- •Тема 1. Предметно-практичні та теоретико-методологічні засади футурології
- •1.1. Предмет футурології
- •1. 2. Місце футурології в системі наук
- •1. 3. Мета формування та розвитку футурології
- •1. 4. Футурологічні методи дослідження
- •1. 5. Особливості футурології порівняно з іншими науками
- •1. 6. Соціальні функції футурології
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 2. Генезис футурології
- •2.1. Історична необхідність створення футурології як спеціальної науки про майбутнє
- •2. Сучасний стан і основні тенденції поступу футурології
- •3. Принципові відмінності футурології від інших вчень про майбутнє
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 3. Історія протофутурології
- •3. 1. Витоки футурології
- •3. 2. Основні етапи розвитку протофутурології
- •3. 3. Критерії об’єктивного оцінювання протофутурологічних концептів
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Майбутнє як предмет передбачень
- •4. 1. Сутність феномену передбачення подій майбутнього
- •4. 2. Класифікація передбачень
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Співвідношення між випадковістю й закономірністю, минулим, теперішнім і майбутнім у дійсності
- •5. 1. Характер зв’язку між випадковістю та закономірністю
- •5. 2. Абсолютизація закономірності чи випадковості як абсурд
- •5. 3. Дійсність як втілення закономірного й необхідного через випадкове
- •5. 4.Спільне й відмінне в різному дійсному: минулому; теперішньому й майбутньому
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Оракули й оракульство: міфи та реальність
- •6. 1. Правда й вигадки щодо оракулів і оракульства
- •6. 2. Критерії відмінності між оракульством та містифікацією
- •6. 3. Парадокс справжніх оракулів
- •6. 4. Сфери дійсного застосування оракульства
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 7. Майбутнє як предмет контролю, кореляції та регуляції .
- •7. 1. Індикативний, протектативний та комплексний засоби контролю майбутнього
- •7. 2. Визначення феноменів кореляції між теперішнім і майбутнім та регуляції майбутнього
- •7. 3. Межі дійсної застосовуваності контролю, кореляції та регуляції майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Майбутнє як предмет моделювання
- •8.1. Явище та поняття моделювання; історичні передумови їхнього формування
- •8. 2. Утопії та антиутопії в моделюванні майбутнього
- •8. 3. Фактори домінування антиутопій над утопіями в сучасній суспільній свідомості
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Наукова фантастика як засіб моделювання майбутнього
- •9.1. Історичні передумови формування феномену наукової фантастики
- •9. 2. Характер зв’язків, що існують між наукою та науковою фантастикою
- •9. 3. Наукова фантастика як застереження і як заклик
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Футурологічна етика
- •10.1. Ставлення до майбутнього як моральне явище
- •10. 2. Співвідношення між цілеспрямованістю та ціннісною орієнтованістю суб’єкта діяльності
- •11. 3. Стратегії руху до майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 11. Майбутнє як предмет творіння його людиною
- •11.1. Креативний потенціал людини по відношенню до майбутнього
- •11. 2. Історичне творіння людиною майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Загальний список літератури
Основні поняття
Етика – лат.ethica, від грец. ήθος – звичай; сьогодні цим терміном зазвичай означають науку, яка вивчає мораль.
Мораль – лат. moralis – моральний, від mores – звичаї: система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що – поза санкціонованостю їх державою – регулюють поведінку людей; відповідна форма надіндивідуальної свідомості.
Цинізм – грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий: зневажливе ставлення до надбань культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки.
Лицемірство – намагання прикрити негідні задуми й дії благочестивими словами й благородними жестами.
Стратегія – грец. στρατηγία – від στρατηγέω – командую: те, що має визначальне значення з приводу здійснення загальних цілей.
Менторство – від грец. Μέντωρ – ім’я наставника Телемака, сина Одіссея в поемі Гомера «Одіссея», переносно – надокучлива, нудна людина: повчання або ж надокучливе нав’язування тих чи інших ідей
Прогрес людського духу – полягає й полягатиме у вселенській етизації (термін, заснований лауреатом Нобелевської премії Альбертом Швейцером) нашого ставлення: не тільки до «ближнього свого», не тільки до усіх людей, тих, хто живе зараз, а й до тих жив раніше, й до тих, хто житиме пізніше; до всього, що є, всього, що було й всього, що ще буде.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Що, на Ваш погляд, має визнаватися моральним законом?
2. Що, на Вашу думку, має визначатися моральним законом?
3. Чи згодні Ви з думкою, висловленою Станіславом Лемом про те,
що головна небезпека не тільки для людини – людина. Поясніть
Вашу позицію.
Що, на Ваш погляд, стає результатом абсолютизації цілеспрямованості?
Що може й має стати противагою по відношенню до абсолютизованої цілеспрямованості?
6. Чи поділяєте Ви думку, висловлену Максом Вебером в його творі:
«Протестантська етика і дух капіталізму», – про те, що світогляд
визначається тепер насамперед інтересами торгівлі й політики, і
то хто не пристосував свій спосіб життя до умов, за яких
можливий успіх в капіталістичному суспільстві, зазнає краху або
просто не просувається нагору? Поясніть Вашу позицію.
7.Які, на Вашу думку, найбільш болючі з усіх можливих помилок
чатують на молоду людину при обиранні нею її життєвого шляху?
Якими чинниками має визначатися стратегія майбутнього для
кожної людини? Чому саме ними?
На яких принципах має вибудовуватися етика, спрямована у
майбутнє, тобто, футурологічна етика?
Література.
1. Аристотель. Никомахова этика. / Аристотель. Соч. в 4-х т. – М.:
Мысль, т.4, 1983. – 828 с.
2. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К.: Основи, 2005. –
261с.
3. Далай – лама XIV як мислитель. Обговорення книги «Етика для нового
тисячоліття». – К.: Стилос, 2009. – 64 с.
4. Камю А. Размышления о гильотине. / Камю А. Соч. в 5-ти т. – Харьков:
Фолио, т.4, 1998. – 620 с.
5. Кант И. Из рукописного наследия. (Материалы к «Критике чистого
разума», Opus postumum). – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 752 с.
6. Лойола І. Духовні вправи. – Львів: Свічадо, 1998. – 176 с.
7. Мертон Т. Роздуми на самоті. – Львів: Свічадо, 2004. – 130 с.
8. Муссолини Б. Доктрина фашизма. – Париж: Книгоиздательство
«Возрождение», 1938. – 60 с.
9. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Прелюдия к философии
будущего. – Минск: Харвест, 2005. – 566 с.
10. Помпонацци П. О бессмертии души. О причинах естественных
явлений– М.: Глав. ред. АОН, 1990. – 312 с.
11.Светоний Г.Т. Жизнь двенадцати цезарей. Властелины Рима. – М.:
Ладомир, АСТ, 1999. – 944 с.
12.Шевченко Т.Г. Поезія 1837– 1847 років. / Шевченко Т.Г. Повне
зібрання творів. – К.: Наукова думка, 2001. – Т.1. – 782с.
13. Aaker D.A. Developing Business Strategis. Sixth edition. – N.Y. John
Wiley & Sons, Inc., 2001– 338 p.
14. Strategy: Create and Implement the Best Strategy for Your Business. –
Boston: Harvard Business Press, 2005. – 162 p.
