МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра статистики

Реферат

з дисципліни

«Статистичне забезпечення управління економічним та соціальним розвитком»

на тему:

«Статистичний аналіз оплати праці в Україні»

Виконала:

студентка 5 курсу , 1 групи

спеціальності 8506

факультету інформаційних систем і технологій

Козярук Д.М.

Перевірила: Поплюйко Я.В.

Київ – 2014

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………….………...3

І. Теоретична частина:………………………………………………...…….…..5

1. Сутність та особливості оплати праці в Україні………………….………….5

2. Фактори, що впливають на оплату праці ………………………….…………8

3. Критерії оцінки ефективності оплати праці в Україні ……………………..12

4. Інформаційне забезпечення …………………………………………………..15

5. Система показників ……………………………………………………..……..17

ІІ. Статистичний аналіз оплати праці в україні:.…………………….………18

1. Аналіз заробітної плати та стан її виплати у 2013 році…………...………….18

2. Аналіз пропорційності економічного розвитку………………………….……35

3. Факторний аналіз оплати праці в Україні ………………………………….…38

4. Кореляційно-регресійний аналіз оплати праці в Україні……..……….……..40

5. Рейтинг привабливості видів економічної діяльності для малих підприємств України………………………………………………………………….…….....43

Висновки………………………………………………………………….………..46

Джерела…………………………………………………………………….……….47

Додатки………………………………………………………………….………….48

Вступ

Статистика - це наука, яка займається розробкою методів і положень, що використовуються у статистичній практиці. Вона досліджує масові суспільні явища чи процеси, кількісно характеризуючи їх за різними ознаками на основі статистичних показників. Аналіз статистичних показників дає можливість з'ясувати певні закономірності, що проявляються у розвитку явища. В своїй курсовій роботі я зосередила увагу саме на статистиці заробітної плати, оскільки вона є важливою складовою всієї економіки, в тому числі і промисловості.

Предметом даної робити є - заробітна плата , оскільки вона є основним джерелом доходу працюючих, з її допомогою здійснюється контроль за мірою праці і використання, вона використовується як важливий економічний важіль управління економікою. Заробітна плата також є одною із складових виробничої собівартості, тому важливим завданням є правильність її нарахування. Вона є доходом, який формує сукупний платіжний попит населення. Тому зменшення реальних доходів, відрив ціни праці від його вартості приводить до скорочення внутрішнього ринку, спаду виробництва.

Для правильності нарахування заробітної плати, включення витрат на оплату праці до складу виробничої собівартості, на підприємстві здійснюється контроль розрахунків по оплаті праці. Наукове нормування і організація оплати праці на виробництві - важливий фактор зниження виробничих витрат і на цій основі підвищення ефективності виробництва з одного боку і з іншого - постійне зростання рівня оплати - це умова вирішення соціальних проблем.

Джерелами аналізу фонду оплати праці є: державна статистична звітність (Форми 1 – ПВ (місячна та квартальна)Форма 1 – П (річна)), баланс, звіт про фінансові результати, примітки до річної фінансової звітності.

Об’єктом дослідження даної роботи є усі підприємства і установи всіх форм та видів , що знаходяться і працюють в Україні.[5]

Основна мета— розкрити суть заробітної плати, з'ясувати механізм визначення її загального рівня, механізм встановлення ставок заробітної плати на конкретних ринках праці, простежити вплив профспілок на структуру і рівень заробітної плати, обміркувати економічну ефективність мінімуму тощо. Розгляд заробітної плати передує аналізові цін на інші ресурси, оскільки для більшості домогосподарств ставка заробітної плати — найважливіша ціна в економіці. Це єдине (або головне) джерело доходу.

Методичні способи та прийоми, які використовуються в дослідженні:

• Логічні: аналіз; синтез; індукція; дедукція; абстракція; порівняння; деталізація.

• Економіко – статистичні: відносні величини, середні величини, ряди динаміки, тіндекси, групування, графічний спосіб.

• Детермінований факторний аналіз: ланцюгові представники, абсолютні різниці, відносні різниці, індексний, пропорційного ділення, інтегральний, логарифмічний.

• Стохастичний факторний аналіз: кореляційно – регресивний аналіз, дисперсійний, компонентний аналіз.

• Економіко – математичні: економічні, математичного програмування, дослідження операцій, економічної кібернетики, методи теорії і оптималних процесів.

• Евристичні: конференція ідей, морфологічний прийом, асоціації та анології, колектив блокноту.

