішнього опромінення перевагу має дія зовнішнього чинника. Однак необхідно враховувати, що внутрішнє опромінення може бути тривалим, у той час як дія на організм зовнішнього опромінення припиняється разом із виходом людини з території його впливу.
Для захисту та виведення із організму радіоізотопів, що потрапили усередину, використовується низка медичних препаратів (адсорбенти, комплексони, блювотні, проносні засоби тощо).
