Розділ і.3.Критерії оцінки ефективності оплати праці в Україні

Специфіка сучасного стану оплати праці в умовах трансформаційної економіки України визначає необхідність посилення уваги до аналізу феномену «конкурентоспроможністі» з урахування специфічних рис формування конкурентоспроможності оплати праці.

Для формування конкурентоспроможної ринкової економіки в Україні необхідні певні передумови. Країна перейшла до принципово нового устрою суспільства, яке спрямоване на конкурентоспроможність в умовах глобалізації. Нові економічні умови господарювання вимагають і відповідних змін у формуванні оплати праці.

Формування конкурентоспроможної оплати праці можливе лише за умови формування нової моделі у визначенні ціни на робочу силу – конкурентоспроможної системи оплати праці. Існуюча теорія і практика дослідження питань конкуренції в оплаті праці дозволяє визначити сутність економічної категорії "конкурентоспроможна система оплати праці" як інтегровану сукупність складових елементів (ефективний мотиваційний механізм, стратегія ефективної діяльності, ефективна кадрова, соціальна політика, інноваційно-інвестиційний механізм людського розвитку, високий рівень управлінського потенціалу керівників та оптимальність управлінських рішень, стратегія ефективної заробітної плати) у їх логічному зв’язку і залежності, яка, ґрунтуючись на відповідній правовій основі та опираючись на об’єктивні економічні закони, наукові принципи, встановлює порядок формування конкурентоспроможної оплати праці з урахуванням специфіки економічної системи. Її застосування створює необхідну теоретико-методологічну базу для формування конкурентоспроможної оплати праці в умовах трансформаційних змін в економіці України.

Конкурентоспроможність системи оплати праці формується на макрорівні, мезорівні, мікро- та індивідуальному рівнях.

Індикатори конкурентоспроможності системи оплати праці на макрорівні: рівень середньомісячної заробітної плати; темпи росту мінімальної заробітної плати; зміни в різниці оплати праці у країнах ЄС та в Україні; співвідношення за рівнем ВВП на 1 працюючого та рівнем оплати праці; середньомісячна заробітна плата в промисловості; показники оплати праці (частка оплати праці у собівартості продукції; частка оплати праці у структурі ВВП; ВВП  на  душу  населення  за паритетом купівельної  спроможності; рівень заробітної плати (євро); мінімальна годинна ставка оплати праці (євро); диференціація зарплати); витрати на робочу силу та їх структура.

Пропонується ієрархічна трирівнева система оцінки конкурентоспро-можності оплати праці на мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях (табл. 1).

Таблиця 1

Ієрархічна трирівнева система оцінки конкурентоспроможності оплати праці

Рівень	Цілі
І. Порівняльна конкуренто­спроможність	порівняння рівня оплати праці конкретного суб’єкту  відносно певних рівнів оплати праці суб’єктів-конкурентів, середнього рівня оплати праці по галузі та економіці
ІІ. Ефективна конкуренто­спроможність	комплексна оцінка конкурентоспроможності на основі кількісних показників порівнянь та якісного показника ефективності витрат на оплату праці
ІІІ. Інтегрально-комплексна конкуренто­спроможність	інтегрально-комплексна оцінка конкурентоспроможності на основі якісних показників ефективності

Обгрунтовані методологічні підходи до визначення конкурентоспро-можності системи оплати праці, що базуються на використанні таких методів: аналіз міжнародних конкурентних переваг, метод ефективної конкуренції. Слід відзначити, що запропоновані методи оцінки конкурентоспроможності системи оплаті праці мають певні переваги: зручність у користуванні; охоплення найбільш важливих критеріїв оплати праці; відсутність експертних оцінок, що робить дані методи оцінки об’єктивними.

Необхідною складовою процедури побудови інтегрального індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці є визначення чинників впливу на вищезазначену систему, класифікація кількісних індикаторів стану розвитку оплати праці в Україні.