- •Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
- •Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •12.Економічний розвиток античного світу.
- •13.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •16.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •17.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •18.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •19.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •20.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •24.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •28.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •32.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •35.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •36.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44.Версальська система та її економічна суть.
- •45.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •51.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
Наукова дисципліна „ІЕ та ЕД” є дуже важливою лалала...Раніше ця дисципліна не вивчалась окремо, а входила до складу курсу політичної економії, в традиційному та наступних періодах.
Ек. історія як самостійна наука виникла в середині ХІХ ст., виділившись з політичної економії. На рубежі ХІХ – ХХст. вона стала викладатися як самостійний предмет в європ. університетах, насамперед в тих, котрі керувалися прагматичною метою – підготувати управлінські кадри, здатні проводити
ефективну реформаторську політику. Сьогодні ек. історія займає належне місце в системі академічної та вузівської науки розвинутих держав світу, ставши невідємною частиною підготовки не тільки економістів, але й юристів, політологів, соціологів. Так, якщо на поч. 1950-х в 46 італ. університетах читалося 15 курсів з ек. історії, на поч. 70-х років- 51, то на поч. 80-х – вже 87. Розширюється викладання ек. історії і в інших країнах, зокрема Великобританії. Починаючи з 1960 р. з ек. історії регулярно проводяться міжнародні конгреси, створюються багаточисельні центри з організації і координації досліджень з соц.-ек. проблематики. З 1962 р. плідно працює міжнар. асоціація ек. історії. Всі ці факти підкреслюють, що ек. істроія є загальновизнаною наукою світового масштабу.
Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
Періодизація економічної історії.
Вивчення економічного розвитку суспільства неможливе без суворої наукової періодизації, завданням якої є встановлення певних хронологічно послідовних етапів (періодів) історії економічного розвитку суспільства. Досить дискусійним в українській та зарубіжній історіографії є питання про періодизацію економічної історії.
Періодизація економічної історії людського суспільства пропонувалась різноманітна. За основу бралися різні чинники: історія грошового обігу (Б.Гільденбрандт); шляхи сполучення (Л.Мечников), клімат (Є.Хентінгтон); релігія та культура (М.Вебер, А.Тойнбі), зміна формацій (К.Маркс) тощо.
Німецький економіст Б.Гільдебрандт виділяв три періоди в економічній історії: натуральне господарство, коли продукти обмінюються безпосередньо без участі грошей; грошове господарство, коли обмін здійснювався з допомогою грошей; кредитне господарство, коли в обміні бере участь кредит.
Російський економіст Л.Мечников вважав, що головним фактором розвитку суспільства є водні шляхи сполучення і розрізняв в історії людства такі періоди: річковий (цивілізації первісних народів); середземноморський (середньовічний); океанічний (нові та новітні часи).
В основі періодизації економічної історії К.Бюхера лежить “мінова концепція”, згідно з якою в історії народного господарства виділяють такі періоди: замкнуте домашнє господарство, яке споживає продукт власного виробництва; міське господарство, яке характеризується переходом продукту від виробника до споживача; народне господарство з типовим багатоманітним обміном.
Марксистська література містила запропоновану типологію суспільно-економічних формацій (СЕФ): первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний і комуністичний.
Друга половина ХХ ст.. знаменувалася появою теорій „індустріального суспільства” (В.Арон), „стадій економічного зростання” (У.Ростоу). Зусиллями вчених інституційного напрямку економічної теорії (Д.К.Гелбрейта, Д.Балла, З.Бжезінського, Е.Тоффлера, Д.Б’юкенена та ін. Було створено теорію „постіндустріального суспільства”. За основу періодизації всесвітньої історії ці теорії запропонували взяти такий критерій, як рівень розвитку виробництва та галузевий професійний поділ праці з урахуванням техніко-технологічного стану суспільства. За час існування історико-економічної науки розроблено багато варіантів періодизації господарської історії людства. В сучасний період накреслилися три основні підходи до цієї проблеми:
- трактування економічної історії людства як сходження від нижчого до вищого рівнів ( попередники – С.Десницький, Б.Гільденбрандт, У.Ростоу, К.Маркс, Д.Белл, О.Тоффлер та ін.);
- теорія історичного кругообігу (Дж.Віко, І.Гердер, Е.Майєр та ін.);
- теорія цивілізацій (М.Данилевський, П.Сорокін, А.Тойнбі та ін.).
Відповідно до цього в сучасній суспільно-економічній літературі економічна історія розглядається за етапами:
Доіндустріальне (аграрне);(первісна епоха, перші цивілізації та середньовіччя).
Індустріальне (промислове)
Постіндустріальне (інформаційне) суспільство.