
- •1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
- •Зміст основного напису:
- •2. Обробка заготовок на токарних верстатах.
- •2.1. Призначення матеріалу різальної частини інструменту.
- •2.2. Призначення різців.
- •2.3. Глибина різання. Подача. Основний технологічний час.
- •2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Зразок звіту з практичної роботи
- •Задача 13. Визначити складові сили різання Рz, Ру, Рх та потужність різання при обробці торцевої поверхні токарним різцем, якщо припуск на обробку h, подача s та швидкість різання V (табл. 2.11).
- •2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Задача 14. Визначити швидкість різання для обробки зовнішньої поверхні деталі з діаметра d до діаметра d, якщо подача s (табл. 2.12).
- •2.6. Визначення режимів різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Розточування отворів
- •Швидкість різання для токарної обробки
- •Точіння зовнішньої поверхні та розточування отворів
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Коефіцієнт к4
- •Зразок звіту з практичної роботи.
- •Розрахунок аналітичний за довідником [10] .
- •Задача 19. Визначити режим
- •Задача 25. Визначити режим різан-
- •3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Чорнове розвертування отворів розвертками із швидкорізальної сталі
- •При табличному визначенні режимів різання за цим посібником осьова сила визначається з таблиці 3.6 (стор 59). За довідником [9] осьова сила визначається з карти с-5 (стор. 124 - 126).
- •Осьова сила Ро
- •Швидкість різання для свердління і зенкерування отворів
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Швидкість різання для розсвердлювання отворів
- •Швидкість різання для розвертування отворів
- •Потужність різання при свердлінні, розсвердлюванні і зенкеруванні.
- •Врізування та перебіг при свердлінні, зенкеруванні і розвертуванні
- •Комплексна контрольна робота 1.
- •4. Обробка заготовок на фрезерних верстатах.
- •4.1. Призначення інструменту. Глибина різання. Подача.
- •4.2. Визначення режимів різання для фрезерування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Рекомендовані діаметри фрез.
- •Подачі на зуб фрези sz для чорнової обробки площин та уступів
- •Подачі на зуб фрези sz для фасонних та кутових фрез
- •Швидкість різання для фрезерування .
- •Обробка сталі
- •Обробка чавуну та алюмінієвих сплавів
- •Коефіцієнт k1.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
- •Подачі для обробки на поперечно – стругальних і довбальних верстатах. Чорнова обробка площин.
- •Чистова обробка площин
- •Обробка пазів.
- •Подачі для обробки на поздовжньо– стругальних верстатах. Чорнова обробка площин
- •Обробка пазів і відрізування
- •Швидкості різання для обробки на стругальних та довбальних верстатах.
- •Швидкості різання для обробки на довбальних верстатах. Обробка площин
- •Обробка пазів
- •Швидкості різання для обробки на поздовжньо – стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Швидкості різання для обробки на поперечно– стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнт к1,
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •(Напрям головного руху)
- •(Напрям подачі)
- •6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
- •Сила різання р, н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
- •Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі р6м5
- •Для обробки отворів
- •7. Визначення режимів різання для нарізування різьби. Порядок виконання практичної роботи.
- •Число проходів для нарізування метричної та трапецієвидної зовнішної різьби.
- •Режими різання для нарізування різьби твердосплавними різцями на прохід на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти kv1, kn1, k2, к3, k4, к5
- •Режими різання для нарізування різьби до упору на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти к3, k6
- •Режими різання для нарізування різьби плашками.
- •Обробка сталі
- •Коефіцієнт k1
- •Обробка алюмінієвих сплавів
- •Обробка мідних сплавів
- •Режими різання для нарізування різьби мітчиками.
- •Обробка чавунів
- •Коефіцієнти k1, k2, к3
- •Комплексна контрольна робота №2.
- •8. Визначення режимів різання для зубофрезерування та зубодовбання.
- •Порядок виконання роботи
- •8.2. Нарізування зубчастих коліс червячною модульною фрезою та довбачем по методу обкатування. Порядок виконання роботи.
- •Подачі для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k1, k2
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k3, k4, к5
- •Величина врізування та перебігу червячної модульної фрези при обробці прямозубих циліндричних зубчастих коліс.
- •Коефіцієнт k1
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс дисковими довбачами.
- •Чистова обробка по попередньо обробленому зубу
- •Коефіцієнти kv2, kn2, k3, к4
- •Комплексна домашня робота.
- •Контрольна робота.
- •Поздовжня подача для круглого зовнішнього
- •Поздовжня подача для внутрішнього шліфування в долях
- •Поперечна подача в долях від ширини круга і вертикальна подача для плоского шліфування периферією круга.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з поздовжньою подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з радіальною подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при внутрішньому шліфуванні.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при плоскому шліфуванні периферією круга.
