- •Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, „нова економічна історія”, історична економіка).
- •Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •6.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •12.Економічний розвиток античного світу.
- •13.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •16.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •17.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •18.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •19.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •20.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •24.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •28.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •29.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •30.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •32.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •35.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •36.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •37.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44.Версальська система та її економічна суть.
- •45.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •51.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
31.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
Пр. переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого маш. фабрично-заводського вир-ва. Батьківщиною першого прпе була Англія — в ост. третині XVIII — середині XIX ст. Соц.-ек. передумови для його здійснення визріли у сер XVIII ст. Важл. чинником прпе стала буржуазно-демокр. революція серXVII ст., яка ліквідувала осн. перепони розвитку підпр-ва, розчистила шлях для становл. індустр. сусп. Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внасл. якого прискор.темпами розвив. високотоварне, базоване на фермерській основі, с/г. Англ.фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Пошир. сівозмінна система, травосіяння. Широко застосов. парові плуги, машини, дренажні роботи, використ. мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню вел. к-сті людей і створили резерв деш. роб. сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисл. До другої пол XVIII ст. в Англії завершилося формув. нації — важл. політ. чинника, який мав вел. вплив на становл. ек основи цивіліз. нового типу. У цей же час у країні відбулося становл. єдиного нац. ринку, який стимулював розвиток госп. в цілому. Зовн.ек передумови прпе в Англії полягали у пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетвор. у найб. морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечув. пануванням у св. торгівлі, використ. багатств Пн Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англ. промисл. Надзвичайно сприятливими для прпе було геогр. розташ. Великобр. та прир.-ек. умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисл.Зовн.ек. умови — постійний попит в Європі на англ. вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсн. прпе. Не останню роль в цьому відіграла і політика протекц. та меркант., яку проводив англ. уряд. Важл. фактором прпе був вихід на якісно новий технічний рівень англ.бавовняної промисл., що забезпеч. поступовим впровадженням у текстильне вир-во нових машин і механізмів:Джон Кей, Дж. Харгривс,С. Кромптон, винахід механ.ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англ. промисл. з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисл. Джеймс Уатт- першу парова машина. Це дало змогу широко використов. вугілля як осн. паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисл. нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисл. У 1820 р. у Великобр. працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їхня к-сть та потужність постійно зростала. Застосув.машин прискорило розв. металургії, вугільної промисл. Виникло машинобуд., основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зрост. промисл. вир-ва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила можливим її застосув. на залізн. і морському транспорті. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала вел. госп. знач. Буд-во залізниць викликало докорінні зміни в ек-ці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисл. Прпе змінив ек. географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на вир-ві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промисл. вир-ва. На сер XIX ст. Англія перетвор. у "майстерню" світу, виробляючи близько половини св. промисл. продукції, і зайняла виняткове становище в св. госп. й міжнар. політиці.Промисл.-торговій гегемонії Англії сприяла ек. політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріаліз. ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англ. промисл. наскільки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необмеж. свободу торгівлі — фрітредерство,яке забезпечувало Англії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і деш імпортну сировину та продовольство. Перемога маш. вир-ва в Англії дала поштовх до формув. соц. структури індустр.сусп.