- •Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
- •Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •12.Економічний розвиток античного світу.
- •13.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •16.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •17.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •18.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •19.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •20.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •24.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •28.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •32.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •35.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •36.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44.Версальська система та її економічна суть.
- •45.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •51.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
Процес"перв нагром капіталу" найбільш яскраво проявився в Англії. Його осн.шляхами були: аграрний переворот та Реформація; система держ боргу, в рез якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і підприємці, котрі позичали державі гроші під вел проценти; протекціоністська політика уряду щодо нац. буржуазії; колоніальна система, піратство тощо.Аграрний переворот відбувся у XVI — XVIII ст. Тов-грош відносини, зростаючий попит на текстильні вироби спричинили розв вівчарства, перетвор орних угідь на пасовища. Широко застос. огороджув земель. Почала формув зем власність буржуазного типу. З метою створ вел пасовищ для овець і використовуючи право власності на землю, вел землевласн виганяли селян із своїх наділів, перетворюв їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарські госп. ставали товарними, ринковими, підприємницькими.Формуванню зем власності буржуазного типу в значній мірі сприяла Реформація, в рез якої в країні було закрито понад 3 тис. катол монастирів, їхні землі підлягали конфіскації на користь держави і продавались на комерц основі дворянам. Монастирські приміщ. часто використов для створ ткацьких мануфактур. Розорені селяни, рядові монахи та інші категорії нас стали осн джерелом найманої роб сили для масово створюваних мануфактур.У результаті змін, які відбулися в XVI — першій пол XVII ст., в Англії нові капіталіст відносини проникли у всі галузі ек-ки. Сформувався клас нових власників — дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але були позбавлені політ влади. На сер XVII ст. в Англії загострилися реліг суперечності. Саме вони й стали осн. приводом для революції 1640—1660 рр.,внаслідок якої було ліквідовано феод. власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до держ влади. Було проголош. свободу промисл. й торгового підпр-ва, усунено основні перепони для госп. піднесення.
30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
На міжнародних ринках провідну роль відігравали Англія, Голландія. Євр.і феодальні країни не були спроможні конкурувати на світовому ринку і перетворилися на продавців своїх аграризованих ек.их відносин.С/г розвивалося трьома основними напрямами: створення буржуазних форм земельної власності, еволюція феодальної ренти у капіталістичну, зростання товарності. Змістом цих процесів була боротьба між двома шляхами розвитку аграрних відносин: ринкового підприємництва та дрібнотоварної земельної власності. В Англії аграрний переворот XVI - XVII ст. відіграв радикальну роль. Там, де застосовувалось огороджування, насильницьке обезземел. селян, відразу утворилася велика зем власність буржуазного типу, яка здавалася в оренду селянам. Після буржуазної революції на цих землях утверджувалися фермерські госп.а, а лендлорди (великі землевласники) отримували капіталістичну ренту. Селян - копігольдерів переводили на становище орендарів, змушували відмовлятися від своїх прав на користування землею. Дрібні селянські госп.а перестали існувати, звільнивши місце великій буржуазній земельній власності лендлордів і фермерів. С/г досягло значних успіхів у вівчарстві, агрокультурі й агротехніці (легкий плуг, складні сівозміни, використання добрив), зросла врожайність зернових культур. . Почала формуватися земельна власність буржуазного типу. З метою створення великих пасовищ для овець і використовуючи право власності на землю, великі землевласники виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарські госп.а ставали товарними, ринковими, підприємницькими. Формуванню земельної власності буржуазного типу в значній мірі сприяла Реформація, в результаті якої в країні було закрито понад 3 тис. католицьких монастирів, їхні землі підлягали конфіскації на користь держави і продавались на комерційній основі дворянам. Монастирські приміщення часто використовувались для створення ткацьких мануфактур. Розорені селяни, рядові монахи та інші категорії населення стали основним джерелом найманої робочої сили для масово створюваних мануфактур.