Йодна профілактика

Під час вдихання забруднених радіоактивними речовинами повітря та вживання продуктів харчування (головним чи­ном молочних) небезпека в основному визначається вмістом у них йоду-131. Ефективним методом проти нако­пичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі є йодна про­філактика, що полягає у вживанні всередину стабіль­ного йоду.

Максимальний захисний ефект досягається у тому випадку, якщо препарати стабільного йоду вживаються до надходження в організм радіоактивного йоду або одночасно з ним. У разі вживання пізніше - ефект йод­ної профілактики суттєво знижується, як це подано у таблиці.

Захисний ефект у результаті йодної профілактики

Термін прийому стабільного йоду	Зниження потенційної дози на щитоподібну залозу (фактор захисту), разів
За 6 год. до вдихання радіоактивного йоду	100
Під час вдихання Через 2 год. після разового надходження	90 -10
Через 6 год. після разового надходження	2

Одноразовий прийом 130 мг калію йодиду забезпе­чує високий захисний ефект протягом 24 годин. У зв'яз­ку з тим, що не можливо виключити подальше надход­ження до організму людини радіоактивного йоду, не­обхідне повторне застосування калію йодиду протягом всього терміну можливого надходження радіоактивного йоду, один раз на добу, але не більше 10 діб — для дорос­лих і не більше двох діб — для вагітних жінок та дітей до трьох років. Якщо йодна небезпека зберігається по­над вказані терміни, необхідно вжити інших заходів захисту населення, аж до евакуації.

Дози на один прийом:

для дорослих — 130 мг калію йодиду;

для дітей — 65 мг калію йодиду;

новонароджені, які знаходяться на грудному виго­довуванні, отримують необхідну дозу препарату з мо­локом матері, яка вживає 130 мг стабільного йоду.

Препарати калію йодиду у таблетках зберігаються у відповідних територіальних підрозділах МНС України та установах з питань НС та цивільного захисту населення і територій і в разі необхідності видаються насе­ленню. Можна використовувати розчин калію йодиду (З-6 крапель на склянку молока або води), не очікую­чи видачі таблеток.

У разі поєднання зовнішнього та внутрішнього оп­ромінення перевагу має дія зовнішнього чинника. Од­нак необхідно враховувати, що внутрішнє опромінен­ня може бути тривалим, у той час як дія на організм зовнішнього опромінення припиняється разом із ви­ходом людини з території його впливу.

Для захисту та виведення із організму радіоізото­пів, що потрапили усередину, використовується низка медичних препаратів (адсорбенти, комплексони, блю­вотні, проносні засоби тощо).

49