2. 2. Сучасний стан і основні тенденції поступу футурології

На сьогодні однією з наймолодших за своїм віком, найперспективніших за своїм креативним потенціалом і швидко поширюваних за темпами свого розповсюдження у світі наук є футурологія.

Наймолодших – тому, що самий термін футурологія був започаткований лише в 1943-му році. Зробив це німецький соціолог, пізніше – професор Інституту політології ім. Отто Зура при Берлінському вільному університеті Осіп Флехтхейм (Ossip K. Flechtheim), назвавши футурологію «філософією майбутнього» й протиставивши її будь-якій ідеології в своєму листі до англо-американського письменника Олдоса Хакслі (Aldous Huxley), який з величезним ентузіазмом сприйняв цей термін разом із його змістом і впровадив його у літературний, філософський і науковий обіг.

Найперспективніших – за визначенням, адже, виходячи з самої її назви, наука футурологія звернена саме у майбутнє. Сьогодні загальний потік футурологічних досліджень розгалужується за змістом на ряд шкіл і напрямків: футурологія участі (Ф.Бааде, Ф.Полак, Р.Юнгк, А.Уоскоу, Ю.Гальтунг); футрологія «зворотного майбутнього» (Т.Джонс, Б.Фуллер, Г.Кан та ін.); футурологія гуманістично орієнтованих натуралістів (Д.Габор; К. Ф. фон Вайцзеккер); проектування моделей світового порядку (С. С. Менделовац, Дж. Бхагваті, А.Мазрун, Р.Котар, Р.Фальк).

Швидко поширюваних – виходячи з того, що кількість вищих навчальних закладів, у яких вивчається наука футурологія, невпинно й стрімко зростає по всьому світу.

Бурхливий – останнім часом – розвиток футурології призвів до того, що зараз вона зайняла чільне місце в освітніх програмах багатьох вищих навчальних закладів світу, включаючи найпрестижніші.

Нормативні курси з футурології читаються з кафедр найрізноманітніших університетів. Географія розповсюдження футурології як навчальної дисципліни сягає простору, що охоплює територію від Тайбея й Токіо до Оксфорда й Кембриджа, від Кейптауна і Мельбурна до Турку й Стокгольма.

Кількість університетів, що пропонують своїм студентам футурологію в якості нормативного освітнього курсу сягає: в Великій Британії, наприклад, чотирнадцяти; в США – сорока двох, й число їх невпинно зростає.

В двох американських університетах – Гавайському та Х’юстонському – сьогодні готують фахівців “Primary Foresight Specialist” та “Secondary Foresight Specialist”, що може бути перекладено, відповідно, як «Футуролог» першого та другого ступенів.

Як правило, кожним з університетів, де викладається футурологія, акцентується особлива увага на дослідженні майбутнього в певній, чітко означеній галузі дійсності.

Це або політика, або соціальна психологія, або демографія, або маркетинг, або інженерія, або дизайн тощо.

В більшості неангломовних країн тими університетами, де викладається футурологія, пропонується її вивчення на вибір студента: або державною мовою (наприклад, фінською – в Турку, китайською – в Тайбеї, угорською – в Будапешті), або ж англійською.

В окремих неангломовних країнах (Франція, Італія, Іран, Мексика) викладання курсу футурології відбувається виключно державною мовою.

В Росії створена на громадських засадах й активно функціонує асоціація футурологів, яка займається дослідженнями проблем, пов’язаних з майбутнім, та розповсюдженням результатів цих досліджень за допомогою електронних засобів комунікації.

Україна має достатньо давні традиції щодо наукового передбачення майбутнього. Достатньо згадати хоча б твір середньовічного доктора філософії й медицини Юрія Дрогобича під назвою «Прогностична оцінка 1483-го року», який було видано в Римі напередодні вказаного року.

Наприкінці 20-х років 20-го сторіччя Михайло Грушевський в своїй роботі «Початки громадянства» поставив питання про створення суспільно-політичної прогностики та футурології як наукових галузей.

Сьогодні в Україні окремі футурологічні проблеми розглядаються в межах різних наук та навчальних дисциплін – соціальної філософії, філософії історії, політології – науковими колективами під проводом професорів: Андрющенка В. П.; Бойченка І. В.; Кременя В. Г. та Горлача М. І.

Безумовно, внесок цих та інших авторів у розвиток вітчизняної футурології не можливо переоцінити, однак для формування в Україні футурології як спеціальної дисципліни потрібні й комплексні розробки, орієнтовані на дослідження майбутнього. В січні 2011-го року відбулася знакова для української футурології подія: вперше цей термін фігурував у назві теми дисертації, представленої на захист (здобувач – Людвиченко М В., науковий керівник – професор Чуйко В. Л.). Сталося це в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

В цьому ж вищі професором Зелінським М. Ю. певний час здійснювалася спроба запровадити селективний спецкурс, предметом якого є прогнозування прийдешнього.

Однак те, що зводиться виключно до прогнозувань (прогнозування – від грец. πρόγνωσις – передбачення: процес наукового передбачення майбутнього стану та розвитку природних, соціальних та інших феноменів) чи пророцтв майбутнього за великим рахунком не може бути названим футурологією в повному сенсі цього слова.