- •1. В чому полягає своєрідність політичного становища в україні після лютневої революції 1917
- •2. Дати характеристику Конституції України як основного закону держави.
- •3. Охарактеризуйте російських українські відносин на сучасному етапі та вказати їх наслідки
- •2.Охарактеризуваи об’єктивну закономірність розпаду срср та створення снд. Розпад срср та утворення снд
- •3.Визначити основні ознаки державності україни
- •1. Охарактеризувати етнічну структуру і соціально класовий склад українського суспільства на початку 20 сторіччя
- •2. Визначити основні напрямки та умови, в яких розвивалась українська культура в 1920-1930рр
- •3. Суть радянізації західних областей україни після звільнення їх від фашистської німеччиини
- •2.Проаналізувати основні спроби українського народу відродити свою суверенну незалежну державу
- •3.Визначити, в чому суть глибокої економічної кризи, в якій перебуває на сучасному етапі Україна.
3.Визначити основні ознаки державності україни
Україна - суверенна держава. Сучасне розуміння поняття «суверенна держава» полягає в тому, що така держава є самостійною у вирішенні своїх внутрішніх справ (незалежно від волі сторонніх держав), у зовнішніх відносинах є рівна серед рівних, при цьому не порушуючи прав та законних інтересів інших держав, а також загальновизнаних норм міжнародного права.
Як суверенна держава, Україна також має всі необхідні державні атрибути: державні, державну мову), власну національну грошову одиницю - гривню столицю, офіційну назву, власну правову систему тощо.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є її парламент - Верховна Рада України. Органами державної виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади. Органами судової влади - Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.
В.№13
1. Охарактеризувати етнічну структуру і соціально класовий склад українського суспільства на початку 20 сторіччя
Соціальне розшарування населення
Перехід до ринкової економіки вилинув на зміну соціальної структури суспільства: відбулосярозшарування населення, змінилася загальна шкала суспільних цінностей.
Якщо у радянську добу серед них домінували влада та доступ до матеріальних цінностей, що виступали своєрідним гарантом матеріального благополуччя, то в пострадянський період – багатство, фінансова забезпеченість визначають престиж особи та ступінь її впливу на владу.
У структурі населення України заявилися злиденні, бідні, малозабезпечені верстви. Питома вага їх у 1990 р. становила 18,2%, а в 1992 р. – вже 63,9% у загальному складі населення.
Характерно, що в цей же період простежувалася тенденція до збільшення частки дуже багатих у складі заможних прошарків (5% – у 1990 р., 7% – у 1991 р., 8% – у 1992 р.).
Після проведеної лібералізації цін у 1992 р. основна маса населення опинилася за межею бідності: його доходи різко скоротилися.
Якщо у 1990 р. частка заробітної плати у національному доході становила майже 60%, то в 1993 р. вона знизилась до 39%, а в 1997 р. складала лише 25 – 30%.
Виникла велика різниця між мінімальною та середньою заробітною платою. У жовтні 1992 р. мінімальна заробітна плата була в 10 разів нижчою від середньої в народному господарстві, тоді як у розвинених країнах із ринковою економікою середня заробітна плата, як правило, не перевищує мінімальну більш як у 3-4 рази.
Зміни в соціально-класовій структурі не сформували середнього класу – надійного гаранта суспільної стабільності, а навпаки – різко зросла суспільна напруга між полюсами «багаті» – «бідні».
Різко упала купівельна спроможність населення. Протягом 1991-1994 рр. вона фактично знизилась у 5 разів. Близько 70% сімейного бюджету почало витрачатись на придбання продуктів харчування. У США\, Франції, Італії, наприклад, ці витрати становлять лише 18-20% доходів.
Верховна Рада України своїм законом у липні 1991 р. визначила так званий «споживчий кошик», який, на думку розробників, мав забезпечити громадянам нормальне проживання. За висновком вчених-гігієністів, закладені в «кошик» норми харчування розраховані на людину, «яка зайнята дуже легкою фізичною працею».А спеціалісти Світового банку прийшли до іншого висновку: у третини населення України (а це 17 млн. чоловік)загальний рівень споживання продуктів майже на 10% нижчий від рівня фізичного виживання. І це підтверджує статистика: у 1992 р. за межею бідності перебувало 11% населення, а в 1996 р. – вже 74%.
