- •1.Предмет і завдання психології як науки
- •2. Характеристика психічних явищ та їх різновиди
- •3. Психоаналіз як напрям зарубіжної психології
- •4.Біхевіоризм,як напрям зарубіжної психології
- •5.Конгнітивна психологія,як напрям зарубіжної психології
- •7.Гештальт-психологія як напрям світової науки.
- •8.Трансактивний аналіз як напрям світової психології
- •9. Місце психології в системі наук
- •14. Психіка як властивість нервової системи
- •16. Свідомість людини як вищий рівень розвитку психіки
- •17. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •18. Основні теорії особистості та їх характеристика
- •20.Самооцінка та рівень домагань у структурі особистості.
- •22.Основні види діяльності
- •23. Дія в системі людської діяльності.Уміння і навички,передумови їх формування і розвитку.
- •24. Відчуття та їх властивості
- •25. Види відчуттів
- •26. Властивості відчуттів
- •27. Сприймання, його види
- •28. Властивості сприймання.
- •29. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.
- •30. Види мислення
- •31. Операції мислення
- •32. Форми мислення
- •33. Індивідуальні особливості мислення
- •34. Уява як вищий психічний процес, її функції
- •35. Види уяви
- •36. Психологічні механізми створення образів уяви.
- •37. Пам’ять, її фізіологічні основи.
- •38. Види пам’яті
- •39. Процеси пам’яті, умови й засоби її зміцнення та продуктивного використання.
- •40. Увага , її фізіологічна природа
- •41. Види та форми уваги
- •42. Основні властивості уваги
- •43. Емоції, їх психологічна сутність, види
- •46. Почуття, їх види, роль у духовному розвитку людини
- •47. Характеристика емоцій та почуттів. Їх відмінності.
- •48. Воля, її психологічна сутність, функції
- •49. Вольові якості особистості, їх виховання і розвиток
- •50.Темперамент людини та його фізіологічні основи
- •51.Характеристика типів темпераменту
- •52.Вплив темпераменту на діяльність людини
- •53.Характер ,його психофізіологічні основи ,риси,передумови формування
- •54.Акцентуації характеру
- •55.Особливості зв’язку темпераменту і характеру людини ,їх відмінності
- •58.Рівні розвитку здібностей та їх характеристика
- •59.Поняття віку людини,особливості вікового розвитку як процес соціалізації особистості
- •60.Критерії вікової періодизації ,її основні фази та етапи
- •61.Психологічна характеристика ранніх етапів дитинства.
- •2. Соціальна ситуація розвитку
- •3. Розвиток психічних функцій
- •4. Емоційний розвиток
- •62.Дошкільний вік та його психологічна характеристика
- •63.Молодший шкільний вік та його психологічні особливості
- •64.Психологічний портрет підлітка
- •65.Юнацький вік і його психологічні особливості
- •66.Зрілість людини в її соціальному психологічному контексті
- •67.Старість та її психологічна характеристика
- •68.Вікові кризи життя особистості та особливості його протікання
- •69.Соціальний контроль та його характеристика
- •71.Проблема групи в соціальній психології ,їх види і класифікація
- •Класифікація великих соціальних груп
- •73.Мала група ,як соціально-психологічне явище
- •74.Види та ознаки малих соціальних груп,їх структура
- •75.Лідерство і керівництво в малій групі ,їх стилі Особливості керівництва і лідерства у групі
32. Форми мислення
Форма мислення – це спосіб організації думки, спосіб її побудови та виразу. Форма мислення виражає дещо загальне, інваріантне в різних за змістом думках.
По формі думка може бути побудована правильно і неправильно. Формальна правильність розсудів і міркувань, висновків означає їх відповідність законам мислення.
Мислення оперує елементарними (образ, уявлення) і логічними формами мислення. До останніх відносять:
- Поняття – форма мислення, що відображає загальні, суттєві і відмінні властивості, зв’язки і відношення предметів або явищ через слово чи словосполучення;
- Судження – форма мислення, що містить ствердження або заперечення зв’язку предметів і явищ з їх властивостями або відношення між предметами і явищами (судження властивості, судження відношення);
- Умовивід – логічна форма, в якій відображається процес мислення; в умовиводі з одного, двох або кількох суджень, з’єднаних відношенням логічного слідування, виводиться судження, що містить нове значення.
33. Індивідуальні особливості мислення
Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
• Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв'язання пізнавальних та інших проблем;
• Критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань;
• Гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов;
• Глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;
• Широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;
• Послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обгрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у зроблених висновках;
• Швидкість мислення - це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнє-вих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.
Усі властивості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних властивостей мислення особистості.
