52.Вплив темпераменту на діяльність людини

Людина зі сформованим характером темперамент перестає бути самостійної формою прояви особистості, а стає його динамічної стороною, полягаючи у певному емоційної спрямованості властивостей характеру, певної швидкості перебігу психічних процесів та запобігання проявам особистості, певної характеристиці виразних рухів і безкомпромісність дій особистості. Тут же відзначити вплив, який чиниться формування характеру динамічним стереотипом, тобто. системою умовних рефлексів, їхнім виокремленням у відповідь стійко повторювану систему подразників. На формування динамічних стереотипів в людини у різних повторюваних ситуаціях впливає його ставлення до обстановки, у результаті можуть зміняться порушення, гальмування, рухливість нервових процесів, отже, загальне функціональне стан нервової системи. Необхідно також відзначити роль освіті динамічних стереотипів також визначити роль освіті динамічних стереотипів другою сигнальною системи, якою здійснюють соціальні впливу. Характер перестав бути уродженим, - його у житті й діяльності як представника певної групи, певного суспільства. Тому характер людини - це продукт суспільства, що навіть пояснюється подібність і розбіжності в характерах людей, які належать до різним групам. "Образ поведінки людини і тварини обумовлений як природженими властивостями нервової системи, а й тими впливами, які падали і постійно падають на організм під час його індивідуального існування, тобто залежить від постійного виховання чи навчання у щонайширшому значенні цих слів. І це оскільки поруч із зазначеними вище властивостями нервової системи безупинно виступає й найважливішу її властивість – найвища пластичність". Залежно та умовами життя й зовнішньоекономічної діяльності людини окремі властивості його темпераменту можуть посилюватися чи послаблюватися. У той самий час властивості темпераменту мають тенденцію більш різкого прояви із віком людини.

53.Характер ,його психофізіологічні основи ,риси,передумови формування

ХАРАКТЕР - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток». Це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо. Властивості вищої нервової діяльності визначають в характері такі риси, як врівноваженість-неврівноваженість, рухливість-інертність, комунікабельність-замкнутість. Нервова система впливає й на інші прояви характеру - на тонус почуттів, мовлення, зовнішнє вираження рухів. Але тип вищої нервової діяльності не визначає змістовної сторони особистості в цілому. Наприклад, такі риси характеру як принциповість, чесність, ввічливість можна виробити на основі будь-якого типу нервової системи. Вища нервова діяльність впливає на процес формування окремих рис характеру (легкість, швидкість, темп). Наприклад, пристрасна, поривчаста наполегливість швидше і легше формується у людини з неврівноваженою нервовою системою, а спокійна, повільна манера поведінки - на основі врівноваженої.

54.Акцентуації характеру

 Акцентуації характеру – крайні варіанти норми окремих рис характеру.

Хоча окремі риси характеру особистості своєю загостреністю можуть виходити за межі звичайного, їх не можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акцентуацію рис характеру, частота їх повторення можуть спричинити невротичні, істеричні реакції, спричинити неадекватні дії, вчинки людини.

Акцентуації рис характеру виявляються лише за певних умов.

Вони виробляються під впливом певних умов соціального середовища, але базовими чинниками акцентуації є своєрідні природжені індивідуальні особливості, що і створюють грунт для виникнення акцентуацій за відповідних соціальних умов.

Існують різні типології акцентуацій характеру.

Розглянемо основні типи акцентуацій:

  інтровертивний тип – якому властиві замкненість, утруднення у спілкуванні;

  екстравертивний тип – якому притаманна жага спілкування та діяльності, балакучість, поверхневість;

  невротизований тип – імпульсивний, конфліктний, категоричний, підозрілий;

  неврастенічний тип – домінування хворобливого самопочуття, подразливості, підвищеної втомлюваності;

  тривожний тип – у всьому вбачає небезпеку, проявляє надмірну чутливість, боязливість, сором’язливість, розгубленість, вразливість;

  демонстративний тип – йому притаманний егоцентризм, амбіційність, хизування, зухвалість, лицемірство, прагнення до лідерства, влади і похвали;

  застряваючий тип – тривало перебуває в стані збудження чи впертості, недовірливості, нетерпимості до заперечень;

  педантичний тип – виявляється у крайньому,