Послідовність надання першої медичної допомоги:

• усунути дію на організм небезпечних факторів, які загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного стру­му, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, витягнути з води тощо), оцінити стан потерпілого;

• визначити характер та тяжкість травми;

• визначити найбільшу загрозу для життя потерпілого та послі­дов­ність заходів щодо його врятування;

• здійснити необхідні заходи для врятування потерпілого за тер­міновістю (відновити прохідність дихальних шляхів, виконати штучне дихання, зовнішній масаж серця);

• зупинити кровотечу;

• іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо;

• підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

• викликати швидку медичну допомогу або лікаря чи вжити захо­дів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікарня­ного закладу.

НАВЧАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття

Методи за засоби виявлення і гасіння пожеж

План

1. Вогнегасні речовини, що використовуються для гасіння пожеж.

2. Будова і принципи роботи первинних засобів пожежогасіння.

3. Вибір і розрахунки протипожежного водопостачання.

4. Захист проведеної роботи.

Практичне заняття

Перша медична допомога при нещасних випадках

План

1. Загальні принципи надання першої медичної допомоги при втра­ті свідомості і травмах.

2. Надання першої медичної допомоги при термічних впливах.

3. Надання першої медичної допомоги при особливих видах травм і отруєннях.

Термінологічний словник

Пожежа – неконтрольований процес горіння, який супроводжу­ється знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей.

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток по­жежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпе­чується захист матеріальних цінностей.

Пожежна профілактика – це комплекс організаційних і техніч­них заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, поперед­ження пожеж, локалізацію та гасіння пожежі.

Горіння – процес окислення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.

Вибух – швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке су­проводжується виділенням енергії та утворенням ударної хвилі.

Температура займання – найнижча (в умовах спеціального до­слід­ження) температура речовини, при якій над її поверхнею утворю­ються випари, здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння.

Вогненебезпечна зона – простір, де можуть знаходитися спалимі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.

Вибухонебезпечна зона – простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.

Статична електрика – сукупність явищ, пов’язаних із виникнен­ням, збереженням і релаксацією (зменшенням величини) вільних елек­тричних зарядів на поверхні і в об’ємі ізольованих провідників.

Вогнестійкість – здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні, екс­плуатаційні функції.

Межа вогнестійкості – час, протягом якого конструкція має витримати дію вогню, після чого починається деформація.

Межі поширення вогню – максимальний розмір пошкоджень (у см), яким вважається обвуглення, вигорання матеріалів або їх оплав­лення.