21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.

Хар-рною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація — об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки — цехи. Таке об'єднання було обумовлене всією системою середньовічних соціально-ек.их відносин, феодально-становою структурою суспільства. Серед основних причин їх виникнення слід виділити такі: необхідність згуртування проти об'єднаного розбійницького дворянства, потреба ремісників у спільних ринкових приміщеннях (ремісники були одночасно й купцями), зростання конкуренції з боку сільських ремісників. В умовах політичної нестабільності і залежності від сил природи ремісничі корпорації створювали необхідні умови для професійної діяльності своїх членів, забезпечували їм особисту свободу, права і вольності, взаємодопомогу і захист, оберігали майно.

В першу чергу цехи були об'єднаннями ек.ого характеру, які виконували завдання організації виробництва і збуту продукції, а також охорони ек.их інтересів ремісників. Ремісничі цехи вели боротьбу за встановлення так званого цехового примусу, тобто визнання за їх членами монопольного права на виготовлення і збут даного виду ремісничих виробів у межах міста або його округи, що зумовлювалося в основному вузькістю ринку, обмеженістю попиту на ремісничі вироби.

Ремісничий цех як корпорація володів звичайно сумою прав і привілеїв, закріплених у відповідних документах: пожалуваннях, постановах міських властей, статутах. Внутрішні правила ремісничих об'єднань, у відповідності із загальними принципами корпоративності, були спрямовані на підтримання ек.ої рівності серед їх членів шляхом як отримання збагачення, так і недопущення збідніння окремих майстрів. Збагаченню майстрів перешкоджала регламентація виробництва (контроль за виконанням та обсягом робіт, кількістю підмайстрів та учнів тощо). На недопущення крайнього збідніння членів цеху був спрямований механізм взаємодопомоги.

22-23.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.

Географ. відкриття. основні:

1492 – Колумб відкрив Кубу; 1486-87 – Боролемео Діас – в Індію; 1497-98 Пн Америка – Кабото; 1519-22 – 1-а кругосвітна морська експедиція Магеллана

Причини відкриттів:

1) Османська імперія монополізувала торгівлю із Сх. – підвищення цін на товри із Сх.(пряності) – пошук шляхів до Сх.

2)Країни Зх Європи – нестача золота і срібла(виготовл. монет) 1690-перші паперові гроші для фінансув. воєн, придбання продукції розкошу

3)сусп. організація країн – діти королів хотіли розбагатіти

4)розвиток техніки – компас, астрономія, географ. карти, судноплавство, кораблебуд.

Наслідки:1) розширення сфер світової торгівлі—нові товари – тютюн, картопля, помідор2)формув. світового ринку3) торгів. шляхи з Середземномор’я до океанів Атл., Індійського, Тихого 4) провідне місце в ек.: спочатку Португ., Ісп., потім – Нідерланди і Англія

5)скл. сист. колоніалізму – Ісп., Португ. – перші колоніальні держави

6)нові види орган. промисл. і форми організ. торгівлі – монопольні торгівельні компанії – Ост-Індійська в Англії, зявл. перші фондові біржі 1460- 1-а товарна біржа Антверпені (Нідерланди) пізніше – галузеві біржі 1480 – в Амстердамі – аукціонні біржі 7) революція цін – внаслідок здешевл. золота і подорожчання продуктів і товарів (Ісп. – в 4р. зб.) прискорення переходу до мануф. капіталізму( Фр.: ціни в 2,5 р., зарплата – на 25% -- розорення значн. част. насел.)

16-17ст. – 1-а наукова революція, яка сприяла переходу від аграрного до індустр. сусп.

Підвищенню авторитету евр бурж сприяла тз революція цін. Вона стала одним з наслідків Вел Геогр відкр, адже була викликана вивезенням з Ам до Євр вел к-сті золота і срібла, добутого дешевою працею індійців. За півтора століття (1500-1650) лише до Ісп було привезено 181 т зол і 17 тис т ср. Потік деш. дорогоцінного металу викликав значне підвищення цін у Євр країнах. Спочатку –в Ісп (до поч 17 ст у пор з 1500м роком ціни виросли у 3-4 р). Далі в ін євр країнах ( в Англ, Нід,Фр, Іт ціни зросли у 2-2,5 р) Гол. прич. р.ц—падіння вартості зол і ср. Їх видобув. тепер стало дешевшим => подорожчання всіх тов, адже їхня ціна виражалася у вел к-сті зол і ср. Наслідки: Інтенсивне накоп капіт у євр кр. А зрост цін на тов шир вжитку=>зниж зар.плати найманих робітників(рівень зрост зп відст від р-ня зрост цін). Виграла від цього бурж, яка викор. працю найм. роб. Зрост цін було вигідне також тій частині дворянства та селянства, яка вела госп. по-капіталістичному. Зрост цін на прод харч=>підвищення продуктивності товарного с/г. Наслідки р.ц у різних кр Євр були різними. В ісп це не сприяло р-тку кап-зму. Тут зол і ср опинилося в руках дворянства і дух.,які спробували використати це багатство для зміцнення феод порядків, що негат позн на р-ток Ісп у новий час. Багато грош вони витратили на придбання тов. в ін. країнах, куди потрапл. зол. й ср. ісп. конкістадорів