Розділ 2.3. Факторний аналіз оплати праці в Україні.

Факторний аналіз дозволяє конкретно описати зміну ефекту у часі за рахунок факторів,що на нього впливають.

Проведемо аналіз взаємозв’язку між індексами, на основі показників середньої заробітної плати, фонду оплати праці та середньої чисельності працівників.

Таблиця 8

РІК	Ісзп	Іфоп	Ісч
2008
2009	1,055	0,987	0,935
2010	1,173	1,185	1,010
2011	1,180	1,158	0,981
2012	1,147	1,150	1,003
2013	1,079	1,036	0,960

Джерело: Розрахунки автора за даними Державної Служби Статистики України.

Отже, з таблиці 1 можна зробити такі висновки , у 2011 році середня заробітна плата зросла на 18 %, а вже в 2013 році 10,1% порівняно з 2011 роком. З 2009 року показник фонду оплати праці зростав, найбільше він зріс у 2010 році на 18,5 %, а у 2013 зменшився на 14,9% порівняно з 2010 роком. Середня чисельність населення коливалась, з кожним роком то збільшувалась то зменшувалась, найбільш всього зменшилась середня чисельність населення у 2013 році на 4%.

Факторний аналіз динаміки ефекту на основі абсолютних величин.

Для більш детального відображення стану показник фонд оплати праці, розроблено факторний аналіз за рахунок середньої чисельності працівників та за рахунок середньої заробітної плати.

Таблиця 9

ФОПсч	-767,55
ФОПсзп	2429,196
∆ФОП	1661,646

Джерело: Власні розрахунки автора.

Отже, за рахунок середньої чисельності показників фонд оплати праці зменшився на 767,5 тис. грн.. Сумарний вплив середньооблікової чисельності та середньомісячної заробітної плати одного працюючого на зміну ФОП склав + 1661,6 тис.грн. За рахунок середньомісячної заробітної плати спостерігалось зростання ФОП на 2429,196 тис.грн.

Розділ2.4.Кореляційно-регресійний аналіз оплати праці в Україні .

Для аналізу взаємозв’язку оплати праці та обраних чинників на макрорівні була використана статична модель кореляційно-регресійного аналізу, в якій зв’язок досліджувався за видами економічної діяльності по

окремих роках.

Взаємозв’язок оплати праці із її продуктивністю оцінювався на основі даних таблиці 8. Вони свідчать,що темпи зростання заробітної плати в усіх галузях промисловості було значно вищими за темпи зростання

продуктивності. Отже динаміка заробітної плати визначалася в основному не цим чинником, що підтверджує кореляційно-регресійний аналіз[4].

Таблиця 10

Вихідні дані для оцінки взаємозв’язку між заробітною платою та продуктивністю праці за видами промислової діяльності

Вид промислової діяльності	Індекс заробітної плати y, %				Індекс продуктивності праці x, %
	2010	2011	2012	2013	2010	2011	2012	2013
Добувна промисловість	129,8	136,9	123,3	128,3	104,5	106,6	106,8	105,0
Виробництво харчових продуктів,напоїв та тютюнових виробів	120,2	130,7	126,4	124,0	110,7	110,5	110,0	113,3
Легка промисловість	130,4	125,0	123,9	123,9	118,1	102,3	108,4	114,4
Оброблення деревини та виробництво виробів	124,6	126,0	124,3	122,7	121,8	109,8	110,9	128,7
Целюлозно-паперове виробництво;видавнича діяльність	120,1	124,7	127,9	121,1	117,6	104,2	107,1	113,1
Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки	123,4	125,3	115,4	126,4	101,6	86,6	96,0	105,9
Хімічна та нафтохімічна промисловість	127,5	132,5	124	124,5	115,0	107,4	102,1	111,1

Продовження табл.10

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	27,2	129,5	121,2	128,4	110,4	96,2	107,6	112,7
Машинобудування	128,9	128,1	129,2	131,0	130,7	109,9	116,8	134,9
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	117,8	126,3	126,7	128,4	99,1	103,1	108,1	104,5

Джерело: власні розрахунки на основі статистичних збірників України.

Низьке значення відносної похибки апроксимації 2,1% (ε в межах від 1,6 до 2,8 %) свідчить про високу достовірність розрахунків. Коефіцієнт детермінації вказує на залежність динаміки оплати праці від динаміки продуктивності. Низьке значення цього коефіцієнта у 2010 і 2011 рр. свідчить про слабку залежність і лише у 2012 р. вона посилилась – динаміка оплати праці на 52,5 % була обумовлена динамікою продуктивності.

Істотність зв’язку коефіцієнта детермінації 2012 р. перевірено за допомогою F-критерію. Розраховане фактичне його значення склало 8,842, це значно більше критичного значення (3,861), що підтверджує істотність

кореляційного зв’язку між досліджуваними параметрами.

Отже,лише при досягненні середнього індексу продуктивності праці за всіма видами промислової діяльності на рівні 121,1% індекс заробітної плати буде зростати в залежності від цього чинника. Розрахований емпіричний коефіцієнт еластичності(Кел) складає 0,407, він свідчить, що при зростанні індексу продуктивності праці на 1 % індекс заробітної плати зросте на 0,407%. Оскільки у 2012 р. середній індекс продуктивності праці склав 107,38 %, то це вказує на те, що підвищення заробітної плати поки що здійснюється не за рахунок зростання продуктивності, а за рахунок інших чинників[5]. У 2013 році не виявлено взаємозв’язку між динамікою продуктивності праці і заробітної плати. Проведений аналіз свідчить, що в Україні не сформована стійка залежність зростання заробітної плати від продуктивності праці.