Перша допомога при хімічних опіках
Хімічні опіки виникають при дії на шкіру агресивних хімічних речовин: кислот, лугів тощо. При хімічних опіках пухирі виникають рідко. Поглибленню та розповсюдженню опіку сприяє одяг, просякнутий речовинами, що викликали опік, тому важливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини та час її дії.
Наслідком хімічних опіків, які викликані дією кислот і лугів, є омертвіння, що може охопити всю товщу шкіри і тканин, які розміщені під нею.
Особливість першої допомоги при хімічних опіках полягає в тому, що обпечене місце потрібно терміново промивати проточною водою (під краном) протягом 10-20 хвилин.
При попаданні на тіло людини кислоти або лугу у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою (тканиною), а потім промити водою. Потім обпечену ділянку шкіри просушити і накласти стерильну пов'язку.
При хімічному опіку повністю змити хімічні речовини водою повністю не вдається. Тому необхідно якомога швидше звернутися по допомогу до лікарні. Дію кислот необхідно нейтралізувати лугами (2 % розчином питної соди, присипкою з крейди, мильною водою), а дію лугів - кислотами (1-2 % розчином оцтової або лимонної кислоти). Тільки після цього місце опіку можна закрити сухою стерильною пов'язкою. Виняток становлять опіки сульфатною (сірчаною) кислотою. Їх не можна обмивати водою, тому що сульфатна кислота має властивість з'єднуватися з водою і внаслідок реакції виділяється велика кількість тепла, яке посилює хімічний опік. Ділянки опіку сульфатною кислотою змащують олією (що не рекомендується робити при інших опіках).
Надавши допомогу постраждалому, його направляють у лікувальний заклад. Переохолодження, при наявності термічних опіків, погіршує стан обпечених ділянок, сприяє розвитку шоку, тому треба здійснити всі заходи для зігрівання.
Схема надання першої допомоги:
зняти одяг, просякнутий хімікатом;
накласти стерильну пов’язку;
якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
торкатися обпеченого місця будь-чим крім стерильних серветок;
відривати одяг, що пристав до місця опіку;
намагатися самостійно нейтралізувати хімічні речовини, що викликали опік;
залишати потерпілого на холоді;
обробляти місця опіку жиром, спиртом, мазями.
Перша медична допомога при переохолоджені та відмороженні
Ознаками
переохолодження є озноб, тремтіння,
блідість, а в подальшому - посиніння
шкіри, губ, біль у пальцях рук і ніг.
При легкому переохолодженні постраждалого достатньо тепло одягнути, дати гаряче солодке пиття (чай, каву, молоко), змусити виконати декілька фізичних вправ.
При тривалому переохолодженні розвивається відмороження.
Відмороженням називається пошкодження тканин в результаті дії низької температури. Відмороження виникають під впливом на організм відповідних умов: дії холоду, вітру, підвищеної вологості повітря, носіння тісного і мокрого взуття. Тривале нерухоме положення, погіршення загального стану організму, хвороба, виснаження також можуть сприяти відмороженню. Залежно від комбінації цих умов, відмороження може настати навіть при температурі +3-7 °С.
Ознакою відмороження є поява відчуття сильного переохолодження, потім - незначного болю і поколювання. Поступово з'являється побіління шкіри, потім на всій площі відмороженої ділянки вона стає зовсім білою і нечутливою.
При відмороженнях можуть виникнути ускладнення внаслідок швидкого розмноження хвороботворних мікробів у змертвілих тканинах.
При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів в тканинах, а не їх загибель. Загибель переохолоджених тканин наступає при нерівномірному їх зігріванні.
Більш схильні до обмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.
У постраждалого спостерігаються сонливість, в’ялі рухи. При подальшому зниженні температури тіла – незв’язна мова, галюцинації, нестійка свідомість, втрата чутливості.
У жодному разі не можна розтирати відморожену ділянку тіла снігом, тому що при цьому посилюється охолодження і травмуються тканини. Не варто змащувати її також йодом або будь-яким жиром, тому що це ускладнює подальше лікування. Якщо з'явилась припухлість відмороженого місця або пухирі, то розтирати уражені місця не дозволяється. У таких випадках потрібно накласти стерильну пов'язку з товстим шаром вати, підняти кінцівку якнайвище і негайно направити постраждалого в найближчий лікувальний заклад.
Схема надання першої допомоги:
постраждалого доставте у тепле приміщення;
при зупинці дихання і відсутності пульсу – приступіть до реанімації;
забезпечте нерухомість відморожених ділянок тіла (через крихкість судин і можливість крововиливу);
якщо постраждалий при свідомості - дайте гаряче пиття;
при відмороженні І ступеню – розтирайте відморожену частину сухою тканиною, в інших випадках - помістіть під холодну воду (10-12 С), повільно піднімаючи її температуру;
при відновленні чутливості та кровообігу кінцівку витріть насухо, накладіть стерильну або чисту пов’язку;
можна одягнути на постраждалого панчохи, рукавички;
викличте лікаря або доставте постраждалого до лікарні;
постійно давайте пити гарячий солодкий чай.
Неприпустимо:
допускати швидке зігрівання ділянок тіла (поливати гарячою водою);
не накладата термоізолюючу пов’язку при доставці постраждалого у тепле приміщення;
розтирати відморожену поверхню з другим ступенем ураження;
знімати заледеніле взуття (слід закутати ноги ковдрою, ватником та терміново доставити постраждалого до лікарні).