Виходячи з цього статистика оплати праці є надзвичайно важливою, адже вона ставить перед собою такі завдання: вивчення співвідношення темпів зміни продуктивності праці і середнього заробітку; урізноманітнення форм та способів одержання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумовлених розвитком ринкових відносин; вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці[6] .

І. Теоретична частина

РОЗДІЛ 1.1 СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Заробітна плата — це частина національного доходу, призначена для задоволення особистих потреб працівників, що видається в грошовій формі відповідно до кількості та якості витраченої праці. Національний дохід, частиною якого є заробітна плата, — це знову створена в галузях матеріального виробництва вартість, необхідна для подальшого розширення, відтворення виробництва та підвищення добробуту людей. Звичайно, крім заробітної плати, джерелом національного доходу є і прибутки підприємств, і суми від надходжень податків на додану вартість та акцизний збір. Зростання національного доходу залежить від темпів підвищення продуктивності праці, економії матеріальних ресурсів та збільшення чисельності людей, зайнятих у матеріальній сфері виробництва. Такий розподіл стимулює підвищення продуктивності праці, матеріальної зацікавленості працівників у результатах індивідуальної та загальної праці, внаслідок чого буде підвищуватися національний дохід країни. На жаль, сьогодні в Україні помітно знижується вплив усіх факторів, що призводить до зменшення національного доходу, а значить, до зниження заробітної плати. Отже, заробітна плата — це виражена в грошовій формі частина сукупного продукту, що виплачується працівникові відповідно до витраченої ним праці. Заробітну плату з практичного погляду можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці, або як ціну витраченої праці. Вона може бути у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів тощо. Правильніше було б використовувати термін заробітна плата для визначення ставки плати за одиницю часу або розрахованої за розцінками. Уся заробітна плата працівників поділяється на номінальну та реальну. Номінальна заробітна плата — це сума коштів, отриманих працівником за його роботу впродовж розрахункового періоду (день, рік, місяць). Реальна заробітна плата — це кількість товарів та послуг, що можна придбати на номінальну заробітну плату. Іншими словами, реальна заробітна плата — це купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Звідси видно, що реальна заробітна плата тісно пов'язана з номінальною та цінами на товари і послуги. Організація оплати праці на підприємстві передбачає: • визначення форм та систем оплати праці працівників підприємства; • розробку системи посадових окладів службовців та спеціалістів; • розробку критеріїв і визначення розмірів доплат за окремі досягнення працівників та спеціалістів фірми; • обґрунтування показників та системи преміювання співробітників. Під організацією заробітної плати слід розуміти правильне використання основних положень законодавства про працю, спрямованих на визначення розмірів оплати праці різних категорій працівників, намагання встановити оптимальні співвідношення між номінальною та реальною заробітною платою. Оплата праці кожного робітника незалежно від виду діяльності та форми власності підприємства визначається його особистим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками, але максимальними розмірами не обмежується. Однак кожному працівникові має бути гарантований мінімальний розмір заробітної плати, нижче від якого за законодавством йому не мають права нараховувати платню. Тому в організації оплати праці підприємству рідко надається повна самостійність. Часто оплата праці регулюється і контролюється компетентними державними органами, що виражається у встановленні обов'язкового загального мінімуму заробітної плати та її індексації, тобто з прив'язкою до темпів зростання цін. Основним документом, що регулює організацію оплати праці, є Закон України "Про оплату праці", згідно з яким визначаються основні положення оплати праці, розмір та особливості нарахування мінімальної заробітної плати. Крім державних, існують й інші обмеження у питаннях оплати праці, що обумовлюються в колективних договорах. Принципи оплати праці зводяться ось до чого. 1. Кожна праця має бути оплачена залежно від її кількості та якості. Не можна платити за просте перебування на робочому місці. 2. Необхідно, щоб оплата праці залежала від кваліфікації працівника. Чим вища кваліфікація та більший досвід, тим вищою має бути заробітна плата. 3. Рівень заробітної плати має бути таким, щоб працівникові можна було на неї утримувати себе і свою сім'ю. Людина повинна одержувати стільки грошей, скільки заробляє, але і працювати вона буде стільки, скільки одержуватиме заробітної плати. 4. Заробітна плата має формуватися з двох частин: фіксованої, що гарантує прожитковий мінімум, та змінної, що залежить від досягнутих успіхів. Джерелом коштів на оплату праці співробітників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету — це кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності таких організацій та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, що формуються згідно з їх статутами.[11] На території України, як і в інших країнах, заробітна плата виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг. В деяких випадках передбачено можливість виплати заробітної плати банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України, або частину її компенсувати натурою за цінами, не нижчими від собівартості продукції. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок у будь-якій формі забороняється законом.