- •7. Мандатна система Ліги націй. Мандатная система
- •23. Міжнародні аспекти аншлюсу Австрії
- •24. Мюнхенська конференція та розчленування Чехословаччини
- •25. Німецько-польський дипломатичний конфлікт та переговори великих держав напередодні Другої світової війни
- •26. Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки
- •27. Міжнародні аспекти територіальної експансії срср в 1939-1940 рр.
- •28. Міжнародні аспекти японської експансії в Пд.-Сх. Азії 1939-1941 рр.
- •29. Формування блоку країн-союзників Німеччини і Другій світовій війні
- •30. Формування антигітлерівської коаліції
- •31. Тегеранська конференція та її рішення
- •32. Ялтинська конференція та її рішення
- •33. Постдамська конференція та її рішення
- •34. Створення оон
- •35. Міжнародні аспекти окупації Німеччини
- •36. Мирні договори із європейськими країнами союзницями Німеччини в Другій світовій війні (у 37-му питанні можна те саме писати)
- •38. Міжнародні кризи 1947-1948 рр. Та початок «Холодної війни»
- •39. Міжнародні аспекти створення фрн та ндр
- •40. Утворення та розвиток нато в 1950-1980-х рр..
- •41. Міжнародні відносини на Далекому Сході та в Пд.-Сх. Азії в 1945-1954 рр. Утворення нових держав
- •42. Створення Ізраїлю та Близькосхідна проблема в 1948-1956 рр.
- •43. Мирний договір у Сан-Франциско та міжнародні відносини на Далекому Сході в 1950-1960-х рр..
- •46. Бандунзька конференція та «Рух неприєднання».
- •48. Міжнародні організації регіонального розвитку (Ліга арабських держав, Асоціація держав Південно-Східної Азії, Європейський Союз).
- •49. Система регіональних військових блоків в міжнародних відносинах повоєнного періоду (сенто, сеато, анзюс, анзюк).
- •50. Міжнародне протистояння сша та срср у 1950-60-х рр. Кубинська криза.
- •51. Проблема ядерного роззброєння в міжнародних відносинах 1970-х – 1980-х рр..
- •52. Арабо-ізраїльські конфлікти 1960-1980-х рр.
- •53. «Міжнародна розрядка» в 1970-х рр. Угода 1975 р. В Гельсінкі.
- •54. Локальні конфлікти у країнах «Третього світу» в 1970-1990-х рр.
- •55. Європейська інтеграція в 1950-60 рр.
- •56. Європейська інтеграція в 1970-80 рр.
- •57. Європейська інтеграція в 1990-х рр.
- •58. Розпад комуністичного табору у Східній Європі та об’єднання Німеччини.
- •59. Міжнародні аспекти розпаду срср та створення нових незалежних держав.
- •61. Міжнародна безпека та політика сша боротьби зі світовим тероризмом.
- •62. Зміни в системі міжнародних відносин після розпаду срср.
- •63. Розширення Європейського союзу та нато на початку ххі ст.
- •64. Зовнішня політика України (1991-2009).
53. «Міжнародна розрядка» в 1970-х рр. Угода 1975 р. В Гельсінкі.
Розрядка – період у міжнародних відносинах (70-ті роки ХХ ст.), для якого характерно ослаблення протиборства між наддержавами і нормалізація відносин між ними, взаємні поступки і компроміси. У цей період приймаються міри по обмеженню гонки озброєнь і розвитку співробітництвах у різних сферах.
Основними передумовами розрядки були: по-перше, між США та СРСР наприкінці 70-х років був встановлений військово-стратегічний паритет; по-друге, в результаті гострих криз і небезпечних регіональних конфліктів керівництво обох наддержав переконалось у згубності "балансування" на грані війни.
Розрядка 70-х років заклала фундамент подальшого руху до обмеження арсеналів зброї масового знищення. Вона показала можливість досягнення домовленості з усіх питань міжнародної безпеки. Новий тип відносин формувався в період 1963-1973 рр. Характерною рисою їх стали методи мирного врегулювання конфліктів. У липні 1968 р. був відкритий до підписання договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який вступив у силу в 1970 р.
Розрядка принесла відчутні зрушення в Європі. Початок їм поклав прихід до влади в ФРН у 1969 р. коаліційного уряду соціал-демократів і вільних демократів на чолі з Віллі Брандтом. Попередні уряди ФРН у зовнішній політиці виходили з того, що європейські кордони є неостаточними і відмовлялись визнавати НДР як суверенну державу. Така політика відповідала конфронтаційній схемі "холодної війни". По мірі зміцнення економічних позицій ФРН вона гальмувала процес поширення політичного впливу ФРН і позбавляла її маневру на Сході. Брандт запропонував "нову східну політику", складовою частиною якої було визнання реалій, що склалися в Європі, і нормалізація на цій основі стосунків з СРСР і країнами Східної Європи.
У серпні 1970 р. між ФРН та СРСР була укладена угода, яка ґрунтувалась на відмові західнонімецької сторони від претензій на перегляд європейських кордонів.
3 вересня 1971 р. між СРСР, США, Англією та Францією була досягнута угода відносно Західного Берліну, згідно з якою місто отримувало особливий статус і не повинно було належати ФРН.
Угоди також були укладені між НДР і ФРН, ПНР і ФРН, ЧССР і ФРН. Усі сторони відмовлялись від взаємних територіальних претензій.
Ключовою подією розрядки в Європі стала нарада з питань безпеки і співробітництва на континенті, яка відбулась у столиці Фінляндії Гельсінкі в три етапи: На першому етапі 3-7 липня 1973 р. нарада міністрів закордонних справ виробила порядок денний і визначила основні напрямки роботи. На другому (18 вересня 1973 р. – 21 липня 1975 р.) експерти підготували основні документи наради з питань безпеки, економічних та гуманітарних проблем.
1 серпня 1975 р. керівники 33 європейських держав, а також США і Канади підписали Заключний акт наради. Його серцевиною є Декларація принципів, якими держави-учасники будуть керуватися у взаємних відносинах.
Гельсінська нарада стала переломною подією періоду розрядки. Навіть повернення до конфронтації на початку 80-х років не змогло пересилити значення гельсінського процесу.