- •Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
- •Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •12.Економічний розвиток античного світу.
- •13.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •16.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •17.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •18.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •19.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •20.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •24.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •28.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •32.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •35.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •36.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44.Версальська система та її економічна суть.
- •45.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •51.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі НТР. Відкриття в галузі математики, фізики, хімії, інших наук були чинником техн. прогресу. У XIX ст. наука продовжує сприйматися як класична система знань, як єдина система наук, основні ідеї і принципи якої вважаються остаточно встановленими і непорушними. Відбувається диференціація окремих галузей наукових знань на більш вузькі спеціальні галузі (наприклад, у самостійні науки виділяються експериментальна психологія, соціологія, культурологія) і в той же час - інтеграція наук (саме в цей час виникає астрофізика, біохімія, фізична хімія, геохімія), оформляється і нова галузь знань - техн. науки. Протягом сторіччя було зроблено нечувану раніше к-сть відкриттів, а на основі накопиченого експериментального, аналітичного матеріалу розроблено узагальнюючі теорії. Темпи техн. прогресу були вражаючими. Техн. та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове вир-во товарів, знизилася їх собівартість.Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії, її провідними галузями стало вир-во електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисл.. Розвивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна, фармацевтична.Значне зрост. продукт. сил, виникнення нових капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотного укрупнення вир-ва, створюючи для цього техн. умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з повним металургійним циклом. Впровадження електроенергії замість пари дозволило збільшити розміри промислових підприємств.Але розширення вир-ва вимагало великих капітальних вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в організації та управлінні вир-вом. Провідне місце належало товариствам на основі акціонерної колективної власності, завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес концентрації вир-ва і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої ек.. У промисл., банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінансові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і промислове вир-во. Зрощення банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капіталізм вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм.
Монополія — крупні підприємства, об'єднання підприємств, які виробляють переважну к-сть продукції певного виду, завдяки чому обмежують конкуренцію, посідають домінуюче становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі прибутки. Основними формами монополій є:
— картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі вир-ва, учасники якого зберігають власність на засоби вир-ва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі вир-ва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо;
— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність;
— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов'язаних між собою галузей промисл., учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридичне створ. тресту означає передачу контролю над колись незалежними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосереджує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює контроль за їхньою діяльністю;
— концерн — об'єднання підприємств різних галузей промисл., транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.