5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.

Метод – спосіб дослідження, побудови і обґрунтування знань.1ідеаліст. – первинність духу і свідомості люд., розв. екон. вторинний(Зх); 2 матеріаліст. – перв. матеріальне життя(Вітчизн.)

Діалектико-иатер. метод – розгул. сусп.-ек. розвиток як прир. істор. процес, що визнач. об’єкт. прич. Методи ЕІ:

1)історичний (історико-генетичний) – послідовний аналіз фактів і процесів еволюції об’єктів дослідження;

2)системно-структурний – вивчення цілого та його частин як взаємопов’язаної системи;

3)історико-порівняльний – порівняння об’єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;

4)історико-типологічний – виявлення однотипних властивостей та ознак у різних явищах і подіях економічного життя;

5)порівняльно-статистичний – отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;

6)монографічно-дедуктивний – встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;

7)математичний – складання системи числових характеристик досліджуваних об’єктів;

9)спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, дихронний (метод періодизації), історичне моделювання.синхронний – одночасне вивч. подій, дихронний –метод періодиз., істор. моделюв., істор.-генет. – послід. аналіз фактів розв. об’єктів досл., сист.-структ. аналіз – в цілому об’єкт.

Принципи системи методів пізнання: об’єктивності, ціносної орієнтації, системності

Періодизація – встановлення визначених хронологічно-послідовних в ек. розвитку сусп.

Підходи до періодиз.: 1.ЕІ-як еволюція – від нижчого до найв., 2.теорія істор. круговороту, 3.цивілізаційний

1. концепція Десницького(18ст встановлює стадії розв.: збирання, скотарство, землер., комерц. стан сусп.), Мечніков(річковий, середземном., океан. пер.),Гільдебран(нат, грош., кредитне госп.), Ростоу (стадії ек. росту: трад. сусп.(ручна праця,с/г-основа ек-и, низбка продукт. праці),створ. умов для зруш.(нагромадж. капіталу і зрост. вкладів),стадія зруш.(пром. переворот – перехід від ручної до машинної праці), зрілість(прогрес), масове спож., постіндустр. існув.), Маркс(первісно-общ. лад, рабовл., феод., капіталізм, прогнозував комун. стадію)

2. Вікко(18ст)+Герде(19-20ст)

3. Сан Тернінг 18 ст., Бел, Турен(доіндуср., індустр., постіндустр. сусп.), Тофлер(аграрна, індустр., технотронна) Сучасники виділ.: світові і локальні цивіліз.

6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.

Первісна доба . Ознаки: 1. від виникнення людини до створ. першої держави., 2.привласн. господ., 3.колект. власн., 4.низькі темпи розвитку, 5. відносна соц. рівність

Періоди: 1камяний вік 3млн12тис до не, палеоліт(1,5млн-12тис до не) мезоліт(12тис-8тис) неоліт(8тис.-3тис); 2бронзовий вік(8тис.-1тис) 3.залізн. вік(1тис до не) палеоліт був найдовшим пері­одом .хар-рні приміт. знар. праці, збиральництво, мисливство, рибальство як основні види госпо­д., що свідчило про привласнюв. хар-р епохи, людина навч. видобув. і підтрим. вогонь — одне з найвизначн. досягнень. З'яв. пост. житла. На зміну стаї прийшов рід.хар-рний матріархат. Палеоліт збіг. із найважчим в Історії людства льодовик. періодом. Поява сухопутних мостів між континентами дозволило тодішнім людям перейти з Євразії і Африки до Америки.. Хар-рне перше використ. вогню. мезоліт вдосконалюв. знар. праці, винайд. лук і стріли. З'явився найдавн. транспорт - водний (плоти, човни).зародж. відтворюючі форми господ. у тваринництві.Першими прируч. твар.були собака, свиня і бик. Виник.землеробство, перші пост. посел. людей. неоліт утвердж. відтвор. форм господ.. "нео­літична революція": відтвор. господ. стає доміную­чим. Осн. заняття людей — землер., тварин.,гончарство та ін.з'явл. наземний трансп. - віз, сани. Худоба використ. як тяглова сила, форм. сист.обміну. бронзов. вік були існув. відтвор. господ., швидкий розв. орного землер., тварин., поділ праці на зем­лер., скотарство, ремесло, обмін набуває пост. хар-ру. залізний вік співіснув. бронз. і залізн. знар. праці, перехід від мотики до сохи та плуга, з'явл. залізні ножі, серпи, круглі жорна, розвив. ремесла — ковальство, гончарство. Зрост. продукт. с/г, розвив. птахівн. швидкий розв. торгівлі. У цілому госп. перв. доби мало натур. хар-р. Гол. господ. формою була громада — колектив із повною або частк. спільною влас­ністю на засоби виробн. та узвичаєними форм.само­управл. Вдоскон. знар. праці, сусп. поділ пр., а також торгівля привели до розкладу перв. госп. сист. Поступ. перехід від родової до сусід­ської, територіальної громади.

Палеоліт (3 млн - 10 тис. рдо н.е.) найважчий і найдовший період в історії людства. Знар. праці еволюціонували вд примітивних камяних до складних знарядь з кістки і рогу. К-сть типів знарядь досягла 100. Гол. заняття людей - мисливство, рибальство,збиральництво. Людина навчилася добувати вогонь, зявилися постійні житла. У мезоліті утвердилися сучасні післяльодовикові кліматичні умови. Були винайденні лук і стріли, гарпуни, сітки для рибальства, перші спроби приручити диких тварин, виник найпримітивніший водний транспорт, зявилися знар. для обробки дерева. Неоліту хар-рно утвордження різних галузей відтвор. госп. Цей процес дістав назву "неолітична революція". Складовою частиною цією епохи був мідний вік. Зародилося ткацтво, гончарство. Зародження найпростішої системи обміну в трипіліців. Бронзовий вік 3-2 тис до н.е. - швидкий розв. твариництва та землеробства, ремесло, обмін набуває пост. хар-ру. Залізний вік ( 2- 1 тис дон.е.). Осн. заняття людей — землер., тварин.,гончарство та ін.з'явл. наземний трансп. - віз, сани. Худоба використ. як тяглова сила, форм. сист.обміну.