Перша медична допомога при переломах та вивихах кінцівок

Для встановлення діагнозу необхідно враховувати:

1. Обставини, за яких виникла травма (травмогенез).

2. Абсолютні (прямі) ознаки переломів:

• кісткова деформація;

• кісткова крепітація (хрустіння);

• патологічна рухомість;

• вкорочення кінцівки.

1. Відносні ознаки переломів:

• біль (збіг локалізованого болю та болісності під час пальпації);

• наявність припухлості (гематоми);

• порушення (відсутність) функції кінцівки.

Наявність навіть однієї абсолютної ознаки дає під­стави для встановлення діагнозу перелому.

Невідкладна медична допомога:

• Знеболювання.

• Використання косинкової пов'язки або шини Крамера.

• Транспортування у травматологічне відділення.

Перша медична допомога при ушкодження шийних хребців

Ураження шийних хребців вини­кають у разі надмірного згинання або перерозгинання шиї. Спостерігаються у разі падіння з висоти, під час автомобільних аварій, у разі сильного прямого удару ззаду. У 50 % потерпілих поєднуються із закри­тою або відкритою черепно-мозковою травмою.

Діагностика: характерний різкий біль у ділянці шипі. У разі переломів та вивихів шийних хребців може бу­ти ушкоджений спинний мозок. За умови його повного переривання настає параліч верхніх та нижніх кінцівок з відсутністю рефлексів усіх видів чутливості, гостра затримка сечі.

Якщо ушкодження спинного мозку часткове, то по­терпілий може відчувати оніміння, поколювання та слабкість в одній чи обох руках.

Обов'язково необхідно поміряти артеріальний тиск з метою виявлення симптомів спінального шоку.

Диференційний діагноз проводиться з гострим мі­озитом шийних м'язів, гострим шийним радикулітом. У цих випадках травма несуттєва або взагалі відсут­ня. Спостерігається розлита болісність у ділянці м'я­зів шиї, навантаження на голову звичайно болісне. В анамнезі наявний чинник застуди, охолодження орга­нізму.

Невідкладна медична допомога:

• Знеболювання.

• Обов'язкове фіксування голови та шиї за допомо­гою зігнутої шини Крамера або шини Кольє.

• Потерпілого не можна переводити у положення сидячи або напівсидячи, намагатися нахилити або повернути голову.

• Фіксація голови та шиї за допомогою шини. Потерпілого обережно перекладають на ноші зі щитом.

• У випадку спінального шоку роблять підвищене положення нижніх кінцівок.

• Транспортування у травматологічне або нейрохі­рургічне відділення на щиті.

Перша медична допомога при пораненнях

Головними ознаками рани є: біль, зяяння та крово­теча. Загальні симптоми — шок, гостра анемія, гостра дихальна недостатність. Інфекція характеризує уже ускладнення і не є обов'язковими ознаками кожної рани.

Невідкладна медична допомога:

1. Зупинка кровотечі.

2. Іммобілізація кінцівки або ділянки тіла, де є рана.

3. Обробка шкірних покривів навколо рани на відстані не менше ніж 20 см етанолом або йодонатом. При цьому рухи слід робити від рани до периферії. Для обробки шкіри можна використовувати розчин «первомуру», ДТХ та інші засоби дезінфекції.

4. Якщо рани колото-різані, невеликого розміру, з рівними краями та незначною кровотечею, то після накладання подушки з індивідуального пакета першої допомоги або серветки накладається стисна пов'язка.

5. У разі отруєних і забруднених (НХР, БОР, PP) ран треба швидко видалити отруйні та радіоактивні речовини з рани.

6. У разі великих і забруднених ран після зупинки кровотечі та обробки шкіряних покривів необхідно ба­гаторазово (3-4 рази) змити з рани бруд струменем будь-якого антисептика (фурацилін, фурагін, риванол, 0,5 % розчин діоксидину тощо) з імітацією «струменя, що пульсує», для чого використати подання розчину із пластикових флаконів, які легко стискуються. Після промивання рани на її поверхню накладають волого-висихаючі пов'язки з гіпертонічним розчином або з одним із антисептиків. За наявності тривалої крово­течі використовують гемостатичну губку, просочену розчином антибіотиків широкого спектра дії.

7. Потерпілі з ранами кінцівок транспортуються у травматологічні відділення, з ранами у ділянці грудної та черевної порожнин — у хірургічне.