- •Коефіцієнти к1 , к2, к3 , к4
- •Кругле зовнішне шліфування
- •Паспортні дані верстатів.
- •Параметри шорсткості і квалітети точності поверхні при різних видах обробки матеріалів різанням.
- •Література
В. С. Середюк
ОСНОВИ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ
ТА ІНСТРУМЕНТ
ЗБІРНИК ЗАВДАНЬ ТА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНИХ
І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
Рекомендовано Міністерством освіти
і науки України як навчальний
посібник для студентів вищих
навчальних закладів, які навчаються
за спеціальностю «Технічне
обслуговування і ремонт устаткування
підприємств машинобудування»
2005
Гриф надано Міністерством освіти і науки України, лист 14/18.2–2718 від 02.12.2005 р.
Рецензенти:
В. Б. Струтинський, доктор технічних наук, профессор, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
В. Д. Рудь, доктор технічних наук, профессор, Луцький державний технічний університет.
Середюк В. С. Основи обробки матеріалів різанням та інструмент. Навчальний посібник для студентів спеціальності «Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування», 186 с.
Збірник завдань розроблений відповідно до програми з предмету “Основи обробки матеріалів різанням та металорізальний інструмент” і призначений для викристання студентами спеціальності “Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування” та інших машинобудівних спеціальностей під час виконання самостійних та практичних робіт.
Задачі підібрані таким чином, що навантаження на студента зростає пос-тупово від простішого – вибір різального інструменту, до складнішого – визна-чення режимів різання. Більш складніші завдання викладач може розділити на декілька простих. Значна кількість варіантів забезпечує індивідуальну самос-тійну роботу кожного студента. Кількість варіантів можна збільшити, викорис-товуючи робочі креслення деталей.
В методичних рекомендаціях є посилання на найбільш поширені довід-ники для визначення режимів різання матеріалів. Також в додатку приведені довідкові матеріали для вибору режимів різання табличним способом при обробці найбільш поширених конструкційних матеріалів Студенти можуть користуватись іншою технічною літературою, яка є в бібліотеці навчального закладу.
Методичні рекомендації щодо вибору режимів різання можуть викорис-товуватись студентами також під час роботи над курсовими проектами з пред-метів “Технологія машинобудування”, “Технічне обслуговування і ремонт ус-таткування” та над дипломними проектами, де необхідно розробляти і норму-вати технологічний процес виготовлення або ремонту деталей.
1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
Оптимальним режимом різання називається режим, який забезпечує най-більшу продуктивність праці та найменшу собівартість обробки при умові за-безпечення необхідної якості обробленої поверхні.
Призначення режиму різання заключається у визначенні характеристики різального інструменту та елементів різання (глибини, подачі, швидкості різан-ня). Для призначення режиму різання необхідно знати матеріал заготовки, при-пуск на обробку, розміри деталі та технічні умови. Режими різання виз-начаються аналітичним та табличним способами. Аналітичний спосіб є більш точним. Елементи режиму різання визначаються за емпіричними формулами і при цьому більш точно враховуються конкретні умови обробки. Рекомен-дуються довідники [3,10]. Табличний спосіб більш простий в розрахунках, використовуються таблиці, складені на підставі досвіду роботи провідних підприємств машинобудування. Для розрахунків режиму різання табличним методом рекомендуються довідкові дані цього посібника та довідники [3,6,7,8,9] .
Кожна практична або лабораторна робота повинна виконуватись на аркушах паперу формату А4. Перша сторінка звіту повинна мати основний напис за формою 2 (ГОСТ 2.104-68), а всі інші сторінки мають основний напис за формою 2а (рис.1,2).
Рис. 1, форма 2
Рис. 2, форма 2а
Зміст основного напису:
– тема практичної чи лабораторної роботи;
– шифр роботи. Шифр складається зі скороченої назви навчального зак-ладу, номера практичної чи лабораторної роботи, номера навчальної гру-пи та порядкового номера студента в списку групи. В кінці шифру дода-ються літери ПР – для практичної роботи, ЛР – для лабораторної роботи, ДР – для домашньої роботи;
Наприклад: НВПЕТ.006.272.015 ПР – (Новоград-Волинський промис-лово-економічний технікум, робота №6, група №272, порядковий номер за списком групи 15, практична робота).
– скорочена назва технікуму та номер групи.
Наприклад: НВПЕТ 272.
Всі аркуші звіту з лабораторної чи практичної роботи підшиваються або склеюються.
В кінці курсу всі роботи зводяться в одну брошуру, яка повинна мати титульну сторінку наступного змісту:
Новоград-Волинський промислово-економічний технікум Основи обробки матеріалів та інструмент
Лабораторні, практичні та домашні роботи.
Виконав: студент _____ групи __________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) __________________________ (підпис) Прийняв: викладач _________ __________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) __________________________ (підпис)
________ рік
|